428/9751/17 Про визнання протиправним та скасування розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації - 24.06.2020 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 березня 2018 року в складі судді Юзефовича І. О. та постанову Апеляційного суду Луганської області від 24 липня 2018 року в складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Назарової М. В., Орлова І. В.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, про визнання протиправним та скасування розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації Гарбуза Ю. Г. від 18 серпня 2017 року № 359-К, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середнього заробітку за час затримки розрахунку.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 20 листопада 2015 року працював на посаді начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи. 18 серпня 2017 року його було ознайомлено з розпорядженням голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 18 серпня 2017 року №359-К про звільнення з займаної посади за статтею 45 КЗпП України.

Вважав, що звільнення відбулось з грубим порушенням Кодексу законів про працю України (322-08) , ЗУ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

На порушення частини другої статті 45 КЗпП України, вимогу первинної профспілкової організації Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про розірвання трудового договору від 17 липня 2017 року № 6 він отримав лише 18 серпня 2017 року, чим порушено його право на оскарження рішення виборного органу первинної профспілкової організації до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення.

Крім того, при звільненні не була врахована думка Головного судово-медичного експерта Міністерства охорони здоров`я, як того вимагає Положення про начальника бюро Судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів та республіканського бюро, затвердженого наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6.

Позивач вважав, що засідання профкому фактично проведено не було, а лише складена ОСОБА_3 вимога про звільнення позивача, що позбавило його можливості брати участь в обговоренні результатів виконання зобов`язання сторін за колективним договором. Не було надано постанову з копіями документів, які підтверджують виявлені порушення, що є підставою для пред`явлення вимоги про розірвання трудового договору. Вимога від 17 липня 2017 року № 6 не має юридичного значення, оскільки складена нелегальним органом.

Посилаючись на частину шосту статті 7 ЗУ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" зазначав, що звільнення відбулось без законних на те підстав, у зв`язку з тим, що заступник начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_3 не може бути членом виборних органів профспілки будь-якого рівня, оскільки має право приймати та звільняти працівників відповідно до своїх посадових обов`язків.

Крім того, відповідачем своєчасно не було проведено повного розрахунку по заробітній платі позивача на дату звільнення, що становить три дні.

З урахуванням збільшених позовних вимог позивач просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації Гарбуза Ю. Г. від 18 серпня 2017 року №359-К, поновити на посаді начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, стягнути з Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи середній заробіток за час вимушеного прогулу 228222,04 грн, стягнути з Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 3200,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Сєвєродонецького міського суду від 28 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Луганської області від 24 липня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що 18 серпня 2017 року позивача звільнено з посади начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації Гарбуза Ю. Г. №359-к з дотриманням в цілому процедури звільнення та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2018 року Луганська обласна державна адміністрація - обласна військово-цивільна адміністрація подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що рішення судів є законними та обґрунтованими, підстав для його скасування немає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що на підставі розпорядження № 787-к голови Луганської обласної державної адміністрації від 20 листопада 2015 року позивач ОСОБА_1 працював на посаді начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи за контрактом, укладеного з Луганською обласною державною адміністрацією - обласною військово-цивільною адміністрацією в особі голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації Туки Г. Б., терміном дії до 20 листопада 2018 року.

Згідно свідоцтва про належність до Луганської організації Профспілки працівників охорони здоров`я України, виданого на підставі постанови Президії Луганського обласного комітету Профспілки від 09 лютого 2017 року №ОКЗ-02-7, первинна профспілкова організація Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи є організаційною ланкою Луганської обласної організації Профспілки працівників охорони здоров`я України.

Зборами первинної профспілкової організації Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи від 10 грудня 2014 року згідно з протоколом № 3 головою первинної профспілкової організації Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи обрано ОСОБА_3 із виконанням обов`язків на громадських засадах терміном на п`ять років.

04 грудня 2015 року між адміністрацією, в особі начальника ОСОБА_1 Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, як представника роботодавця та первинною профспілковою організацією Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, в особі ОСОБА_3 голови первинної профспілкової організації Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, як представника трудового колективу укладено колективний договір, який затверджений 15 грудня 2015 року Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області.

19 липня 2017 року на засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи працівників охорони здоров`я України, оформленого протоколом № 3, за результатами голосування ухвалено зокрема, звернутися до голови ЛОДА, Гарбуза Ю. Г. з вимогою провести службове розслідування з розірванням контракту з начальником ЛОБСМЕ ОСОБА_1 .

20 липня 2017 року голова профспілкового комітету ОСОБА_3 від імені трудового колективу звернувся до голови Луганської обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації Гарбуза Ю. Г. з вимогою, яка датована 20 липня 2017 року - розірвати контракт з начальником Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_1 у відповідності до статті 45 КЗпП України та статей 19, 33, 38 ЗУ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

ЛОБСМЕ вказану вимогу згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції одержано 20 липня 2017 року і зареєстровано за №311.

З 17 липня 2017 року по 15 серпня 2017 року позивач перебував на лікарняному, в зв`язку з чим, вказану вище вимогу ОСОБА_1 як керівником на той час ЛОБСМЕ одержано після виходу з лікарняного 16 серпня 2017 року.

Згідно з розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації Гарбуза Ю. Г. від 18 серпня 2017року №359-К на вимогу первинної профспілкової організації Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи (лист від 20 липня 2017 № 6), підпункту 2 пункту 8, підпункту 11 пункту 23 контракту від 20 листопада 2015 року, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи 18 серпня 2017 року за статтею 45 КЗпП України з достроковим розірванням контракту.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 45 КЗпП України передбачено, що на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (1045-14) .

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України (1618-15) ).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог 12, 81, 89 ЦПК України (1618-15) , встановивши, що 18 серпня 2017 року позивача звільнено з посади з дотриманням процедури звільнення та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив із недоведеності позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 24 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.