303/5315/15-ц Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 18.11.2020 Прийняття

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), перейменоване в Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 05 серпня 2015 року в розмірі 17 542,56 доларів США, що за курсом 21,71 грн Національного банку України (далі - НБУ) на 05 серпня 2015 року дорівнює 380 848,91 грн і складається з заборгованості: 14 987,56 доларів США - за кредитом, 1 445,95 доларів США - за процентами, 223,75 доларів США - за комісією, 38,97 доларів США - пенею, 11,51 доларів США - штрафом (фіксована частина), 834,81 доларів США - штрафом (процентна складова).

Позов мотивований тим, що 24 червня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 укладений кредитний договір № MKAWGA000001179, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 15 618,03 доларів США на строк по 24 червня 2013 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором.

Відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 05 серпня 2015 року у нього виникла заборгованість у розмірі 17 542,56 доларів США, яка складається з: 14987,56 доларів США - заборгованість за кредитом, 1 445,95 доларів США - заборгованість за процентами, 223,75 доларів США - заборгованість за комісії за користування кредитом, 38,97 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, 11,51 доларів США - штраф (фіксована частина), 834,81 доларів США - штраф (процентна складова).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мукачівського районного суду Закарпатської області від 7 грудня 2018 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 24 червня 2008 року № MKAWGA00000179 у розмірі 17 542,56 доларів США, що за курсом 28.12 грн НБУ на день винесення рішення становить 493 296,79 грн, з яких: 14 987,56 доларів США - заборгованість за кредитом, 1 445,95 доларів США - заборгованість за процентами, 223,75 доларів США - заборгованість за комісією, 38,97 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, 11,51 доларів США - штраф (фіксована частина), 834,81 доларів США - штраф (процентна складова). Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1, а останній належним чином не виконав умови кредитного договору №MKAWGA00000179 від 24 червня 2008 року, внаслідок чого виникла заборгованість, на стягнення якої позивач має право.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 грудня 2018 року - без змін.

Постанова мотивована тим, що є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що належним доказом на підтвердження суми заборгованості відповідача за указаним вище кредитним договором є висновок № 8952 судово-економічної експертизи, складений 26 вересня 2017 року судовим експертом Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Слюсаренко В.Є., яким встановлено, що позичальник ОСОБА_1 у період з 24 червня 2008 року по 05 серпня 2015 року здійснив платежі в доларовому еквіваленті на виконання зобов`язань за договором у сумі 28 282,22 доларів США, з яких зараховано на погашення тіла кредиту 14 890,06 доларів США, відсотків за користування кредитними коштами 8 407,59 доларів США, винагороди за резервування ресурсів 2 323,19 доларів США та пені 22 806,00 грн, у зв`язку з чим станом на 05 серпня 2015 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ПАТ КБ "ПриватБанк" становить 109,94 доларів США.

Експертом не враховано, що 02 вересня 2010 року між іпотекодавцями ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, який діє від свого імені та від імені ОСОБА_4, і ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено додаткову угоду до договору іпотеки від 24 червня 2008 року, відповідно до якої пункт 35.2 договору іпотеки викладено в новій редакції, згідно з якою іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором від 02 вересня 2010 року № MKAWGA00000179 з повернення кредиту, наданого у вигляді непоновлювальної лінії у розмірі 18 719,43 доларів США на такі цілі: у розмірі 17 226,32 доларів США - на споживчі цілі, а також у розмірі 1 493,11 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного договору, у строк до 24 червня 2023 року, включно.

Тобто експертом не було враховано збільшення по кредиту, яке мало місце 02 вересня 2010 року, зокрема суми основного боргу, яка збільшена до 17 226,32 доларів США, а також позичальнику відкрита кредитна лінія в розмірі 1 493,11 доларів США на сплату страхових платежів у строк до 24 червня 2023 року. Окрімцього, згідно з виписки по рахунку основного боргу № НОМЕР_1, банком сплачувались страхові платежі зі страхового ліміта (пункт 8.1) кредитного договору № MKAWGA000001179 від 24 червня 2008 року, з кредитної лінії в розмірі 840,15 доларів США, а саме: 23 червня 2009 року - 47,80 доларів США та 55,54 доларів США; 23 червня 2010 року - 46,16 доларів США та 53,63 доларів США; 23 червня 2011 року - 45,52 доларів США; 22 червня 2012 року - 45,07 доларів США; 21 червня 2013 року - 44,74 доларів США, які в подальшому зараховувались до суми основного боргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29 серпня 2019 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 грудня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2019 року, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції або ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року відкрите касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд не прийняв до уваги висновок експерта, оскільки експерт не взяв до уваги страхові внески. Апеляційний суд відхилив доводи касаційної скарги про неврахування висновків експерта з інших мотивів - з огляду на укладення додаткової угоди до договору іпотеки, однак рішення суду першої інстанції не змінив.

Експертиза була проведена належним чином, позивач під час пояснень судового експерта не задавав питань щодо методики проведення експертизи, не просив призначити повторну чи додаткову експертизу, а тому висновки експерта не були спростовані.

Експерт не врахував сплату страхових внесків, оскільки в матеріалах справи відсутні первинні документи щодо цього, такі платежі не зазначені у виписках з рахунку позивача. Відповідні пояснення експерт надав у судовому засіданні.

Страхові виплати складають 840,15 доларів США, навіть якщо їх додати до суми заборгованості, зазначеної у висновку експерта у розмірі 109,94 доларів США, то вийде 950,09 доларів США, а позивач просив стягнути 17 542,26 доларів США, тобто розбіжність між цими даними є значною.

Апеляційний суд не пояснив у постанові, яким чином додаткова угода до договору іпотеки впливає на суму боргу.

Суди не дослідили: яку суму страхових внесків сплатив банк, наскільки несплата страхових внесків вплинула на суму заборгованості за кредитом, а також яким чином підписання додаткової угоди до іпотечного договору вплинуло на розмір заборгованості.

Позиції інших учасників

У грудні 2019 року позивач через представника ОСОБА_5 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувані судові рішення.

Відзив мотивований тим, що судами правильно встановлені фактичні обставини справи, а саме, відкриття позивачем відповідачу 02 вересня 2010 року кредитної лінії для сплати страхових внесків, а також збільшення обсягів кредитування, що мало місце 02 вересня 2010 року, яке підтверджується додатковою угодою до іпотечного договору. Ці обставини не були враховані експертом, тому суди не врахували його висновок.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною першою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Фактичні обставини, встановлені судом

Відповідно кредитного договору № MKAWGA00000179 від 24 червня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1, останній отримав кредит у розмірі 15 618,03 доларів США та зобов`язався повернути його до 24 червня 2013 року, сплативши відсотки відповідно до кредитного договору.

Також, 24 червня 2008 року між ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_4 і ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір іпотеки, відповідно до пункту 35.3 якого в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії заяви на видачу готівки від 24 червня 2008 року за № 1 ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 15 000,00 доларів США в повному обсязі, про що свідчить копія ордеру-розпорядження філії Закритого акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" для надання кредиту згідно із кредитним договором від 24 червня 2008 року № MKAWGA00000179.

Згідно із копією службової записки працівників банку від 05 серпня 2010 року за № Э.LV.0.0.0/3-26362 здійснено списання простроченої заборгованості за рахунок збільшення тіла кредиту ОСОБА_1 та запропоновано провести реструктуризацію проблемного кредиту на відповідних умовах.

02 вересня 2010 року між іпотекодавцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, який діє від свого імені та від імені ОСОБА_4, і ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено додаткову угоду до договору іпотеки від 24 червня 2008 року, відповідно до якого пункт 35.2 договору іпотеки викладено у такій редакції: "За цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором від 02 вересня 2010 року №№MKAWGA00000179, з: повернення кредиту, наданого у вигляді непоновлювальної лінії у розмірі 18 719,43 доларів США на наступні цілі: у розмірі 17 226,32 доларів США - на споживчі цілі, а також у розмірі 1493,11 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених пунктами 2.1.3, 2.2.7 даного договору, у строк до 24 червня 2023 року, включно; - сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25 % відсотків в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту у період сплати кожного місяця; щомісячного надання грошових коштів (щомісячний платіж) у період сплати сумою не менше 304,02 доларів США. Для погашення заборгованості за кредитним договором; - сплаті винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,0 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту та винагороди за резервування ресурсів у розмірі 4,08 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотків за дострокове погашення кредиту, згідно з пунктом 3.11 кредитного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно з пунктом 6.2 кредитного договору; - сплаті пені в розмірі 0,15 % від суми погашеної заборгованості, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку,якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. Виконання зобов`язань зі сплати відсотків, винагороди за надання фінансового інструмента, а також сплати інших винагород, штрафів, пень та інших платежів, відшкодувати збитки, витрати у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі.

Відповідно до копій виписок банку з 24 червня 2008 року по 01 березня 2018 року банком сплачувались страхові платежі із страхового ліміту (пункт 8.1) кредитного договору № MKAWGA000001179 від 24 червня 2008 року, з кредитної лінії у розмірі 840,15 доларів США, а саме: 23 червня 2009 року - 47,80 і 55,54 доларів США; 23 червня 2010 року - 46,16 і 53,63 доларів США; 23 червня 2011 року - 45,52 і 22 червня 2012 року - 45,07 доларів США; 21 червня 2013 року - 44,74 доларів США, які в подальшому зараховувались до суми основного боргу.

22 липня 2016 року за клопотанням відповідача Мукачівським міськрайонним судом призначено судово-економічну експертизу, згідно з висновком від 26 вересня 2017 року № 8952 якої:

- "Загальна сукупна вартість кредиту в грошовому виразі складає 23 154,71 доларів США, з якої 15 000,00 доларів США - тіло кредиту, 6 410,94 доларів США - відсотки за користування кредитом, 1743,77 доларів США - винагорода за резервування ресурсів. Абсолютне здорожчання кредиту складає 8154,71 доларів США. Експерту не надається за можливе здійснитирозрахунок сукупної вартості кредиту в процентному значенні, у зв`язку з відсутністю відповідної методики розрахунку.

- Реальна відсоткова ставка за кредитним договором від 24 червня 2008 року № MKAWGA00000179 складає 21,00 %....

- Експерту не надається за можливе визначити різницю між реальною відсотковою ставкою і відсотковою ставкою, яку застосував Банк по кредитному договору від 24 червня 2008 року № MKAWGA00000179, її розмір і на чию користь та встановити суму переплати у зв`язку з різницею між реальною відсотковою ставкою, яку застосував банк. ... .

- Експертом встановлено, що застосування ануїтетної форми оплати, в порівнянні з класичною формою оплати, по умовам кредитного договору від 24 червня 2008 року № MKAWGA00000179, зумовлює виникнення різниці між сумою сплачених відсотків, а саме здорожчання вартості кредиту на суму: - відсотків за користування кредитом - 692,19 доларів США; - винагороди за резервування ресурсів - 188,27 доларів США.

- Заборгованість відповідача - ОСОБА_1 перед ПАТ КБ "ПриватБанк" згідно із кредитним договором від 24 червня 2008 року № MKAWGA00000179 станом на 05 серпня 2015 року з врахуванням платежів, проведених відповідачем, а також з врахуванням закінчення договору 24 червня 2013 року та нарахування відсотків за ставкою 1,25 % у місяць на суму залишку заборгованості за кредитом у відповідності до пункту 8.1 кредитного договору становить 109,94 доларів США".

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій встановлено не всі обставини справи, зокрема, щодо впливу укладення додаткової угоди до договору іпотеки на розмір заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з пунктом 1 частини другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Отже, зміни до кредитного договору мають укладатися у письмовій формі, у разі порушення якої передбачена нікчемність угоди сторін, якщо інше не було погоджено сторонами при укладенні кредитного договору.

Відповідно до пункту 6.2. кредитним договором від 24 червня 2008 року № MKAWGA00000179, укладеного між сторонами, договір може бути змінений у встановленому цим договором порядку. Після видачі заставної зміни та доповнення до цього договору вносяться лише після анулювання заставної і видачі нової заставної, а також її реєстрації у Державному реєстрі іпотек. Укладення договору про внесення змін до цього договору відбувається після реєстрації банком нової заставної у Державному реєстрі іпотек.

У матеріалах справи міститься заставна від 24 червня 2008 року, відповідно до якої розмір основного зобов`язання зазначений 16 458,18 доларів США, процентна ставка - 1,25 % у місяць строком повернення до 24 червня 2013 року.

Суди попередніх інстанцій наведеним обставинам не дали належної правової оцінки, дійшовши передчасного висновку про зміни кредитного зобов`язання сторін, пославшись на додаткову угоду від 02 вересня 2010 року до договору іпотеки від 24 червня 2008 року.

Так, 02 вересня 2010 року між іпотекодавцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, який діє від свого імені та від імені ОСОБА_4, і ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено додаткову угоду до договору іпотеки від 24 червня 2008 року, відповідно до якої пункт 35.2 договору іпотеки викладено у такій редакції: "За цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором від 02 вересня 2010 року № MKAWGA00000179, з: повернення кредиту, наданого у вигляді непоновлювальної лінії у розмірі 18 719,43 доларів США на наступні цілі: у розмірі 17 226,32 доларів США - на споживчі цілі, а також у розмірі 1 493,11 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених пунктами 2.1.3, 2.2.7 даного договору, у строк до 24 червня 2023 року, включно; - сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25 % відсотків в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту у період сплати кожного місяця; щомісячного надання грошових коштів (щомісячний платіж) у період сплати сумою не менше 304,02 доларів США. Для погашення заборгованості за кредитним договором; - сплаті винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,0 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту та винагороди за резервування ресурсів у розмірі 4,08 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотків за дострокове погашення кредиту, згідно з пунктом 3.11 кредитного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно з пунктом 6.2 кредитного договору; - сплаті пені в розмірі 0,15 % від суми погашеної заборгованості, але не менше 1,00 грн за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. Виконання зобов`язань зі сплати відсотків, винагороди за надання фінансового інструмента, а також сплати інших винагород, штрафів, пень та інших платежів, відшкодувати збитки, витрати у відповідності, порядку та строки, зазначені у кредитному договорі.

Проте, під час правової оцінки наведеним вище умовам щодо зміни договору іпотеки, що врегульовує обсяг забезпечення виконання зобов`язання, суди попередніх інстанцій не встановили, чи вносилися відповідні зміни до кредитного договору, на забезпечення якого був укладений договір іпотеки, та не застосували норм матеріального права та умов кредитного договору щодо зміни умов договору.

Істотність з`ясування даних обставин пов`язана з правильним встановленням змісту кредитних зобов`язань і строком їх дії, що безпосередньо впливає на правильне вирішення справи.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення комісії, а також встановлюючи обсяг заборгованості відповідача за кредитним договором, суди не дали правової оцінки правомірності нарахування такої комісії, а також утримання банком із платежів відповідача частини коштів на погашення комісії.

Як вбачається з пункту 8.1. кредитного договору, позичальник був зобов`язаний сплачувати: під час укладення договору - 3 % від суми кредиту як винагороду за надання фінансового інструменту, що склало 450 доларів США, а також винагороду за резервування ресурсів 4,08 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення моніторингу згідно з пунктом 7.2 договору.

У додатковій угоді до договору іпотеки від 02 вересня 2010 року між іпотекодавцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, який діє від свого імені та від імені ОСОБА_4, і ПАТ КБ "ПриватБанк" винагорода за резервування ресурсів вказана у розмірі 4,08 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати.

З розрахунку заборгованості за договором станом на 05 серпня 2015 року, наданого банком, вбачається, що комісія нараховувалася банком позичальнику щомісячно з 24 липня 2008 року та по 05 серпня 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення комісії, суд першої інстанції не встановив, за які послуги така комісія нараховувалася та не надав правової оцінки законності стягнення таких коштів з позичальника впродовж виконання ним кредитного договору, а також нарахованої банком заборгованості за комісією. Апеляційний суд також не звернув увагу та зазначені обставини.

Вирішення цього питання має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки у разі нарахування комісії за ту саму послугу, за яку відповідач повинен сплатити відсотки згідно з договором, а також зарахування банком коштів, які сплачував позичальник, на погашення такої комісії, суд має надати правову оцінку законності таких дій позикодавця.

Верховний Суд позбавлений правової можливості щодо встановлення нових обставин справи, оскільки частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Інші доводи касаційної скарги у своїй сукупності зводяться до переоцінки доказів у справі, що перебуває за межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені лише цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що судами попередніх інстанцій допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що обумовлюють скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи до суду першої інстанції.

Суду першої інстанції необхідно встановити чи вносилися зміни до умов кредитного договору відповідно до умов цього договору щодо обсягу кредитування, строку, на який наданий кредит, обсягу кредитних коштів, наданих для страхування, розміру щомісячного платежу, розміру винагороди за резервування ресурсів, а також зміст послуг, за які відповідачу нараховувалася комісія, визначивши розмір заборгованості відповідача за кредитним договором з урахуванням зазначених обставин і розглянувши справу з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин та вимог закону.

Головуючий	В. О. Кузнєцов
Судді:	В. М. Ігнатенко В. С. Жданова В. А. Стрільчук М . Ю. Тітов