296/1967/17 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 18.11.2020 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про визнання поруки припиненою за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Житомирської області від 12 червня 2018 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",

представники публічного акціонерного товариства "Родовід Банк": Янголь Ольга Сергіївна, Березова Тетяна Василівна,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк", банк) з позовом, у якому просила визнати припиненою поруку за зобов`язаннями боржника ОСОБА_2, що виникли за кредитним договором від 07 червня 2007 року на підставі договору поруки від 07 червня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ "Родовід Банк".

2. Позовна заява мотивована тим, що за умовами кредитного договору

від 07 червня 2007 року, укладеного між ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_2, останньому на придбання автомобіля було відкрито відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 17 302 доларів США зі сплатою 12,5 % річних, терміном до 17 червня 2014 року включно.

3. Відповідно до кредитного договору ОСОБА_2 зобов`язувався починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10 - го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом в сумі 205 доларів США. Останній раз за кредитним договором ОСОБА_2 виконував зобов`язання зі сплати частини кредиту 15 лютого

2008 року, а 30 березня 2010 року банком була закрита кредитна лінія

ОСОБА_2 у зв`язку з перенесенням заборгованості за даним кредитом на рахунок простроченої заборгованості.

4. З метою забезпечення позичальником умов кредитного договору 07 червня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір поруки, відповідно до якого остання зобов`язувалася перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов`язань за кредитним договором. Умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобов`язань боржника за кредитним договором.

5. Через невиконання умов кредитного договору банк 28 березня 2014 року подав позов про стягнення заборгованості за кредитним договором

від 07 червня 2007 року.

6. Посилаючись на те, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, та враховуючи, що в період

з 30 березня 2010 року, тобто з часу закриття банком кредитної лінії, був пропущений шестимісячний строк для пред`явлення вимоги до поручителя, а ОСОБА_2 також до неї з письмовою вимогою щодо погашення його заборгованості всупереч пункту 2.1. договору поруки не звертався, позивач просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Заочним рішення Корольовського районного суду м. Житомира

від 31 жовтня 2017 року у складі судді Бондарчука В. В. позов задоволено.

Визнано припиненим договір поруки від 07 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ "Родовід Банк" за зобов`язаннями боржника

ОСОБА_2, що виникли за кредитним договором від 07 червня 2007 року. Стягнуто з ПАТ "Родовід Банк" на користь ОСОБА_1 640 грн судового збору.

8. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки строк дії поруки договором не визначено, відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України, вимоги до поручителя могли бути заявлені у межах шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого порукою. У даному випадку шестимісячний строк сплинув. Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов`язань боржника не свідчать про те, що договором встановлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статі 559 ЦК України (435-15) , тому у цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Суду не надано доказів того, що банк, до подання вказаного вище позову, звертався з вимогою до боржників про дострокове виконання ними зобов`язань, внаслідок чого строк виконання зобов`язання змінився та шестимісячний строк сплив, а відтак, порука припинилась.

9. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 27 березня

2018 року заяву ПАТ "Родовід Банк" про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомиравід 31 жовтня 2017 року залишено без задоволення.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

10. Постановою апеляційного суду Житомирської області від 12 червня

2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Родовід Банк" задоволено. Заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання поруки припиненою. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" 960 грн судових витрат.

11. Постанова апеляційного суду мотивована відсутністю підстав для задоволення позову про визнання поруки припиненою, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, задоволені вимоги кредитора до поручителя, тому підстав для застосування статті 559 ЦК України немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що висновки апеляційного суду не відповідають встановленим фактичним обставинам справи. Апеляційний суд врахував, що саме з моменту зміни строку виконання основного зобов`язання розпочинається перебіг шестимісячного строку пред`явлення вимог до кредитора на всю суму прострочення, а не на кожний черговий платіж окремо. Поза увагою апеляційного суду залишилось те, що у межах справи про стягнення заборгованості не були предметом судового дослідження вимоги щодо визнання дійсним або недійсним, діючим або припиненим договору поруки, оскільки такі вимоги нею не заявлялись.

Доводи інших учасників справи

14. У відзиві ПАТ "Родовід Банк" заперечило проти доводів касаційної скарги зіславшись на те, що постанова апеляційного суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи касаційної скарги є необґрунтованими.

15. ОСОБА_2 відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

17. Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18. 07 червня 2007 року між ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №28.4.1/АА-318.07.2, за яким останній для придбання автомобіля отримав кредит у розмірі 17 302 доларів США з виплатою 12,5 % річних строком до 07 червня 2014 року.

19. На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вказаним вище кредитним договором 07 червня 2007 року між ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені між банком і позичальником до закінчення строку його дії.

20. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня 2014 року частково задоволено позов ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором й ухвалено стягнути з останньої як з поручителя солідарно з боржником на користь банку 6 556,10 доларів США та 13 905,12 грн заборгованості за кредитним договором від 07 червня 2007 року. Рішення суду набрало законної сили.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

21. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

22. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (460-20) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

23. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

24. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

25. Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

26. Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

27. Предметом позову у справі, яка переглядається, є визнання поруки припиненою, з підстав, передбачених частиною четвертою статті 559 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

28. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

29. Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України).

30. У частинах першій і другій статті 553 ЦК України зазначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

31. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

32. Відповідно до частин першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

33. Тобто порука є додатковим (акцесорний) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

34. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

35. Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

36. У пункті 4.1 договору поруки сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного погашення позичальником або поручителем заборгованості за кредитним договором.

37. Судами встановлено, що рішенням Корольовського районного суду

м. Житомира від 29 вересня 2014 року частково задоволено позов банку до позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07 червня 2007 року та стягнуто з останньої, як з поручителя, солідарно з боржником, на користь банку у розмірі

6 556,10 доларів США та 13 905,12 грн.

38. Ухвалене судове рішення свідчить про дострокове стягнення заборгованості й закінчення строку дії кредитного договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі

№ 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), а з урахуванням правової природи поруки, як додаткового зобов`язання до основного договору та пряму залежність від його умов, на правовідносини, які виникають після закінчення зобов`язання та після ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості порука не поширюється.

39. У справі, яка переглядається, предметом розгляду є припинення поруки та, відповідно, зобов`язання за нею, яке виникло до набрання законної сили рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня

2014 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя. При цьому, сам лише факт прийняття рішення у справі, згідно з яким стягнуто грошові кошти за договором кредитування, не є підставою для визнання припиненим спірного зобов`язання, що у свою чергу не може бути підставою для визнання договору поруки припиненим.

40. Відповідальність поручителя за заборгованість, встановлено зазначеним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня

2014 року, яке набрало законної сили, не припинилася.

41. У даній конкретній справі з підстав, заявлених позивачем, порука не може бути визнана припиненою, оскільки поручитель ОСОБА_1, як відповідач у справі, була обізнана про позов банку у 2014 році, про що свідчить надана нею копія позовної заяви банку від 28 березня 2014 року (а. с. 107-111 т. 1), зустрічний позов поручителем про припинення поруки при розгляді справи про стягнення заборгованості не пред`являвся, під час розгляду справи про солідарне стягнення заборгованості з боржника та поручителя, поручитель ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи, що підтверджено змістом рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня 2014 року.

42. Матеріали справи також не містять жодних доказів на підтвердження оскарження поручителем в установленому законом порядку рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня 2014 року про стягнення заборгованості, у тому числі, з підстави пропуску банком шестимісячного строку пред`явлення позову до поручителя, установленого частиною четвертою статті 559 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

43. Судом досліджувалися обставини відповідальності поручителя за договором поруки, всім доказам давалась правова оцінка.

44. Сукупність доказів свідчить про обізнаність поручителя про вимоги до неї про стягнення заборгованості за кредитним договору, як з поручителя, тому у даній конкретній справі позивачем не доведено обставин припинення поруки, передбачених частиною четвертою статті 559 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

45. За викладених обставин висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підставі для задоволення позову ґрунтується на законі.

46. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у оскарженому судовому рішенні, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних по суті висновків суду.

47. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, у тому контексті, який, на думку заявника свідчить про наявність підстав для припинення поруки з підстав, зазначених у позовній заяві.

48. Разом з тим, таким доводам і обставинам суд апеляційної інстанції дав належну оцінку, до переоцінки яких, в силу приписів статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

49. З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.