Постанова

Іменем України

15 березня 2023 року

м. Київ

справа № 740/1142/16-ц

провадження № 61-10640св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - акціонерне товариство "Альфа-Банк",

заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 серпня 2022 року у складі судді Ковальової Т. Г. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Шитченко Н. В., Мамонової О. С., Висоцької Н. В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

У травні 2022 року акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву АТ "Альфа-Банк" мотивувало тим, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 травня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 261 066,36 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 7 008 245,69 грн. На виконання зазначеного рішення видано виконавчий лист.

Заявник зазначав, що 15 жовтня 2019 року АТ "Укрсоцбанк", яке було стягувачем у виконавчому провадженні, на підставі рішення про затвердження передавального акту відступило АТ "Альфа-Банк" все майно, майнові права та обов`язки, у тому числі й свої права грошової вимоги за зобов`язаннями боржника за кредитним договором.

Враховуючи викладене, АТ "Альфа-Банк" просило замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) ПАТ "Укрсоцбанк" на правонаступника АТ "Альфа-Банк" за виконавчим листом № 740/1142/16-ц, виданим 20 липня 2016 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області

від 11 серпня 2022 року замінено стягувача у виконавчому листі

№ 740/56/14, виданому Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області у справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на АТ "Альфа-Банк".

Судове рішення мотивовано тим, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду від 11 серпня 2022 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що за умовами передавального акту від 11 жовтня 2019 року АТ "Альфа-Банк" набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження". У цьому випадку відмова у заміні сторони стягувача у виконавчому листі унеможливить примусове виконання рішення суду, яке залишається невиконаним протягом тривалого часу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 серпня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Підставою касаційного оскарження ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 серпня 2022 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Особа, яка подала касаційну скаргу, вказує на застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі

№ 916/617/17 та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області № 51877073

від 24 квітня 2017 року виконавчий лист № 740/1142/16-ц від 20 липня

2016 року повернуто стягувачу. У вказаній постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 24 квітня 2020 року. Повторно виконавчий лист № 740/1142/16-ц від 20 липня 2016 року до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження", не пред`явлено.

Таким чином, подання заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні після пропуску строків, встановлених статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження", виключає можливість задоволення такої заяви АТ "Альфа-Банк".

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року справу за заявою

АТ "Альфа-Банк" про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 травня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь

ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі

261 066,36 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить

7 008 245,69 грн (а. с. 39-41).

На виконання зазначеного рішення суду Новозаводським районним судом м. Чернігова 20 липня 2016 року видано виконавчий лист. З наявної у виконавчому документі відмітки державного виконавця вбачається, що

24 квітня 2017 року виконавчий лист відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернутий стягувачу (а. с. 4-5).

Рішенням єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк" від 15 жовтня 2019 року

№ 5/2019 та рішенням загальних зборів акціонерів АТ "Альфа-Банк"

від 15 жовтня 2019 року затверджено передавальний акт від 11 жовтня

2019 року, відповідно до якого внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ "Укрсоцбанк" правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків є АТ "Альфа-Банк". Правонаступництво у АТ "Альфа-Банк" виникає з дати затвердження передавального акту, а саме, з 15 жовтня

2019 року (а. с. 6-9).

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Тому особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, в яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного строку), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження

№ 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником вважалася можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

У справі, яка переглядається, заявник просив суд замінити стягувача

ПАТ "Укрсоцбанк" на його правонаступника АТ "Альфа-Банк" у виконавчому листі № 740/1142/16-ц, виданого 20 липня 2016 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області.

Відповідно до матеріалів справи та інформації про виконавче провадження № 51877073, виконавчий лист було видано судом першої інстанції 20 липня 2016 року. Постановою головного державного виконавця від 24 квітня

2017 року виконавчий документ повернуто стягувачу у зв`язку із відсутністю майна, на яке може бути звернуто стягнення, зазначено про можливість подачі повторно виконавчого документу до виконання у строк до 24 квітня 2020 року. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання на час подання АТ "Альфа-Банк" заяви про заміну стягувача (відповідно до поштового штемпеля відділення зв`язку - 17 травня 2022 року) закінчився.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження

№ 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва повинна мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке виступає підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно є закінченим. Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Вирішуючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні

№ 740/11425/16-ц у щодо виконання рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з ПАТ "Укрсоцбанк" на його правонаступника

АТ "Альфа-Банк", суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, не врахував, що вирішення питання заміни сторони у виконавчому провадженні, виконавчий документ в якому повернуто без виконання, неможливе без вирішення питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Суди залишили поза увагою, що заявник при зверненні до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі не порушив питання щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення строків для виконання виконавчого листа, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється, або у виконавчому документі, строк пред`явлення до виконання якого закінчився.

Таким чином відсутні підстави для задоволення заяви АТ "Альфа-Банк" про заміну стягувача у виконавчому листі № 740/1142/16-ц до вирішення питання про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Частиною першою статті 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви АТ "Альфа-Банк" про заміну стягувача у виконавчих листах.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 серпня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви акціонерного товариства "Альфа-Банк" про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на його правонаступника акціонерне товариство "Альфа-Банк" у виконавчому листі у цивільній справі № 740/1142/16-ц - відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович