Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В., перевіривши

позовну заяву ОСОБА_1

до Вищої ради правосуддя

про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою до Вищої ради правосуддя, в якій просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка не вжила заходів для належної перевірки викладених фактів та обставин ознак дисциплінарного проступку судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_3. ;

- зобов'язати Вищу раду правосуддя відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_3.;

- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка виявилася у ненаданні повної, належної відповіді на запит від 13.12.2016;

- окремою ухвалою звільнити позивача від сплати судового збору;

- зобов'язати Вищу раду правосуддя протягом п'ятнадцяти днів надати, відповідно до законодавства, належну обґрунтовану відповідь на запит позивача від 13.12.2016;

- в порядку підготовки справи до слухання витребувати матеріали з приводу скарги позивача від 13.12.2016 та поштове повідомлення про отримання позивачем ухвали;

- поновити строк на звернення до суду в зв'язку з зазначеними причинами пропуску;

- в порядку підготовки справи до розгляду зробити запит до Управління праці та соціального захисту населення Криворізького виконкому Тернівської районної ради у Дніпропетровській області про місячний дохід і скористатися доступом до єдиного реєстру фізичних осіб про місячний дохід.

Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Порядок розгляду таких звернень визначено статтями 14-16 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Отже, на відміну від реалізації особою своїх прав у відносинах, врегульованих Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , порушення адміністративної справи має передумовою обставини, визначені, зокрема, частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тоді як, право на захист - самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Як свідчать матеріали позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги, які зводяться до визнання протиправною бездіяльності Вищої ради правосуддя щодо невідкриття дисциплінарного провадження відносно судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_3. та зобов'язання відповідача відкрити таке провадження.

Однак, захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових правовідносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.

Тоді як Вищою радою правосуддя не вчинено будь-яких дій або бездіяльності які б створювали для позивача права та обов'язки і породжували для нього право на захист, і відповідно, право на звернення з даним позовом.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 не є суб'єктом дисциплінарного провадження в розумінні вищезазначених законодавчих норм.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 12.04.2017 року № 21-3830/14.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного необхідно відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за цим позовом.

Керуючись статтями 17, 109, 160, 165, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , -

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом до Вищої ради правосуддя про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .