800/391/17 Про визнання протиправними і скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зобов'язання вчинити дії - 30.11.2017 Прийняття

ОСОБА_6 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія) про визнання протиправними і скасування рішень від 26 липня 2017 року № К-7142/17 та від 7 вересня 2017 року № К-4702/17, зобов'язання відповідача відповідно до пункту 7 частини першої статті 93 Закону України Про судоустрій і статус суддів провести кваліфікаційне оцінювання судді Шевченківського районного суду міста Чернівці ОСОБА_8

Позов мотивує тим, що 15 червня 2017 року нею подано позовну заяву до Шевченківського районного суду міста Чернівці про встановлення факту належності правовстановлюючого документу у порядку окремого провадження відповідно до розділу IV Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) . Суддя Шевченківського районного суду міста Чернівці ОСОБА_8 після отримання вказаної заяви, не призначивши судове засідання з її розгляду та не вислухавши пояснень позивача, незаконно розглянув подану заяву в порядку позовного провадження за правилами глави 2 розділу 3 ЦПК України (1618-15) , про що 30 червня 2017 року постановив ухвалу. Вважаючи, що дії судді ОСОБА_8, який умисно або з недбалості застосував неправильний вид провадження, свідчать про його непрофесійність та ставлять під сумнів його юридичну кваліфікацію, представником позивача подано до Комісії скарги на дії цього судді, в яких йшлося про необхідність проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання. Однак, відповідач протиправно залишив скарги без задоволення, посилаючись на відсутність відповідних повноважень. Позивач вважає незаконною бездіяльність Комісії щодо непроведення кваліфікаційного оцінювання судді Шевченківського районного суду міста Чернівці ОСОБА_8, оскільки такі дії відповідач мав вчинити в силу закону.

У запереченнях на адміністративний позов Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважає позовні вимоги ОСОБА_6 безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що інформація, яка є предметом звернень представника позивача до Комісії, стосується здійснення правосуддя та прийняття рішень суддею Шевченківського районного суду міста Чернівці ОСОБА_8., і позивач висловлює незгоду з процесуальними діями судді під час розгляду останнім судової справи, в якій позивач є стороною процесу. Також посилається на те, що Законом України Про судоустрій і статус суддів передбачено вичерпний перелік підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання стосовно судді, тому звернення представника позивача не може мати наслідком проведення оцінювання судді. Вважає, що за своєю правовою природою листи Комісії, які надсилалися представнику позивача, не є рішеннями Комісії. У позивача відсутнє право на звернення із даним позовом, оскільки вона не є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюються повноваження Комісії щодо кваліфікаційного оцінювання суддів.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились та просили розглядати справу за їх відсутності, судовий розгляд справи за правилами частини четвертої статті 122 КАС України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши положення законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 7 липня 2017 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із скаргою (зареєстрованою Комісією 12 липня 2017 року за №к-1530/17) щодо поведінки судді Шевченківського районного суду міста Чернівці ОСОБА_8, в якій просив надати оцінку доброчесності вказаного судді стосовно виконання ним своїх обов'язків відповідно до законодавства України та його професійним якостям. У скарзі йшлося про те, що ОСОБА_6 подала до суду в рамках окремого провадження заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, тоді як суддя Шевченківського районного суду міста Чернівці ОСОБА_8 помилково розглянув подану заяву в рамках позовного провадження та ухвалою від 30 червня 2017 року повернув її позивачу.

Листом від 26 липня 2017 року №К-7142/17 за підписом заступника керівника секретаріату ВККС України заявнику повідомлено про те, що дисциплінарні провадження стосовно суддів здійснюються дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя у порядку, встановленому Законом України Про Вищу раду правосуддя, тоді як Комісія є органом суддівського самоврядування і не вправі надавати правову оцінку діям судді під час здійснення ним правосуддя. Заявнику роз'яснено право на звернення до Вищої ради правосуддя у разі наявності інформації стосовно поведінки судді, яка має ознаки дисциплінарного проступку. У зв'язку з відсутністю повноважень щодо вирішення порушених у скарзі питань, останню повернуто заявнику.

20 серпня 2017 року ОСОБА_7 звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з іншою скаргою, у якій повторно просив на підставі пункту 7 частини першої статті 93 Закону України Про судоустрій і статус суддів провести перевірку професійних якостей судді ОСОБА_8 у сфері цивільного права і ступеня його юридичної підготовки для здійснення правосуддя.

У відповідь на вказане звернення, заступник керівника секретаріату ВККС України листом від 7 вересня 2017 року № К-4702/17 повідомив заявнику про неможливість втручання у здійснення суддею правосуддя або вчинення впливу на суд чи суддів у будь-який спосіб, а також зазначив, що інформацію щодо судді ОСОБА_8 взято до відома та буде враховано.

Оскільки відповідачем не вжито дій щодо проведення кваліфікаційного оцінювання судді Шевченківського районного суду міста Чернівці ОСОБА_8, ОСОБА_6 звернулась до суду з даним позовом.

Законом України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII (1402-19) ) визначено організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні.

Згідно з частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України

У частині першій статті 93 Закону № 1402-VIII наведено перелік повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до яких у тому числі відноситься проведення кваліфікаційного оцінювання суддів (пункт 7).

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є: 1) заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі; 2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 84 Закону № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України протягом трьох місяців з дня надходження відповідної письмової заяви ухвалює рішення про призначення кваліфікаційного оцінювання, крім випадку проведення кваліфікаційного оцінювання у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення чи інших випадків, визначених законом.

Рішенням ВККС України від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення).

За змістом пункту 1 розділу І Положення кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Положення кваліфікаційне оцінювання проводиться на підставі заяви судді (кандидата на посаду судді), поданої для участі у конкурсі на заміщення вакантної посади судді, або рішення Комісії. У випадку проведення кваліфікаційного оцінювання на підставі рішення Комісії у зв'язку з накладенням стосовно судді дисциплінарного стягнення або у випадку визначення відповідності судді займаній посаді судді такий суддя не пізніше 10 робочих днів до визначеної дати проведення співбесіди зобов'язаний надати Комісії заповнену анкету кандидата на посаду судді відповідного суду.

Згідно з пунктами 1 та 4 розділу ІV Положення кваліфікаційне оцінювання судді у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення проводиться у разі застосування до судді дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 109 Закону № 1402-VIII. Підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання у зв'язку із накладенням дисциплінарного стягнення є рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів.

Отже, чинним законодавством не передбачено такої підстави для проведення кваліфікаційного оцінювання щодо судді як звернення фізичної особи.

У зв'язку з цим, звернення представника ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зі скаргою на дії судді не можуть мати наслідком проведення щодо такого судді кваліфікаційного оцінювання.

У свою чергу порядок та підстави притягнення судді до дисциплінарної відповідальності передбачено розділом IV Закону № 1402-VIII (1402-19) .

Згідно з частиною першою статті 107 Закону № 1402-VIII право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката.

Статтею 108 Закону № 1402-VIII визначено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України Про Вищу раду правосуддя, з урахуванням вимог цього Закону.

У зв'язку з цим відповідач правильно роз'яснив у своїх листах представнику позивача, що у разі наявності інформації стосовно поведінки судді, яка має ознаки дисциплінарного проступку, будь-яка особа вправі звернутися до Вищої ради правосуддя з відповідною скаргою.

Відповідно до пунктів 4.11.1 - 4.11.3 та 4.11.7 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів, затвердженого рішенням ВККС України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, результатом вирішення питань діяльності Комісії, віднесених Законом до її компетенції, а також вирішення питань організаційної діяльності Комісії та секретаріату є рішення. Розгляд справи у Комісії закінчується ухваленням рішення. З окремих питань, пов'язаних з рухом матеріалів при проведенні кваліфікаційного оцінювання, з питань добору кандидатів на посаду судді, про переведення суддів, вирішенням клопотань та заяв осіб, які беруть участь у справі, питанням про відкладення розгляду справи, оголошенням перерви Комісія може приймати рішення, що фіксується у протоколі засідання (протокольне рішення). Рішення Комісії у пленарному складі ухвалюється більшістю від установленого Законом складу Комісії. Рішення складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

Виходячи з наведеного, оскаржувані у цій справі позивачем рішення, що є листами від 26 липня 2017 року № К-7142/17 та від 7 вересня 2017 року № К4702/17, які надавалися за підписом заступника керівника секретаріату ВККС України, не є рішеннями Комісії як колегіального органу у розумінні Закону України Про судоустрій і статус суддів та Регламенту ВККС України, та не можуть оцінюватися судом на їх відповідність частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, позивач не обґрунтовує свій позов порушенням відповідачем процедури розгляду її скарги, а вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не призначивши проведення кваліфікаційного оцінювання щодо судді.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушень відповідачем прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах, тому підстав для задоволення позову немає.

Керуючись статтями 159- 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У задоволенні позову ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною 7 статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставах та у строки, передбачені статтями 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.