Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:

Черпіцької Л.Т.

Гончар Л.Я.

Голяшкіна О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобудкомплекс на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі № 826/14117/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобудкомплекс до завідувача сектору ліцензування Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Залюбовський В.Б., головного державного інспектора Сектору ліцензування Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Устинко О.О., Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування пункту наказу, -

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Житлобудкомплекс звернулось з позовом до завідувача сектору ліцензування Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Залюбовський В.Б., головного державного інспектора Сектору ліцензування Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Устинко О.О., Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, в якому просило:

- визнати протиправними дії завідувача сектору ліцензування Інспекції ДАБК у місті Києві Залюбовського В.Б. та головного державного інспектора Сектору ліцензування Інспекції ДАБК у місті Києві Устинко О.О. з проведення 29.05.2014 перевірки та складання акту № 06 пп планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, акту № 5/06-1пп виявлення достовірних відомостей у документах, поданим суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії та неможливість суб'єктів будівельної діяльності забезпечити виконання ліцензійних умов;

- визнати протиправним та скасувати п. 6 наказу № 27-Л Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.07.2014 в частині анулювання ліцензії суб'єкта господарської діяльності ТОВ Житлобудкомплекс серії АЕ № 279129 від 13.09.2013 року.

В обґрунтування позову ТОВ Житлобудкомплекс зазначило, що висновки акту № 5/06-1пп від 29.05.2014 р., на підставі якого було прийнято рішення анулювати ліцензію, є хибними та не відповідають дійсним обставинам. Крім того, процедура перевірки та повідомлення результатів контролю позивачу були здійснені з порушенням законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю Житлобудкомплекс звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Держаною архітектурно-будівельною інспекцією України видано позивачу ліцензію від 13 вересня 2013 року серії АЕ № 279129 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком).

У період з 23.05.2014р. по 29.05.2014р. завідувачем Сектору ліцензування Інспекції ДАБК у місті Києві Залюбовським В.Б. та головним державним інспектором Сектору ліцензування Інспекції ДАБК у місті Києві Устинко О.О., на підставі доручення Держархбудінспекції України № 8/2/54301 від 05.052014р. за зверненням Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 05.05.2014 № 8/2/5-4301, було проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ Житлобудкомплекс ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

29.05.2014 р. за результатами перевірки складено акт позапланової перевірки №5/06пп, та акт виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії та неможливість суб'єкта будівельної діяльності забезпечити виконання ліцензійних умов №5/06-1пп.

Контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ Житлобудкомплекс згідно абзацу 5 та 10 пункту 21 Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1396 (1396-2007-п) (виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії та неможливість суб'єкт будівельної діяльності забезпечити виконання ліцензійних умов) порушило ліцензійні умови.

На підставі висновку Ліцензійної комісії від 04.07.2014 р., Держархбудінспекцією України видано наказ № 27-Л від 08.07.2014 р., яким анульовано ліцензії переліку суб'єктів господарювання, в тому числі ТОВ Житлобудкомплекс.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наказ від 08 липня 2014 року № 27-Л про анулювання ліцензії на провадження ТОВ Житлобудкомплекс господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, прийнятий відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає передчасними такі висновки судів, враховуючи наступне.

У відповідності до ч.1, 2 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури.

Згідно з ст.17 Закону України Про архітектурну діяльність (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, визначається Кабінетом Міністрів України. Органом ліцензування є орган державного архітектурно-будівельного контролю. Постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року № 1396 (1396-2007-п) затверджено Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (далі - Порядок), що розроблений відповідно до Законів України "Про архітектурну діяльність" (687-14) , "Про основи містобудування" (2780-12) та "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , та встановлює загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (далі - будівельна діяльність).

Пунктами 2, 3 Порядку визначено, що юридична особа та фізична особа (підприємець) - суб'єкти господарської діяльності (далі - суб'єкти будівельної діяльності), що мають намір провадити будівельну діяльність, повинні отримати ліцензію згідно з цим Порядком. Ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - орган ліцензування).

Кваліфікаційні, організаційні та інші вимоги щодо провадження господарської діяльності у будівництві встановлюються ліцензійними умовами провадження такої діяльності, які затверджуються в установленому законодавством порядку.

При органі ліцензування утворюється ліцензійна комісія, що діє на підставі положення, затвердженого в установленому порядку Мінрегіонбудом.

Відповідно до пунктів 20, 21 та 23 Порядку, орган ліцензування має право: анулювати видану ліцензію; зупинити дію ліцензії; прийняти рішення про усунення суб'єктом будівельної діяльності порушень, пов'язаних з додержанням ліцензійних умов провадження будівельної діяльності.

Підставами для анулювання ліцензії є: заява суб'єкта будівельної діяльності про анулювання ліцензії; рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи (підприємця); акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом будівельної діяльності для отримання ліцензії; акт про невиконання рішення органу ліцензування про усунення порушень, пов'язаних з додержанням ліцензійних умов провадження будівельної діяльності, вимог нормативно-правових актів, що були підставою для прийняття рішення про усунення таких порушень; акт про повторне протягом року порушення суб'єктом будівельної діяльності ліцензійних умов провадження будівельної діяльності або вимог нормативно-правових актів; акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акт комісії з розслідування причин аварії на будівництві об'єкта, що призвела до загибелі людей або тяжких екологічних наслідків; неможливість суб'єкта будівельної діяльності забезпечити виконання ліцензійних умов; акт про відмову суб'єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки.

Прийняття рішень органом ліцензування про зупинення та анулювання ліцензії здійснюється за результатами розгляду зазначених питань на засіданні ліцензійної комісії. Про зупинення дії або анулювання ліцензії орган ліцензування інформує органи державної податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта будівельної діяльності та його відокремлених структурних підрозділів.

Норми Порядку № 1396 (1396-2007-п) узгоджуються з нормами Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Так, передумовою для винесення спірного наказу ДАБК України було проведення позапланової перевірки ТОВ Житлобудкомплекс.

Перевіркою встановлено, що відповідно до наданого запиту Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України та довідки Пенсійного фонду України стосовно кількості працюючих працівників, встановлено, що товариство надало недостовірні відомості на момент отримання ліцензії так як вказало завідомо більшу кількість працівників (відповідно до довідки Пенсійного фонду України станом на 13.09.2013 дата отримання ліцензії, на підприємстві працювало 7 працівників, а відповідно до відомості про суб'єкт господарювання наданої товариством до органу ліцензування для отримання ліцензії заявляло 17 ІТП та 36 робітників).

Відповідно до переліку працівників, наданого товариством для проведення перевірки, відсутні робітники для виконання заявлених робіт (п. 6.2.2.-7.2.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури): фахівці з реставрації, консервації, реабілітації пам'яток культурної спадщини; виконроб (ВК); виконроб (інженер-електрик); виконроб (інженер-електрозв'язку); майстер (інженер з автоматизації та управління). Відсутні робітники: каменотес, різбляр по дереву, липник архітектурних деталей, художник, коваль монтажник систем вентиляції, кондиціонування повітря, монтажник водопроводу та каналізації, монтажник зв'язку, монтажник КВПіА.

Також перевіркою виявлено: відсутній договір з акредитованою будівельною лабораторією для виконання лабораторних випробувань матеріалів і конструкції; не надано інформації стосовно місцезнаходження та стану виробничо-технічної бази; не надана інформація щодо повірки вимірювальних приладів.

Комісія з перевірки розцінила це, як надання недостовірної інформації для отримання ліцензії, у зв'язку із чим відповідачем було прийнято спірний наказ.

Суди першої та апеляційної інстанцій погодились з висновками відповідача, зазначених в актах перевірки.

Проте, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки документам, наданих позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог та спростування висновків відповідача.

Зокрема, ТОВ Житлобудкомплекс надало копії наступних документів: договір про взаємодію при проведенні контрольних випробувань будівельних матеріалів та виробів від 01.10.2011 р., атестат акредитації випробувальної лабораторії НДІ в'яжучих речовин і матеріалів при Київському раціональному університеті будівництва і архітектури від 11.07.2011 р. №2Т243; довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази із зазначенням адреси матеріальної технічної бази станом на травень 2014 р.; свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 20.09.2013 р. № 23-21/0001102 та № 23-21/0001101; накази по особовому скалу працівників; дипломи; цивільно-правові угоди.

Між тим, в основу прийнятих судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій поклали відомості з довідки Пенсійного фонду України від 06.03.2014 року, а також накази по особовому складу 13 працівників.

При цьому, суди зазначили, що укладених трудових угод з іншими працівниками позивачем ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду надано не було.

Однак, вказані твердження судів спростовуються вище зазначеними копіями документів.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій не вжили передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі відповідно до ч. 4 ст. 11 КАС України.

Судова колегія дійшла висновку, що рішення судів вимогам ст. 159 КАС України не відповідають. Неповнота у встановленні фактичних обставин справи не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанцій. Відповідно до приписів ст. 220 КАС України допущені порушення не можуть бути перевірені і усунуті судом касаційної інстанції.

З огляду на викладене, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи суду належить врахувати недоліки, викладені у мотивувальній частині ухвали і правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобудкомплекс задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.