520/14591/18 Про забезпечення позову у справі про визнання права на обов`язкову частку в спадщині після смерті сина - 19.11.2020 Прийняття

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20)

(далі - Закон України № 460-IX (460-20) ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С. Л. (далі - приватний нотаріус Одеського МНО Сімаченко С. Л.), в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати за нею право на обов`язкову частку в спадщині після смерті сина,

ОСОБА_3, а саме: 1/6 частину трикімнатної житлової квартири

АДРЕСА_1, попередньою вартістю 230 883,20 грн; 1/6 частину гаража № НОМЕР_1, який розташований біля житлового будинку АДРЕСА_2, вартістю

23 083 грн; 1/6 частину автомобіля марки Mercedes-Benz 308D, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 27 700 грн; 1/6 частину автомобіля марки Toyota Aurion, державний номерний знак НОМЕР_3, вартістю

34 635 грн; 1/6 частину автомобіля марки Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_4, вартістю 16 158,24 грн; 1/6 частину автомобіля марки Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_5, вартістю 16 158 грн.

Також, у жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про витребування доказів, в якій просила витребувати: від приватного нотаріуса Одеського МНО Сімаченко С. Л. спадкову справу, заведену за фактом смерті ОСОБА_3 ; від приватного нотаріуса Одеського МНО Ткаченко І. В. завірену копію заповіту від 27 травня 2014 року та витяг з Реєстру нотаріальних дій про його реєстрацію; з Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - РСЦ МВСУ в Одеській області) витяги про державну реєстрацію автомобілів марки: Mercedes-Benz 308D, державний номерний знак НОМЕР_2 ; Toyota Aurion, державний номерний знак НОМЕР_3 ; Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_4 ; Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_5 .

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження ОСОБА_2 будь-яким способом рухомого та нерухомого майна, а саме: трикімнатної житлової квартири АДРЕСА_1 ; квартири

АДРЕСА_3 ; гаражу № НОМЕР_1, який розташований біля житлового будинку АДРЕСА_2 ; автомобілів марки Mercedes Benz 308D, державний номерний знак НОМЕР_2 ; Toyota Aurion, державний номерний знак НОМЕР_3 ; Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_4 ; Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_5 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про витребування доказів, в якому просила зобов`язати Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") надати документи, які підтверджують перебування спірної квартири в іпотеці, а саме: кредитний договір, іпотечний договір, розрахунок заборгованості, витяг з реєстру щодо відсутності іпотеки вказаної квартири.

У березні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про зустрічне забезпечення, в якому просила: зобов`язати ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи; встановити грошовий внесок позивача на депозитний рахунок суду в сумі 94 000 грн; визначити строк для внесення коштів позивачем на депозитний рахунок суду, який не перевищуватиме десяти днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення позову.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 19 жовтня 2018 року

(у складі судді Куриленко О. М.) клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено.

Витребувано від приватного нотаріуса Одеського МНО Сімаченко C. I. належним чином завірену копію спадкової справи № 56515559 за фактом смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер

ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окремо витребувано копії свідоцтв про право на цю спадщину та документів про вартість успадкованого майна.

Витребувано від приватного нотаріуса Одеського МНО Ткаченко І. В. завірену копію заповіту від 27 травня 2014 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та витяг з Реєстру нотаріальних дій про його реєстрацію.

Витребувано з РСЦ МВСУ в Одеській області витяги про державну реєстрацію автомобілів, які були зареєстровані за ОСОБА_3, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: Mercedes-Benz 308D, державний номерний знак НОМЕР_2 ; Toyota Aurion, державний номерний знак

НОМЕР_3 ; Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_4 ; Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_5, які зареєстровані на ОСОБА_2 .

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 19 жовтня 2018 року клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито в справі заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту

на автомобілі марки: Mercedes-Benz 308D, державний номерний знак

НОМЕР_2 ; Toyota Aurion, державний номерний знак НОМЕР_3 ; Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_4 ; Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_5 .

В іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково.

Зобов`язано ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надати належним чином завірені копії документів, які підтверджують перебування спірної квартири АДРЕСА_1 в іпотеці у банку, а саме: кредитний договір, іпотечний договір, розрахунок заборгованості тощо.

Встановлено строк виконання даної ухвали до судового засідання, що відбудеться 25 квітня 2019 року о 10.00 год.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відомості, які містяться у документах, про витребування яких заявлено позивачем, мають значення для правильного вирішення справи, тому наявні підстави для задоволення заяви про витребування доказів, з урахуванням предмета спору та на засадах змагальності.

Крім того, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, які мали підтвердити наявність порушення її прав та законних інтересів для застосування зустрічного забезпечення позову, тому

у задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення позову слід відмовити.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 26 березня 2019 року про відмову

у зустрічному забезпеченні у справі закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала про відмову у застосуванні зустрічного забезпечення у справі не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Оскільки апеляційне провадження на цю ухвалу суду відкрито помилково, тому таке провадження підлягає закриттю на підставі статті 362 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX (460-20) ).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що на відміну від забезпечення позову та витребування доказів, метою яких є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення спрямоване, насамперед, на захист інтересів відповідача.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення.

Оскільки зустрічне забезпечення включає в себе й відмову у зустрічному забезпеченні, а тому ухвала суду про відмову у зустрічному забезпечені підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що у жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Одеського МНО Сімаченко С. Л., про визнання права власності на обов`язкову частку в спадщині та стягнення грошової компенсації вартості цієї частки.

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 19 жовтня 2018 року клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Вжито в справі заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту

на автомобілі марки: Mercedes-Benz 308D, державний номерний знак

НОМЕР_2 ; Toyota Aurion, державний номерний знак НОМЕР_3 ; Nissan Tiida, державний номерний знак НОМЕР_4 ; Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_5 . В іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.

У березні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про зустрічне забезпечення.

У судовому засіданні, яке відбулося 26 березня 2019 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про витребування доказів.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково. Зобов`язано ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надати належним чином завірені копії документів, які підтверджують перебування спірної квартири АДРЕСА_1 в іпотеці у банку, а саме6 кредитний договір, іпотечний договір, розрахунок заборгованості тощо. Встановлено строк виконання даної ухвали до судового засідання, що відбудеться 25 квітня 2019 року о 10.00 год. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про вжиття зустрічного забезпечення відмовлено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої, третьої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі "Дія 97" проти України", заява № 19164/04, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення.

У постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої

статті 357 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Таким чином, оскаржувана ОСОБА_2 ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення у цій справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення, тобто, оскарження такої ухвали у апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.

Аналогічні правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду по суті спору ухвал суду першої інстанції висловлено Верховним Судом в постановах від 31 жовтня 2019 року у справі № 521/18597/18 (провадження № 61-10196св19), від 20 грудня 2019 року у справі

№ 306/513/16-ц (провадження № 61-15454св18) та ухвалі від 21 вересня 2020 року у справі № 761/3933/19 (провадження № 61-13051ск20).

Під час розгляду справи, апеляційний суд установив, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 26 березня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення відкрито помилково.

Статтею 362 ЦПК України не передбачено закриття провадження у справі, якщо воно помилково відкрито.

Проте, частиною дев`ятою статті 10 ЦПК України передбачено, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Встановивши, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення відсутня у переліку, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, тому оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Посилання заявника на можливість оскарження вказаної ухвали у процесуальному законодавстві, як на підставу для апеляційного розгляду оскаржуваної ухвали є необґрунтованими, оскільки відповідно до положень частини другої статті 353 ЦПК України заявник має право включення до апеляційної скарги на рішення суду заперечень на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду.

Крім того, заявник не позбавлений права повторно звернутися з заявою про зустрічне забезпечення за наявності обґрунтованих підстав, передбачених статтею 154 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).