Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Приходько І.В.,

за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,

представника позивача Акулова Є.В.,

представника відповідача Голінея І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2016

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017

у справі № 804/4757/15

за позовом публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг (далі - позивач, ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг звернулось до суду з адміністративним позовом до СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2014 № 0000755103.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

З наданих до суду відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС підлягає заміні правонаступником - Офісом великих платників податків ДФС.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по здійсненим фінансово-господарським операціям з ПрАТ Донбасзалізобетонбуд за березень 2014 року, ПрАТ Електромашпромсервіс за липень 2014 року, ТОВ Индустриальные технологии за березень 2014 року, ТОВ Валкос Груп за липень 2014 року, ПП МТрейд за лютий 2014 року, ТОВ ТОНДО за липень 2014 року, ТОВ ІнтерРесурс за січень 2014 року, ТОВ Еталонбудсервіс за червень 2014 року, ТОВ Промліга за липень-серпень 2014 року, ТОВ Сіоліт Плюс за липень 2014 року, ТОВ Голметресурс за липень 2014 року, ТОВ Брянківська вугільна компанія за березень, серпень 2014 року, ТОВ ПРАЙД-КОМПАНІ за липень 2014 року, ТОВ ШЛЯХПОСТАЧ КР за липень 2014 року, ТОВ Альтернатива Техноплюс за липень 2014 року, ТОВ Коал Трейдинг за січень, березень, травень 2014 року, ТОВ Укрпромізол ЛТД за липень 2014 року, ТОВ Інтеркоалтрейдінг за березень, травень, липень 2014 року, результати якої оформлено актом від 22.12.2014 № 51/28-01-51-03/24432974, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: ст. 22, пп. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ), що призвело до завищення товариством податкового кредиту та суми від'ємного значення податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за період з 01.01.2014 по 31.09.2014 в розмірі 29 832 578,81 гривень; пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми заявленого бюджетного відшкодування на загальну суму 29 832 578,81 гривень.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 № 0000755103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 29 832 578,81 гривень та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 14 916 289,42 гривень.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу позивача без змін.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Положеннями п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

За приписами п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, яка піддягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду: при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

В силу положень п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні І податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 має від'ємне значення то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, право платника податку на додану вартість на бюджетне відшкодування залежить лише від оплати останнім сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах.

У ході розгляду справи судами встановлено, що у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з: ПрАТ Донбасзалізобетонбуд за договором підряду від 25.07.2013 № 2600 та додатковою угодою до нього від 27.01.2014 № 1 (роботи з ремонту шляхопроводу № 4УЗТ); ПрАТ Електромашпромсервіс за договором підряду від 28.01.2014 № 583/78-1 (поточний ремонт електродвигунів типу СДС-19-55-40У4 2500кВт, за місцем установки на РЗФ2); ТОВ Индустриальные технологии за договорами від 04.12.2013 № 4672 та від 03.02.2014 № 753, а також додатковою угодою від 20.02.2014 № 2 до договору № 4672 (ремонту конвеєра К-1 коксового цеху № 1 та капітального ремонту комплексу коксової батареї № 3 (монтаж монорейки) коксового цеху № 1); ТОВ Елпромпроект за договорами від 30.01.2014 № 4600051109/697, від 24.09.2013 № 3300, від 30.04.2013 № 4600041080/1613 (будівельно-монтажні роботи з реконструкції кар'єру № 3 та підстанції КРЗ-4 Гірничого департаменту ПАТ АрселорМітал Кривий Ріг); ТОВ ТОНДО за договором від 06.06.2014 № 2257 (утримання основних фондів газового цеху позивача у липні 2014 року); ТОВ Еталонбудсервіс за договорами підряду від 25.03.2014 № 1225 (роботи з ремонту обладнання (системи змащування) Конвертерного цеха, Мартенівського цеха, АЦ № 1, АЦ металургійного виробництва позивача в червені 2014 року), від 12.05.2014 № 1907 (обслуговування та утримання в справному стані механічного обладнання систем густого та рідкого змащування РЗФ-2), від 03.10.2013 № 3480 (роботу з технічного обслуговування систем маслозмазки Linkoln з виконанням поточних відновлювальних ремонтів всього обладнання системи маслозмазки РЗФ-1, РЗФ-2 гірничого департаменту позивача), договорами виконання робіт від 17.01.2014 № 450 та № 452, а також додатковою угодою від 02.07.2014 № 2 до договору № 450, (будівельно-монтажні роботи на об'єкті: СПЦ-1. ПС-150-1. Ділянка обробки катанки. Установка обладнання для пресування і обов'язки бунтів катанки та Промивка системи гідравліки), договором поставки від 18.04.2014 № 4600053828/1674 (Станція заправочна по ТЗ 347-4098-2009); ТОВ Валкос Груп за договором поставки від 21.02.2014 № 1026 (фрезерний торф); ПП МТрейд за договорами поставки від 22.01.2014 № 509 та від 10.01.2014 № 329 ((бурові штанги) та надання послуг з технічного і технологічного обслуговування бурових установок); ТОВ ІнтерРесурс за договором поставки від 05.11.2013 № 4600048254/4050 (ущільнення диска затвора, кільце затвора для ВРУ АКАр-40/35-1); ТОВ Промліга за договорами поставки від 19.12.2013 № 160, від 23.12.2013 № 175, від 17.02.2014 № 952 (рельсо-шпальні решітки, накладки, підкладки, клеми, противоугони); ТОВ Сіоліт Плюс за договором поставки від 06.12.2013 № 4708 (композит керамічний); ТОВ Брянківська вугільна компанія за договором купівлі-продажу від 14.01.2014 № 355 (вугілля); ТОВ ПРАЙД-КОМПАНІ за договором поставки від 02.07.2014 № 2545 (алюміній та алюмінієві плюшки); ТОВ ШЛЯХПОСТАЧ КР за договором купівлі-продажу від 01.02.2013 № 476 та додатковою угодою до нього № 1 від 24.03.2014 (електромеханічне обладнання); ТОВ Альтернатива Техноплюс за договором від 02.04.2014 № 1452 (автошини); ТОВ Коал Трейдинг за договором поставки від 02.01.2014 № 252 та додатковою угодою до нього № 1 від 02.01.2014 (вугілля); ТОВ Укрпромізол ЛТД за договором купівлі-продажу від 07.03.2014 № 1163 (теплоізоляційні матеріали); ТОВ Інтеркоалтрейдінг укладено договори від 02.01.2014 № 254 та від 31.12.2013 № 250 купівлі-продажу (вугілля та фероалюміній брекетований); ТОВ Голметресурс за договорами про надання послуг від 14.01.2014 № 382 та від 17.07.2014 № 2700 (розвантажувально-навантажувальні послуги та послуги зі складування товарно-матеріальних цінностей, а також послуги з прибирання приміщень і обслуговування теплових пунктів).

На підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій, обумовлених вказаними правочинами, та фактичного отримання товарів (робіт/послуг), позивачем долучено до матеріалів справи копії договорів, додаткових угод до договорів, актів прийому виконаних підрядних робіт, актів приймання виконаних робіт по ремонту електродвигунів, актів приймання виконаних підрядних робіт, довідку про вартість виконаних підрядних робіт/та витрати, актів на передачу основних і допоміжних матеріалів підряднику, актів на використані при ремонті матеріали, актів на оприбуткування матеріалів, конструкцій, деталей, отриманих при демонтажі основних фондів під час ремонту, та їх використання, рахунків-фактур, податкових накладних, платіжних доручень, інформацій про договірні ціни, розрахунків загальновиробничих витрат, актів на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запчастин і деталей підрядником, актів на використані при ремонті матеріали підряднику, довідок про вартість виконаних підрядних робіт/та витрати, рахунків, специфікацій, реєстрів виконаних робіт, актів про витрати давальницьких матеріалів, відомостей ресурсів, актів на устаткування з записками збереження до них, видаткових накладних, реєстрів устаткування, акти на оприбуткування матеріалів, конструкцій, деталей, отриманих при демонтажі під час ремонтів і їх використання, технічного завдання, відомостей поставки матеріалів підрядника, актів про витрату давальницьких матеріалів, довідок про невикористання матеріалів, реєстрів змонтованого обладнання, прибуткових ордерів, інформації про банківську гарантію, акти приймання-передачі товару, залізничних накладних, видаткових та прибуткових ордерів, товарно-транспортних накладних, протоколів про виконані обсяги робіт, міжнародної товарно-транспортної накладної, посвідчень якості, актів приймання-передачі товару, реєстрів вагонів, залізничні накладні, актів про відшкодування провізної плати, актів здачі-прийняття транспортно-експедиційних послуг, звітів експедитора, розрахунків вартості виконання транспортно-експедиційних послуг, рахунків та коригування до них, податкових накладних та розрахунків коригування до них, актів здачі-прийняття транспортно-експедиційних послуг, звітів експедитора, розрахунків вартості виконання транспортно-експедиційних послуг, зважувальних накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт та їх реєстрів.

При дослідженні долучених позивачем до матеріалів справи документів судами встановлено, що такі містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та підтверджують рух активів, тобто є первинними документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та ПК України (2755-17) , а тому у повній мірі підтверджують фактичне виконання сторонами зазначених правочинів та реальне здійснення спірних господарських операцій за такими,

Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, яка слугувала однією з підстав для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв'язку з тим, що порушення контрагентом податкового законодавства не може впливати на правомірність формування ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг податкового кредиту, оскільки платник податку не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку.

Водночас, є вірною позиція судів попередніх інстанцій, що доводи та висновки відповідача викладені в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами є такими, що ґрунтуються на припущеннях податкового органу та не підтверджені відповідними доказами, в той час як у ході судового розгляду встановлено протилежне.

Також, судами вірно зауважено, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних, а так само помилки у їх оформленні є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та самі по собі не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів; помилки при складанні товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту покупця.

Так само і наявність недоліків у первинних документах є лише порушенням порядку заповнення цих документів, допущених постачальником, а відтак такі недоліки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на податковий кредит та на віднесення до складу витрат відповідного звітного періоду вартості отриманого товару, тим більше, що податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит, та інші первинні документи за правочинами ПАТ АрселорМітал Кривий Ріг з контрагентами складені з дотримання обов'язкових вимог до первинних документів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено реальність спірних господарських операцій, а тому обґрунтовано визнано підставність та правомірність формування позивачем податкового кредиту, який в подальшому приймав участь у формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування цим податком, що декларувалося у 2014 році, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарських операцій, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З аналізу наведених норм та встановлених обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу та правомірно задоволено позовні вимоги ПАТ АрселорМітал Кривий Ріг.

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 160, 167, 220- 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Замінити відповідача у справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС його правонаступником - Офісом великих платників податків ДФС.

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 у справі № 804/4757/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.