Постанова
Іменем України
15 січня 2020 року
м. Київ
справа № 583/437/17
провадження № 61-31435св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Грушицького А. І., Калараш А. А., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,
заінтересовані особи: правонаступник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка діє самостійно та як законний представник в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ОСОБА_2,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, на ухвалу апеляційного суду Сумської області в складі судді Собина О. І. від 30 березня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) (далі - Цивільний процесуальний кодекс України (1618-15) ), у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
30 травня 1993 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності на частину будинку АДРЕСА_1 і про розподіл цього будинку.
Рішенням Охтирського міського суду Сумської області від 07 квітня 1995 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 34/100 частини будинку, а за ОСОБА_6 - 66/100 частин будинку та встановив порядок користування земельною ділянкою при будинку.
Ухвалою Сумського обласного суду від 21 червня 1995 року скасовано рішення Охтирського міського суду від 07 квітня 1995 року у даній справі і направлено справу на новий розгляд в той же суд іншому судді.
Ухвалою Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року (цивільна справа № 2-460 1995 р.) прийнята відмова ОСОБА_4 від даного позову і провадження у справі закрито.
У зв`язку із спливом строків зберігання передбачених Переліком судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, який затверджений Наказом Державної судової адміністрації України від 06 січня 2006 року № 2 (z0051-06) цивільна справа № 2-460/95 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину домоволодіння знищена, як така, що не має науково-історичної цінності та втратила практичне значення.
27 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-460/95 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання права власності на частку домоволодіння та виділ її частки в натурі.
Заява, зокрема, обґрунтована незгодою заявника із ухвалою Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року та бажанням останньої оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.
27 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернулася також до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Охтирського міського суду від 23 жовтня 1995 року.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 30 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року за матеріалами справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання права власності на частку домоволодіння та виділ її частки в натурі (цивільна справа № 2-460/95).
Повернуто ОСОБА_4 сплачений судовий збір за розгляд справи апеляційним судом Сумської області.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 23 жовтня 1995 року вбачається, що позивачка приймала участь у розгляді справи, особисто зверталась до суду із заявою про відмову від позову, у зв`язку із мирним вирішенням спору, їй судом було роз`яснено наслідки прийняття відмови від позову і закриття провадження у справі, тобто остання мала право протягом десяти днів з наступного після проголошення ухвали місцевого суду оскаржити ї, однак таким правом не скористалась. Крім того, звертаючись 27 лютого 2017 року із апеляційною скаргою на ухвалу Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року ОСОБА_4 вважала, що нею не пропущено строк на апеляційне оскарження даної ухвали, оскільки про наявність спірної ухвали районного суду їй стало відомо лише у лютому 2017 року. Такі доводи особи, яка подала апеляційну скаргу апеляційний суд визнав необґрунтованими. Крім того, суд апеляційної інстанції указав, що ОСОБА_4 не порушувала питання про поновлення строку оскарження ухвали суду першої інстанції від 23 жовтня 1995 року, тому на підставі частини третьої статті 297 ЦПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, не повно дослідив зібрані у справі докази та дійшов помилкових висновків про відмову у відкритті апеляційного провадження. Про наявність ухвали Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року їй стало відомо лише у лютому 2017 року під час розгляду іншої справи. До відповідної апеляційної скарги ОСОБА_4 було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, апеляційному суду було відомо про розгляд судом першої інстанції заяви ОСОБА_4 про відновлення втраченого судового провадження у справі № 2-460 1995 р., у якому було винесено оскаржувану останньою ухвалу Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року. Питання щодо апеляційної скарги на ухвалу Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року вирішено апеляційним судом передчасно, до вирішення питання щодо відновлення втраченого судового провадження у справі № 2-460 1995 р., у якому було винесено оскаржувану ухвалу. Ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження ґрунтується на припущеннях, що є недопустимо.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 30 травня 1993 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності на частину будинку АДРЕСА_1 і про розподіл цього будинку.
Рішенням Охтирського міського суду Сумської області від 07 квітня 1995 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 34/100 частини будинку, а за ОСОБА_6 - 66/100 частин будинку та встановив порядок користування земельною ділянкою при будинку.
Ухвалою Сумського обласного суду від 21 червня 1995 року скасовано рішення Охтирського міського суду від 07 квітня 1995 року у даній справі і направлено справу на новий розгляд в той же суд іншому судді.
Ухвалою Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року (цивільна справа № 2-460 1995 р.) прийнята відмова ОСОБА_4 від даного позову і провадження у справі закрито.
У зв`язку із спливом строків зберігання передбачених Переліком судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, який затверджений Наказом Державної судової адміністрації України від 06 січня 2006 року № 2 (z0051-06) цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину домоволодіння знищена, як така, що не має науково-історичної цінності та втратила практичне значення.
27 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-460 1995 р. за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання права власності на частку домоволодіння та виділ її частки в натурі.
27 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернулася також до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Охтирського міського суду від 23 жовтня 1995 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Однак якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Європейський суд з прав людини неодноразово робив висновок про те, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом частини першої статті 292, частини першої статті 294 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_4 до апеляційного суду) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Частина третя статті 297 ЦПК України передбачала можливість поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за наявності підстав для такого поновлення, які будуть визнані судом поважними.
Указана стаття визначала чітку процедуру вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якої суд апеляційної інстанції мав неухильно дотримуватись.
Відповідно до вимог частини третьої статті 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 10 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року залишено без руху.
Однак, вимоги указаної ухвали зводились до необхідності оплати судового збору особою, яка подала апеляційну скаргу.
З підстав, визначених частиною третьою статті 297 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_4 без руху судом апеляційної інстанції не залишалась і останній не надавалася можливість протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції не дотримався процедури вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_4 у даній справі.
Крім того, оскаржена ОСОБА_1 ухвала Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року була винесена у цивільній справі № 2-460 1995 р.
27 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-460 1995 р. за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання права власності на частку домоволодіння та виділ її частки в натурі.
Оскаржена ухвала апеляційного суду, якою вирішено питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження Охтирського міського суду Сумської області від 23 жовтня 1995 року була винесена 30 березня 2017 року.
При цьому, втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-460 1995 р. за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину домоволодіння та реального його виділу було відновлено рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 квітня 2017 року.
Відповідно до вимог частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 400, 409, 411, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Сумської області від 30 березня 2017 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко
Судді: А. І. Грушицький
А. А. Калараш
Є. В. Петров
С. П. Штелик