522/19690/18 Про стягнення заборгованості за договором позики - 11.11.2020 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Твердохлібова Валентина Геннадіївна, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2018 року у складі судді Науменко А. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2019 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я, Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 04 вересня 2018 року у розмірі 500 000 доларів США, що еквівалентно 14 007 656, 50 грн (а. с. 2 - 6 виділених матеріалів).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2018 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в загальному позовному порядку (а. с. 10 виділених матеріалів).

20 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на 100 % частки у статутному капіталі ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСАЛТ" (код за ЄДРПОУ 41440653), які належать ОСОБА_2 та заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням корпоративних прав - 100 % частки у статутному капіталі ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСАЛТ" (код за ЄДРПОУ 41440653) до набрання чинності судового рішення по даній справі;

- накладення арешту на 69,36 % частки у статутному капіталі ТОВ "ЄНІКІОЙ" (код за ЄДРПОУ 03766033), які належать ОСОБА_2 та заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням корпоративних прав - 69,36 % частки у статутному капіталі ТОВ "ЄНІКІОЙ" (код за ЄДРПОУ 03766033) до набрання чинності судового рішення по даній справі (а. с. 12 - 15 виділених матеріалів).

22 грудня 2018 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач на підставі статті 1212 ЦК України просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 250 000 доларів США, що в еквіваленті становить 7 003 828, 25 грн (а. с. 44 - 46 виділених матеріалів).

Одночасно з уточненими позовними вимогами позивач письмово уточнив свою заяву про вжиття заходів забезпечення позову та просив:

- накласти арешт на 100 % частки у статутному капіталі ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСАЛТ" (код за ЄДРПОУ 41440653) у розмірі 1 000 грн, які належать ОСОБА_2 та заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням корпоративних прав - 100 % частки у статутному капіталі ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСАЛТ" (код за ЄДРПОУ 41440653) у розмірі 1 000 грн до набрання чинності судового рішення по даній справі;

- накласти арешт на 16,26 % частки у статутному капіталі ТОВ "ЄНІКІОЙ" (код за ЄДРПОУ 03766033) у розмірі 7 002 828,25 грн, які належать ОСОБА_2 та заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням корпоративних прав - 16,26 % частки у статутному капіталі ТОВ "ЄНІКІОЙ" (код за ЄДРПОУ 03766033) у розмірі 7 002 828,25 грн до набрання чинності судового рішення по даній справі (а. с. 53 - 57 виділених матеріалів).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Накладено арешт на 100 % частки у статутному капіталі ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСАЛТ" (код за ЄДРПОУ 41440653) у розмірі 1 000 грн, які належать ОСОБА_2 та заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням корпоративних прав - 100 % частки у статутному капіталі ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСАЛТ" (код за ЄДРПОУ 41440653) у розмірі 1 000 грн до набрання чинності судового рішення по даній справі.

Накладено арешт на 16,26 % частки у статутному капіталі ТОВ "ЄНІКІОЙ" (код за ЄДРПОУ 03766033) у розмірі 7 002 828,25 грн, які належать ОСОБА_2 та заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням корпоративних прав - 16,26 % частки у статутному капіталі ТОВ "ЄНІКІОЙ" (код за ЄДРПОУ 03766033) у розмірі 7 002 828,25 грн до набрання чинності судового рішення по даній справі (а. с. 86 - 89 виділених матеріалів).

Ухвала мотивована тим, що між сторонами виник спір з приводу стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих коштів у розмірі 7 003 828,25 грн, а обраний вид забезпечення позову є співмірним з позовними вимогами та не призведе до обмеження майнових прав відповідача та не перешкодить господарській діяльності ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСЛАТ" та ТОВ "ЄНІКІОЙ".

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив ухвалу суду про забезпечення позову скасувати, як постановлену з порушенням норм матеріального і процесуального права та відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Постановою Одеського апеляційного суду від 02 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2018 року залишено без змін.

Ухвала мотивована тим, що враховуючи характер спору і розмір позовних вимог забезпечення позову шляхом накладення арешту на частки у статутному капіталі ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСАЛТ" - 100 % у розмірі 1 000 грн та ТОВ "ЄНІКІОЙ" - 16,26 % у розмірі 7 002 828,25 грн, що належить ОСОБА_2, не перешкоджає господарській діяльності підприємства, і такий захід є достатнім, необхідним і співмірним за обставинами спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

06 серпня 2019 року ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Твердохлібова В. Г., засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2019 року, у якій просив скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

27 серпня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Твердохлібова В. Г.

20 серпня 2020 року на запит суду надійшли витребовувані виділені матеріали.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (460-20) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України (1618-15) наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзіОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Твердохлібова В. Г., зазначав, що у даній справі не існує ані дійсного спору, ані реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, натомість має місце зловживання позивачем своїми процесуальними правами та судами не було надано цьому факту належної правової оцінки.

Позивач подав заяву про забезпечення позову та уточнення до неї, у якій просив суд накласти арешт на корпоративні права відповідача у ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСАЛТ" та ТОВ "ЄНІКІОЙ". Заява була мотивована тим, що предметом позовної заяви, із якою звернувся позивач до суду, є грошові вимоги про стягнення коштів, відповідно до договору позики. Вказана вимога була заявлена у зв`язку із нібито ухиленням відповідача від виконання умов договору. Позивач посилався на великий розмір заборгованості, а також значний термін ухилення від виконання умов договору.

Однак, накладаючи арешт, суд не звернув уваги на те, що ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСАЛТ" та ТОВ "ЄНІКІОЙ" не є учасниками справи, тому накладення арешту є необґрунтованим та таким, що перешкоджає законній господарській діяльності вказаних підприємств.

Крім того, позивач у своїх заявах посилався на те, що існує загроза відчуження корпоративних прав відповідачем на користь інших осіб, посилаючись на те, що було здійснено переоформлення корпоративних прав на іншу особу - ОСОБА_4 . З цього приводу, відповідачем було надано докази, що спростовують цю інформацію, а саме копії наказів Міністерства юстиції України від 23 жовтня 2018 року та від 12 грудня 2018 року, відповідно до яких скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також зазначав, що ОСОБА_2 неодноразово пропонував ОСОБА_1 повернути грошові кошти за розпискою та вирішити спір мирним шляхом, однак до сих пір позивач намагається усіма засобами натиснути на ОСОБА_2 з метою передачі ОСОБА_1 корпоративних прав ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСАЛТ", та як наслідок, корпоративних прав ТОВ "ЄНІКІОЙ". Тобто, дане забезпечення позову є лише одним із засобів тиску на ОСОБА_2, та не має жодних правових підстав, однак суди першої та апеляційної інстанцій постановили відповідні рішення з порушенням норм процесуального права за відсутності підстав забезпечення позову.

Також, зважаючи на викладене вище, метою позову взагалі є отримання частки в статутному капіталі ТОВ "ЄНІКІОЙ", а отже забезпечивши позов за рахунок частки в статутному капіталі ТОВ "ЄНІКІОЙ" і відмовляючись від отримання боргу в розмірі 250 000 доларів США, позивач має намір стати одним із засновників ТОВ "ЄНІКІОЙ". Зважаючи на викладене, суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову та суд апеляційної інстанції залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін - фактично частково задовольнили позовні вимоги, що є грубим порушенням норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що у листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на свою користь коштів за договором позики у розмірі 500 000 доларів США, що еквівалентно 14 007 656,50 грн (а. с. 2 - 6).

22 грудня 2018 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву в якій просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 250 000 доларів США, що в еквіваленті становить 7 003 828,25 грн.

Позивач посилався на те, що за договором позики, що підтверджується письмовою розпискою, 04 вересня 2018 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 250 000 доларів США в рахунок сплати ним авансу за передачу частки у розмірі 100 % у статутному капіталі ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСАЛТ" та цією розпискою зобов`язався передати ОСОБА_1 свої 100 % у статутному капіталі ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСАЛТ" до 07 жовтня 2018 року. У випадку не здійснення передачі корпоративних прав ОСОБА_1 до 08 жовтня 2018 року ОСОБА_2 зобов`язався повернути йому отримані від нього кошти у розмірі 250 000 доларів США (а. с. 9 виділених матеріалів).

22 грудня 2018 року ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти у розмірі 250 000 доларів США, що еквівалентно 7 003 828,25 грн, та просив забезпечити його позов шляхом накладення арешту на 100 % частки у статутному фонді ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСАЛТ" та на 16,26 % частки у статутному фонді ТОВ "ЄНІКІОЙ", які належать відповідачу по справі (а. с. 63 - 57 виділених матеріалів).

Згідно відомостей ЄДРЮФО частка ОСОБА_5 у ТОВ "СИСТЕМ СЕК`ЮРІТІ КОНСАЛТ" становить 1 000 грн і дорівнює 100 % статутного капіталу товариства.

Частка ОСОБА_2 у ТОВ "ЄНІКІОЙ" становить 7 002 828,25 грн, що дорівнює 16,26 % статутного капіталу цього товариства (а. с. 133 - 137 виділених матеріалів).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 частини першої статті 150 ЦПК України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та врахувавши, що вказаний спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову.

Доводи, що наведені у касаційній скарзі, підлягають перевірці та з`ясуванню під час вирішення спору по суті судом. Зазначені заявником обставини впливають на вирішення судом за заявленим позовом, не встановлені судами першої та апеляційної інстанції.