Постанова

Іменем України

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 757/395/19-ц

провадження № 61-1084св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, на постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року, у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А.,

Ігнатченко Н. В.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог, рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

13 травня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову,

в якій позивач просила накласти арешт на 1/3 частину квартири за адресою:

АДРЕСА_1 із забороною вчиняти будь-які дії, спрямовані на його відчуження; накласти арешт на 1/6 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 із забороною вчиняти будь-які дії спрямовані на його відчуження; накласти арешт на 1/6 частину машиномісця

АДРЕСА_3, із забороною вчиняти будь-які дії спрямовані на його відчуження; накласти арешт на 1/3 частину транспортного засобу TOYOTA PRADO легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, колір чорний.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.

Суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що є предметом позову, заявниця не виконала вимог статті 154 ЦПК України про внесення пропозиції щодо зустрічного забезпечення. Пропозиція не застосовувати зустрічне забезпечення, як і посилання на відсутність необхідності зустрічного забезпечення, не є пропозицією зустрічного забезпечення відповідно до пункту 6 частини першої статті 151 ЦПК України.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на 1/3 частину квартири за адресою:

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 137772280000) із забороною вчиняти будь-які дії, спрямовані на його відчуження. Накладено арешт на 1/6 частину квартири за адресою:

АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 1733119780000) із забороною вчиняти будь-які дії спрямовані на його відчуження. Накладено арешт на 1/6 частину машиномісця АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 168669380000) із забороною вчиняти будь-які дії спрямовані на його відчуження. Накладено арешт на 1/3 частину транспортного засобу TOYOTA PRADO легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2008, колір чорний.

Апеляційний суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Апеляційний суд виходив із того, щов разі відчуження спадкового майна відновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернувся до суду, буде неможливим, і позивач буде вимушена здійснювати додаткові процесуальні дії для відновлення свого порушеного права, зокрема, залучати до участі у справі нових учасників, пред`являти нові позовні вимоги, тощо, що призведе до порушення строків розгляду даної справи.

Аргументи учасників справи

У січні 2020 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив чи дійсно існує спір між сторонами у справі про визнання права власності на спадкове майно. Зверненню позивача з цим позовом мало передувати вирішення питання про отримання позивачем у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину, а у випадку відмови у вчиненні нотаріальної дії у спадкоємця з`являється підстава оскаржити таку відмову у судовому порядку. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 212/1128/16-ц (провадження 61-17584св18). Крім того, позивачем не дотримано вимог пунктів 5, 6 частини першої статті 151 ЦПК України та не зазначено ціну позову і пропозицію про зустрічне забезпечення. Задовольняючи заяву про забезпечення позову апеляційний суд взагалі не з`ясував наявність чи відсутність обставин відповідно до частини третьої статті 154 ЦПК України.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) , який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

04 вересня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження

у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі,

і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Порядок та підстави забезпечення позову врегульовані окремою главою 10 ЦПК (1618-15) України, частина друга статті 149 якої передбачає, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 9 статті 153 ЦПК Українисуд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про забезпечення позову заявнику перешкоджає подальшому провадженню у справі щодо розгляду такої заяви. Відповідно, при оскарженні цієї ухвали в апеляційному порядку та у разі її скасування апеляційний суд повинен направити справу для продовження розгляду заяви про забезпечення позову до суду першої інстанції відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції заяву про забезпечення позову по суті не розглядав, а повернув її заявнику, тому ухвалення судового рішення по суті апеляційним судом за наслідком розгляду такої заяви виходить за межі повноважень апеляційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене судове рішення апеляційного суду скасувати з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 рокускасувати.

Передати матеріали справи № 757/395/19-ц щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 рокувтрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук