591/3731/16-ц Про визнання недійсним рішення правління міського об`єднання громадян "Гаражно-будівельний кооператив" - 30.06.2020 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 24 жовтня 2017 року у складі судді Бурда Б.В. та постанову Апеляційного суду Сумської області від 11 вересня 2018 року у складі суддів Ткачук С.С., Криворотенка В.І., Собини О.І.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення правління Сумського міського об`єднання громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський" № 9 від 10 квітня 2015 року про відмову у наданні земельної ділянки для будівництва гаража та №11 від 14 травня 2015 року про передачу ОСОБА_2 земельну ділянку під будівництво гаражу та скасувати протоколи засідання правління № 9 від 10 квітня 2015 року та №11 від 14 травня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він є членом Сумського міського об`єднання громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський" з 2006 року.

За час його членства в Сумському міському об`єднанні громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський" ОСОБА_1 надано для будівництва гаражів та експлуатації безстроково дві земельні ділянки, а саме: земельну ділянку площею 28 кв.м., яку він отримав у користування 16 вересня 2006 року, згідно членської книжки номер гаражу 76, земельну ділянку площею 24 кв.м, яку він отримав у користування 11 жовтня 2006 року, номера гаражу не присвоєно.

Зазначив, що він вчасно сплачував членські внески за надані йому у користування земельні ділянки, про що вказано в його членських книжках.

У 2014 року до нього звернувся ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з пропозицією відмовитися від земельної ділянки площею 24 кв.м., за що йому буде надана інша земельна ділянка, але він відмовився від цієї пропозиції.

Згодом на вказаній ділянці площею 24 кв.м. невідомі особи розпочали будівництво.

В ході розгляду цивільної справи за його позовом до Сумського міського об`єднання громадян Гаражно-будівельного кооперативу "Харківський" про зобов`язання припинити самочинне будівництво на земельній ділянці площею 24 кв.м,; зобов`язання відновити становище земельної ділянки площею 24 кв.м,; зобов`язання внести в членську книжку позивача номер гаража АДРЕСА_1 на території Сумського міського об`єднання громадян Гаражно-будівельного кооперативу "Харківський" наданій в користування позивачу 11 жовтня 2006 року згідно членської книжки відповідачем надані два протоколи засідання правління: №9 від 10 квітня 2015 року та №11 від 14 травня 2015 року про надання даної земельної ділянки ОСОБА_2 .

Вважає вказані рішення відповідача незаконними, оскільки вони прийняті неповним складом правління. Окрім того, у зв`язку з вилученням у нього земельної ділянки фактично було припинено його членство у кооперативі. В супереч положенням статті 15 Закону України "Про кооперацію" рішення правління про позбавлення його земельної ділянки не було затверджене загальними зборами кооперативу.

З протоколу засідання правління не зрозуміло ким саме є ОСОБА_2 - членом кооперативу, чи особою, яка виявила бажання вступити в кооператив.

Зазначив, що Статут відповідача в редакції 2011 року суперечить вимогам Закону України "Про громадські об`єднання" (4572-17) та не був приведений у відповідність до його вимог, а тому положення цього Статуту не могли бути застосовані відповідачем.

У зв`язку із викладеним, просив визнати недійсним рішення правління Сумського міського об`єднання громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський" № 9 від 10 квітня 2015 року про відмову у наданні земельної ділянки для будівництва гаража та №11 від 14 травня 2015 року про передачу ОСОБА_2 земельну ділянку під будівництво гаражу та скасувати протоколи засідання правління № 9 від 10 квітня 2015 року та №11 від 14 травня 2015 року.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 24 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Сумської області від 11 вересня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд виходив з того, що позивачем не факту надання йому спірної земельної ділянки та сплату ним коштів за неї у повному обсязі, тому оскаржувані рішення правління гаражного кооперативу про передачу земельної ділянки іншій особі не порушують його права та відносяться до компетенції керівного органу об`єднання, який вправі приймати такі рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 24 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 11 вересня 2018 року у якій скаржник просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла справа №200/8500/16.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення гаражного кооперативу прийнятні на підставі статуту у редакції 2011 року, який суперечить Закону України "Про громадські об`єднання" (4572-17) , оскільки не містить положень про порядок набуття і припинення членства у громадському об`єднанні, про прав та обов`язки його членів, тому підлягають скасуванню. Також зазначає, що відповідачем не надано оригіналів оскаржуваних рішень та протоколів засідань, а наявні в матеріалах справи копії є неналежними доказами. Крім того вказує на те, що позивачем сплачено членські внески за земельну ділянку площею 24 кв.м., проте правлінням у підтвердження цього жодного документу не надало.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

22 лютого 2019 року від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу у якій заявник зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження сплати коштів за гараж у повному обсязі, тоді як підставою для надання ОСОБА_2 земельної ділянки стало внесення останнім повної суми внеску.

У зв`язку із викладеним просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.

25 лютого 2019 року до Верховного Суду від представника Громадської організації "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський" також надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 у якому заявник посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень просив у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 27 лютого 1998 року Виконавчим комітетом Сумської міської ради проведено державну реєстрацію Сумського міського об`єднання громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський".

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 05 жовтня 2004 року кооператив легалізовано шляхом його реєстрації. Основна мета діяльності кооперативу - експлуатація гаражів, їх охорона і колективне управління.

Рішенням Сумської міської ради від 25 лютого 2009 року Сумському міському об`єднанню громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський" надано у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 площею 0,6395 га. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлових, житлово - будівельних, гаражно - і дачно - будівельних кооперативів під розміщення авто - гаражного кооперативу.

На підставі вказаного рішення міської ради, Сумському міському об`єднанню громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський" видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,6395 га за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач є членом Сумського міського об`єднання громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський" та рішень про виключення його з числа членів організації не приймалося.

Також судами встановлено, що в членській книжці позивача за 2006 рік є відмітка про площу земельної ділянки 24 кв.м. без вказівки її порядкового номеру, а в книжці за 2007 рік вказана площа земельної ділянки під гаражем АДРЕСА_4-28 кв.м.

Рішенням правління Сумського міського об`єднання громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський" № 9 від 10 квітня 2015 року, оформленого у вигляді протоколу засідання, відмовлено в наданні ОСОБА_1 земельної ділянки та передано її іншому громадянину згідно черги.

В протоколі зазначено, що у зв`язку з тим, що з ОСОБА_1 була домовленість в 2010 році за його вимогою, що він замість сплати в повному обсязі вступного внеску, який становить 20000,00 грн., оплатить 13000,00 грн., а решту - електрокабелем, після цього йому буде надана друга земельна ділянка під будівництво гаражу. До цього часу ОСОБА_1 домовленість не виконав, тому рішення про надання земельної ділянки не приймалось. На попередніх засіданнях правління кооперативу позивачу пропонувалось доплатити грошові кошти в сумі 7000,00 грн., проте він постійно відмовлявся сплачувати кошти.

Рішенням правління Сумського міського об`єднання громадян "Гаражно-будівельний кооператив "Харківський" № 11 від 14 травня 2015 року, оформленого у вигляді протоколу засідання, надано ОСОБА_2 у постійне користування вільну земельну ділянку за АДРЕСА_1

Відповідно до протоколу засідання засновників автогаражного товариства "Харківський" від 02 лютого 005 року вирішено, що вступний внесок у товариство за кожну земельну ділянку становить 20 000 грн з умовою прийняття у члени після його сплати, який протоколом загальних зборів від 26 грудня 2014 року збільшено до - 25000 грн.

Як встановлено рішенням Апеляційного суду Сумської області від 30 травня 2016 року, що набрало законної сили, ОСОБА_5 сплатив до кооперативу вступні внески у наступних розмірах: 16 вересня 2007 року - 12 000 грн, 22 січня 2009 року - 10 000 грн та 3 000 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно статті 12 Закону України "Про кооперацію" основним обов`язком члена кооперативу є виконання своїх зобов`язань перед кооперативом та сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного Кодексу України (Далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Тобто саме власнику чи уповноваженому ним органу належить визначена законом можливість використовувати та експлуатувати майно, можливість вирішення долі цього майна, в тому числі передача в оренду.

За статтею 319 ЦК саме власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Доводи скаржника, що ним сплачено членські внески за земельну ділянку площею 24 кв.м. не приймаються судом до уваги, оскільки судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що ОСОБА_1 всього було сплачено вступних внесків у розмірі 25 000 грн, замість 40 000 грн за дві ділянки під гаражі. Доказів повної оплати суми внеску позивачем судам не надано.

Відмітки в членській книжці за 2006 рік та на довідка, видану відповідачем, про те, що ОСОБА_1 була надана земельна ділянка для будівництва гаражу площею 24 кв.м, не є доказом сплати у повному обсязі внесків за вказану земельну ділянку.

Крім того, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що позивач не надав доказів на підтвердження використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням.

Також відхиляються доводи касаційної скарги, що оскаржувані рішення гаражного кооперативу прийнятні на підставі статуту у редакції 2011 року, який суперечить Закону України "Про громадські об`єднання" (4572-17) , оскільки не містить положень про порядок набуття і припинення членства у громадському об`єднанні, про прав та обов`язки його членів, тому підлягають скасуванню, оскільки рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначаються статутом кооперативу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанції без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду міста Суми від 24 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 11 вересня 2018 року залишити без змін.