824/47/20 Про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації - 17.12.2020 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є.В., Ткачука О. С.,

за участю секретаря судового засідання: Крук М. В.,

учасники справи:

позивач - Кредитна спілка "СуперКредит",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року у складі судді Мараєвої Н.Є. у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 03 січня 2020 року у справі за позовом Кредитної спілки "СуперКредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Короткий зміст вимог заяви та її обґрунтування

У березні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду як до суду першої інстанції із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 03 січня 2020 року, яким було задоволено позов Кредитної спілки "СуперКредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що 08 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та КС "СуперКредит" було укладено договір поруки № СК-23/0151/16/127/20. Відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язалась солідарно з позичальником ОСОБА_3 відповідати перед кредитодавцем за виконання зобов`язань по кредитному договору кредитної лінії № СК-23/0151/16/127/20 від 08 грудня 2016 року.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 03 січня 2020 року задоволено позов Кредитної спілки "СуперКредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС "СуперКредит" суму несплачених процентів станом на 03 грудня 2019 року у розмірі 7 072,32 грн, суму нарахованої пені за період з 22 серпня 2018 року по 22 червня 2019 року у розмірі 9 702,73 грн, суму сплаченого третейського збору у розмірі 1 900,00 грн та суму понесених витрат на правову допомогу у розмірі 1 342,00 грн, що разом складає суму 20 017,05 грн.

Таким чином, спірні правовідносини виникли з приводу кредитного договору кредитної лінії № СК-23/0151/16/127/20 від 08 грудня 2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та КС "СуперКредит", який є споживчим кредитом, які не відносяться до юрисдикції розгляду третейським судом. Окрім того, Третейським судом було вирішено питання про права та обов`язки позичальника ОСОБА_3, який не був залучений до участі у справі.

У зв`язку з викладеним, заявник просила суд скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 03 січня 2020 року у справі № 122/19.

Короткий зміст судового рішення і мотиви його прийняття

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року, заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 03 січня 2020 року було повернуто заявнику.

Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не виконала вимоги ухвали апеляційного суду про залишення заяви без руху та не усунула недоліки, зазначені у вказаній ухвалі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У червні 2020 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати на направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд проігнорував той факт, що надати оригінал чи завірену належним чином копію третейської угоди з об`єктивних причин неможливо, так як вона відсутня у заявника. Це питання можливо вирішити при розгляді заяви по суті, а не на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Доводи інших учасників справи

Відзив КС "СуперКредит" на апеляційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_1 мала можливість усунути недоліки та надати суду договір поруки у якому містилась третейська угода, тому суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення заяви.

Надходження апеляційної скарги до суду касаційної інстанції, як суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).

У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

У червні 2019 року до Верховного Суду, як до суду апеляційної інстанції, надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2020 року заяву поновлено ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року.

У червні 2020 року справу № 824/47/20 передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Сторони третейського розгляду, а саме: заявник ОСОБА_1 (відповідач) та СК "СуперКредит" (позивач), про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (№ 0306305548369, 0306305655602), в судове засідання не з`явилися.

Від КС "СуперКредит" надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю.

ОСОБА_1 про причини своєї неявки суду не повідомила, заяв та клопотань від неї до суду не надходило.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що суд належним чином повідомив учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, то суд, керуючись статтями 371, 372 ЦПК України, дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутності учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 03 січня 2020 року, позов Кредитної спілки "СуперКредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС "СуперКредит" 20 017,05 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року на підставі ч. 5 ст. 455 ЦПК України заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме, для направлення на адресу суду оригіналу третейської угоди, або належним чином завіреної копії роз`яснені правові наслідки невиконання вимог цієї ухвали.

25 березня 2020 року ОСОБА_1 надала клопотання, в якому пояснила, що надати оригінал третейської угоди не може у зв`язку з тим, що третейське застереження міститься у самому договорі поруки, оригінал якого знаходиться у позивача у зв`язку з чим просила його витребувати.

Мотивувальна частина

Позиція Суду

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 445 ЦПК України до заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу додаються оригінал третейської або арбітражної угоди, або належним чином завірена її копія.

Відповідно до ч. 5 ст. 445 ЦПК України до заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, поданої без додержання вимог, визначених у цій статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Залишаючи заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись з заявою про скасування рішення третейського суду, ОСОБА_1 не надала суду оригінал третейської або арбітражної угоди, або належним чином завіреної її копії.

З метою усунення недоліків зазначених в ухвалі суду про залишення заяви без руху від 11 березня 2020 року, ОСОБА_1 надала суду клопотання, в якому пояснила, що надати оригінал третейської угоди не може у зв`язку з тим, що третейське застереження міститься у самому договорі поруки, оригінал якого в неї відсутній, він знаходиться у позивача, у зв`язку з чим просила його витребувати.

Таке клопотання судом не вирішено в установленому ЦПК України (1618-15) порядку.

Окрім того, з матеріалів справи, зокрема з вступної частини рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 03 січня 2020 року, вбачається, що третейська угода міститься у п. 4.2 договору поруки № СК-23/0151/16/127/20 від 08 грудня 2016 року, укладеного між КС "СуперКредит", ОСОБА_1 та ОСОБА_3, відповідно до якої спори, пов`язані з вказаним договором поруки вирішуватимуться шляхом розгляду їх Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" відповідно до його регламенту, з чого випливає, що третейський суд має відповідну компетенцію для розгляду вказаної справи.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, у порушення вищевказаних положень процесуального законодавства, дійшов помилкового висновку про повернення заявнику заяви про скасування рішення третейського суду.

Отже, доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1, заслуговують на увагу, оскільки судові процедури повинні бути справедливими (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, далі - Конвенція), так як особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на доступ до правосуддя.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) , необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції визначає гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданого національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та в рішенні від 28жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" ЄСПЛ указав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням 1 статті 6 Конвенції.

Отже, Верховний Суд звертає увагу на те, що суду слід уникати зайвого і невиправданого надмірного формалізму у застосуванні норм процесуального права, які впливають на саму суть доступу до правосуддя.

Згідно зі статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з викладеного, апеляційним судом, як судом першої інстанції,

було помилково повернуто заяву ОСОБА_1, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду, як суду першої інстанції.

Керуючись статтями 24, 351, 367- 369, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції - Київського апеляційного суду.