741/1177/18 Про розподіл між сторонами судових витрат - 16.12.2020 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 про визнання рішення частково недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2019 року у складі судді Киреєва О. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Вінгаль В. М., Губар В. С., Кузюри Л. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Носівська міська рада Чернігівської області, ОСОБА_2,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Носівської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 з позовом, у якому просила визнати недійсним рішення 8 сесії 7 скликання Носівської міської ради Чернігівської області від 03 червня 2016 року №14/8/VII в частині надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення для передачі у власність земельної ділянки в м. Носівка площею 0,41 га для ведення особистого селянського господарства, покласти судові витрати на відповідачів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. У судовому засіданні Носівська міська рада Чернігівської області просила закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору, оскільки рішенням 54 сесії 7 скликання Носівської міської ради Чернігівської області № 23/54/VII від 21 червня 2019 року було внесено зміни в пункт 1 додатку 1 до рішення 8 сесії 7 скликання від 3 червня 2016 року "Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", виключено із списку громадянку ОСОБА_2 .

3. Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2019 року задоволено клопотання представника Носівської міської ради Чернігівської області та закрито провадження у даній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

4. Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю предмета спору. Відмовляючи у вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд першої інстанції виходив із того, що жодних рахунків, актів про надані послуги, платіжних доручень чи інших документів, які б свідчили про фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката саме у зв`язку з розглядом цієї справи, а також доказів, які б підтверджували обсяг наданих позивачу послуг і виконаних робіт та їх вартість, що сплачена або підлягає сплаті, позивачем та її представником не було надано суду.

5. Суд першої інстанції також указав, що позивач та її представник не заявили клопотання про повернення позивачу сплаченої суми судового збору на підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

6. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2019 року залишено без змін.

7. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції встановивши відсутність спору вірно застосував пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції незаконно долучив до матеріалів справи копію рішення Носівської міської ради Чернігівської області про існування якого позивачу не було відомо та стало підставою для закриття провадження у справі, що потягло порушення норм процесуального права.

10. Заявник також указує, що апеляційний суд залишив поза увагою те, що суд першої інстанції проігнорував клопотання представника позивача про відкладення судового засідання з поважних причин, позбавив позивача можливості висловити свою думку щодо закриття провадження у цій справі та подати докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, чим порушив право останнього на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та право на професійну правничу допомогу.

Доводи інших учасників справи

11. 08 квітня 2020 року надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу. Даний відзив колегія суддів не бере до уваги, оскільки він не відповідає вимогам частини четвертої статті 395 ЦПК України, так як не містить доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

12. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

13. Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2020 року поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

14. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

15. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

16. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

17. Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

18. Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

19. У справі, яка переглядається, позивачем ОСОБА_1 ініційовано спір про визнання недійсним рішення 8 сесії 7 скликання Носівської міської ради Чернігівської області від 03 червня 2016 року №14/8/VII в частині надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення для передачі у власність земельної ділянки в м. Носівка площею 0,41 га для ведення особистого селянського господарства.

20. Закриваючи провадження у даній справі за заявою відповідача, на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із відсутності предмета спору, оскільки рішенням 54 сесії 7 скликання Носівської міської ради Чернігівської області № 23/54/VII від 21 червня 2019 року було внесено зміни в пункт 1 додатку 1 до рішення 8 сесії 7 скликання від 03 червня

2016 року "Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" шляхом виключення із списку громадянки ОСОБА_2 .

21. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

22. Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

23. Проте поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

24. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

25. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

26. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

27. Крім того, суди не звернули уваги на те, що закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, можливо лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого судового засідання, оскільки згідно зі статтею 200 ЦПК України, а саме її частиною четвертою, закриття провадження можливо на цій стадії процесу з двох підстав, це: відмова від позову, визнання позову та укладення мирової угоди, визначених статтями 206, 207 ЦПК України.

28. Поряд із цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

29. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня

2019 року у справі № 456/647/18 (провадження №61-2018св19), постанові від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

30. Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належно не дослідив матеріали справи, не врахував вищенаведені обставини, у зв`язку із чим зробив передчасний та помилковий висновок про закриття провадження, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу до суду. Апеляційний суд вказані порушення не усунув.

31. Відповідно до части третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

32. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

33. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржувані судові рішення, з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Носівського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 грудня