826/10348/16 Про визнання дій ДПІ протиправними та зобов'язання ДПІ вчинити певні дії щодо реєстрації податкових накладних - 29.11.2017 Прийняття

- визнати протиправними дії щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних ТОВ Ферко від 25 травня 2016 року, № 8 від 03 червня 2016 року № 9, № 21, від 10 червня 2016 року № 12, від 14 червня 2016 року № 10, № 11, № 9 та розрахунків коригування до податкових накладних: від 30 червня 2016 року № 5559//683, від 26 липня 2016 року № 2034//679, від 16 червня № 1334//679, від 31 липня 2016 року № 5708//683, від 13 червня 2016 року № 1039//679, від 09 червня 2016 року, від 31 травня 2016 року № 5166//683, від 18 липня 2016 року № 218//280, від 05 липня 2016 року № 2, від 03 червня 2016 року № 2, від 27 липня 2016 року № 2/2, від 30 травня 2016 року № 3/2, від 08 липня 2016 року № 1/2, від 11 липня 2016 року № 1, від 27 липня 2016 року № 1/2, від 25 липня 2016 року № 8/2, від 14 червня 2016 року №117, від 18 липня 2016 року № 1/2, від 15 червня 2016 року № 1, від 20 липня 2016 року № 5, від 15 червня 2016 року № 2, від 07 червня 2016 року № 69, від 26 липня 2016 року № 67, від 31 травня 2016 року № 1, від 24 травня 2016 року № 1/2, від 31 травня 2016 року № 2, від 31 травня 2016 року №1, від 25 травня 2016 року № 27/2, від 01 червня 2016 року № 2/2, від 14 червня 2016 року № 1/2, від 31 травня 2016 року, від 07 липня 2016 року № 1, від 22 липня 2016 року № 1, від 24 травня 2016 року № 240513, від 13 травня 2016 року №1/1, від 26 травня 2016 року № 8/2, від 06 травня 2016 року № 5/2, від 25 травня 2016 року № 28/2, від 26 травня 2016 року № 8/2, від 13 травня 2016 року № 18, від 20 травня 2016 року № 19; від 26 травня 2016 року № 20, від 01 червня 2016 року № 4, від 01 червня 2016 року № 5, від 03 червня 2016 року № 6, від 03 червня 2016 року № 7;

- визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Офісу щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 29 березня 2012 року № 290320121 та щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних; визнано прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вказуючи на порушення судами норм матеріального і процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Письмові заперечення на касаційну не надходили, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою неприйняття спірних податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних стало розірвання договору позивача з податковими органами про визнання електронних документів № 290320121, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях як оригіналу. Про факт розірвання договору позивача не повідомлено. Водночас, як з'ясовано під час судового процесу, договір розірваний у зв'язку із тим, що позивач не знаходився за місцезнаходженням.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги, зазначили про невідповідність фактичним обставинам справи тверджень відповідача про відсутність позивача за місцезнаходженням, а відтак про відсутність правових підстав для розірвання договору про визнання електронних документів № 290320121.

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.10 статті 201.10 Податкового кодексу України (2755-17) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (1246-2010-п) Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 9 вказаного Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України (для податкових накладних, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (z0320-08) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року № 320/15011 (z0320-08) (далі - Інструкція № 233).

Пунктом 1 розділу 2 названої Інструкції закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Зі змісту договору про визнання електронних документів, підписаного між позивачем та податковим органом, слідує, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Аналіз наведених норм та положень договору підтверджує висновок про те, що підставою неприйняття до реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є, зокрема, наявність помилок, що полягають у відсутності договору про визнання електронних документів, водночас, підставою розірвання договору є, зокрема, зміна платником місця реєстрації. Податковий кодекс України (2755-17) не містить визначення поняття місце реєстрації, однак в податковому законодавстві це поняття розглядається як податкова адреса.

Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України передбачено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не здійснював зміни місця реєстрації, місцезнаходженням позивача відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (як до розірвання договору так і після його розірвання) було м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 17, літ. 1а, корпус № 2, кімната 101.

Таким чином, з огляду на непідтвердження наявності правових підстав для розірвання договору про визнання електронних документів, суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку про протиправність відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних та відновлено порушені права платника податків шляхом визнання прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних.

Порушення кримінальних проваджень відносно посадових осіб позивача за фактом ухилення від сплати податків, на що посилається відповідач в касаційній скарзі, не є згідно з податковим законодавством підставою для розірвання договору та неприйняття податкових накладних та розрахунків коригування.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин касаційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.