Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Голяшкіна О.В.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк Український фінансовий світ Гончарова Сергія Івановича (далі - Уповноважена особа Фонду), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемними транзакцій та правочинів в частині визнання договору банківського вкладу (депозиту) ПЛАНЕР від 27.06.2014 року №42482, що укладений між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Український фінансовий світ (далі - ПАТ КБ Український фінансовий світ) нікчемним, яке оформлене наказом від 18.11.2014 року №6;

зобов'язати Фонд відшкодувати ОСОБА_2 кошти у розмірі 185500,00 грн. за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу від 27.06.2014 року №42482, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ Український фінансовий світ.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ КБ Український фінансовий світ та ОСОБА_2, що призвело до протиправного обмеження позивача в отриманні гарантованої суми відшкодування вкладу у зв'язку з ліквідацією ПАТ КБ Український фінансовий світ.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.

Представник позивача - ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України з клопотанням про процесуальне правонаступництво.

Клопотання мотивоване тим, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2015 року №198 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Український фінансовий світ.

Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ Український фінансовий світ делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемку Роману Анатолійовичу з 03.11.2015 року.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він заміни.

В зв'язку наведеним колегія суддів вважає, що наявні достатні підстави для задоволення заяви про здійснення правонаступництва та заміни Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича її правонаступником - Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемком Романом Анатолійовичем.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ПАТ Комерційний Банк Український фінансовий світ та ОСОБА_2 укладено договір банківського вкладу (депозиту) ПЛАНЕР від 27.06.2014 року №42482.

Згідно із п. 1.1. від 27.06.2014 року №42482 Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок кошти у розмірі 185500,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 01.08.2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування. Відповідно до п. 2.3.1. Договору вкладник вносить кошти готівкою або у безготівковій формі.

До матеріалів справи додана копія платіжного доручення від 27.06.2014 року №TR.56786.16849.384 про перерахування коштів з рахунку ОСОБА_7 у розмірі 185500,00 грн. на депозитний рахунок позивача згідно з договором від 27.06.2014 року №42482.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року №491 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Український фінансовий світ до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 року №69 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Український фінансовий світ, згідно з яким з 15.08.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Комерційний банк Український фінансовий світ.

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року №717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ Комерційний банк Український фінансовий світ.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ Комерційний банк Український фінансовий світ з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 року та призначено Гончарова Сергія Івановича уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ Комерційний банк Український фінансовий світ строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року.

Станом на 15.08.2014 року Уповноваженою особою сформовано Перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Позивача не внесено до Переліку вкладників, який сформований Уповноваженою особою та, відповідно, не внесено до Загального реєстру вкладників, який на підставі переліку затверджується Фондом.

18.11.2014 року Уповноваженою особою Фонду видано наказ №6 Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів, відповідно до якого визнано нікчемними договори, зазначені у додатку. Наказ прийнятий з посиланням на положення пункту 6 частини другої статті 37, частини другої та третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі висновків комісії з визнання нікчемними правочинів, а також, зважаючи на рішення Виконавчої дирекції Фонду (протокол №237/14 від 18.11.2014).

Додаток №1 до цього протоколу містить перелік правочинів, які визнані нікчемними. Серед вказаних договорів наявний договір банківського вкладу (депозиту) ПЛАНЕР від 27.06.2014 року №42482.

Листом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Український фінансовий світ від 02.12.2014 року позивача повідомлено про те, що договір банківського вкладу, укладений між ПАТ Комерційний банк Український фінансовий світ та позивачем від 27.06.2014 року №42482 є нікчемним відповідно до вимог статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та статті 228 Цивільного кодексу України.

Вказуючи на протиправність рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання договору банківського вкладу нікчемним та, відповідно, на протиправну бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій, спрямованих на відшкодування позивачеві гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності позиції відповідача щодо нікчемності договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ КБ Український фінансовий світ.

Зазначена позиція судів попередніх інстанцій ґрунтується на тому, що позивачем не надано належних доказів внесення грошових коштів на депозитний рахунок. Судами також зазначено, що відкриття депозитного рахунку позивача відбулось за результатами дроблення депозитного вкладу іншого вкладника, що надало можливість власнику вкладу, розмір якого значно перевищує суму 200 000,00 гривень, за рахунок третіх осіб, у тому числі позивача, отримати суму відшкодування вкладу у розмірі більшому, аніж ця особа могла б отримати у випадку відсутності факту дроблення.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (4452-17) Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон № 4452-VI (4452-17) ).

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За змістом статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI.

Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону № 4452-VI.

Згідно з частинами першою та другою зазначеної норми Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (частини друга і третя статті 37 Закону № 4452-VI).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За нормами частини п'ятої статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур'єр або Голос України та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI).

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Із матеріалів справи вбачається, що позивача як вкладника за договором банківського вкладу не включено до переліку вкладників у зв'язку з визнанням нікчемним договору банківського вкладу від 27.06.2014 року №42482 на підставі статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та статті 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина третя статті 38 Закону № 4452-VI).

Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до частини п'ятої статті 38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Судами попередніх інстанцій в обґрунтування судових рішень зазначено, що уповноваженою особою Фонду на виконання обов'язків, передбачених статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ КБ Український фінансовий світ, про що винесено наказ від 30.10.2014 року №34.

Перевіркою встановлено, кошти на рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_2 були внесені третьою особою 27.06.2014 року о 21:53, тобто в післяопераційний час, однак, копія квитанції від 27.06.2014 року не містить зазначення часу виконання операції або напис чи штамп вечірня чи післяопераційний час, що не відповідає вимогам Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року № 174 (z0790-11) , та не може бути належним доказом внесення позивачем грошових коштів на депозитний рахунок.

Перевіркою також встановлено, що дані кошти надійшли внаслідок так званого "дроблення" (розподілу) депозитного рахунку власника великого рахунку, на якому була розміщена значна сума коштів. Власник великого рахунку, який мав значну суму грошових коштів на депозитному/поточному рахунку, домовлявся з працівниками банку про те, що він буде здійснювати "перерахування" коштів у межах існуючих лімітів, а інша фізична особа буде "отримувати" ці кошти на свій рахунок. Таким чином, грошовий вклад/рахунок із значною сумою подрібнювався або розподілявся на суми до 200 000 гривень і цими подрібненими частками фактично перераховувався на рахунки інших фізичних осіб. Таке "подрібнення" грошових сум відбувалось у зв'язку з тим, що при ліквідації банку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплачує не всю суму вкладу, а лише у межах граничного розміру - 200 000 гривень (стаття 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

З урахуванням висновків Комісії та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.11.2014 року №237/14, Уповноваженою особою Фонду наказом від 18.11.2014 року № 6 визнано нікчемними правочини (договори) згідно переліку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позиції відповідача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ КБ Український фінансовий світ.

Так, у частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Підстави нікчемності правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку визначено частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Колегія суддів зазначає, що рішення Уповноваженої особи Фонду від 18.11.2014 року №6 в частині визнання нікчемними правочину (договору), укладеного між позивачем та ПАТ КБ Український фінансовий світ, не містить підстави нікчемності правочину, що передбачені частиною третьою статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб або ж іншими положеннями актів цивільного законодавства.

При цьому, колегія суддів вказує на необґрунтованість посилання судів попередніх інстанцій на положення пункту 2 частини третьої статті 38 Закону, яка передбачає в якості підстави нікчемності правочину взяття банком до дня визнання його неплатоспроможним зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним, або внаслідок чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Так, судами попередніх інстанцій не обґрунтовано, яким чином у спірних правовідносинах зняття коштів з одного рахунку та переведення їх на інший рахунок у банку призвело до неплатоспроможності банку або неможливості виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами.

Колегія суддів також зазначає про безпідставність посилання судів попередніх інстанцій в обґрунтування судових рішень на невідповідність оформлення платіжного доручення від 27.06.2014 року № TR.56786.16849.384 вимогам пункту 2.9 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року № 174 (z0790-11) , оскільки зазначена обставина не є такою, з якою акти цивільного законодавства пов'язують нікчемність правочину.

У свою чергу, згідно з пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідачем не спростовано наявності у позивача у спірних правовідносинах статусу вкладника у розумінні статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів.

Аналізуючи позицію судів попередніх інстанцій щодо нікчемності правочину з тих мотивів, що він порушує публічний порядок та вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи не встановлено, що вчинений позивачем правочин спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади або ж незаконне заволодіння ним.

У свою чергу, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключено судом.

Судами попередніх інстанцій не встановлено наявності такого, що набрало законної сили, судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) ПЛАНЕР від 27.06.2014 року №42482.

Відповідно до положень статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За вказаних обставин, позиція судів попередніх інстанцій щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ПАТ України Про систему гарантування вкладівз тих мотивів, що вказаний правочин порушує публічний порядок, є такою, що не ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо правомірності наказу Уповноваженої особи Фонду від 18.11.2014 №6 Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) ПЛАНЕР від 27.06.2014 року №42482, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ Український фінансовий світ.

Зважаючи на те, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено право Уповноваженої особи Фонду на виконання власних повноважень видавати накази та розпорядження, зважаючи на те, що у спірних правовідносинах Уповноваженою особою Фонду реалізовано зазначені повноваження шляхом прийняття наказу від 18.11.2014 року №6, а також виходячи з того, що позивач, звертаючись до суду обрав спосіб захисту своїх прав, у тому числі, шляхом визнання протиправним та скасування вказаного наказу в частині, що стосується визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ним та банком, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання договору банківського вкладу (депозиту) "ПЛАНЕР" від 27.06.2014 року №42482, що укладений між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством КБ Український фінансовий світ нікчемним, яке оформлене наказом від 18.11.2014 року №6.

У свою чергу, враховуючи те, що здійснення виплати позивачеві гарантованої суми відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду передбачає наявність вчинення відповідачами певної послідовності дій, зокрема, включення Уповноваженою особою Фонду позивача до переліку вкладників із визначенням розрахункової суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складання Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру тощо, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову у вказаній частині як такого, що заявлено передчасно.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням необхідності поновлення порушеного права позивача, як вкладника, що має право на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду, суд касаційної інстанції вважає, що за наявності порушення прав позивача та протиправності дій відповідача, необхідно вийти за межі позовних вимог та частково їх задовольнити, обравши такий спосіб захисту порушеного права, який би гарантував поновлення його порушеного права, а саме - зобов'язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ КБ Український фінансовий світ вчинити дії щодо включення позивача, шляхом подання додаткової інформації про нього, до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відповідно до частини першої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про процесуальне правонаступництво - задовольнити.

Замінити Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича її правонаступником - Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемком Романом Анатолійовичем.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2015 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича від 18.11.2014 року №6 щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу (депозиту) "ПЛАНЕР" від 27.06.2014 року №42482, укладеного між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та ОСОБА_2.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" вчинити дії щодо включення позивача, шляхом подання додаткової інформації про нього, до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.