Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Калашнікової О.В.,

Гончар Л.Я.,

Голяшкін О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі № 185/1730/17 за позовом ОСОБА_4 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просив:

визнати дії відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії з 14.02.2017 року за віком відповідно до ст. 26, частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком - протиправними,

зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на загальних підставах з дати звернення з заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26, з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, провести перерахунок та виплату різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону ст. 26, частини другої статті 40 № 1058-IV, оскільки пенсія призначена за віком на пільгових умовах на підставі ЗУ "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) і пенсія за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , це різні види пенсії, та за призначенням пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) він звернувся вперше.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Павлоградському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з 30.06.2003 року та отримує пенсію за віком, призначену йому на пільгових умовах згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

14.02.2017року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних підставах відповідно до ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням ч. 2 ст. 40 зазначеного закону.

Рішенням комісії при Павлоградському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій № 122 від 20.02.2017року позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до його заяви від 14.02.2017 р., про що позивачу повідомлено листом від 20.02.2017 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки позивачу вже призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , яка була обрахована за правилами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , то переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) не узгоджується з наведеними вимогами законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

За Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV (1058-15) "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ). Пунктом 16 Розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV (1058-15) визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

У частині 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За правилами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок призначення пенсії шляхом переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV (1058-15) .

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, де визначено, що показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Так, як встановлено судами, що з 30.06.2003 року позивач отримує пенсію за віком, призначену йому на пільгових умовах згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

14.02.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою саме про призначення пенсії за віком, згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Тобто має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший.

Відповідно, враховуючи, що пенсія позивачеві була призначена на пільгових умовах відповідно до 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , а із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) позивач звернувсь вперше, дії відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії з 14.02.2017 року за віком відповідно до ст. 26, частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком є протиправними.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні рішень порушені норми матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачеві в призначенні пенсії з 14.02.2017 року за віком відповідно до ст. 26, частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та необхідність зобов'язати Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на загальних підставах з дати звернення з заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26, з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, провести перерахунок та виплату різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи наведене постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі № 185/1730/17 за позовом ОСОБА_4 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_4 пенсії з 14.02.2017 року за віком відповідно до ст. 26, частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком - протиправними.

Зобов'язати Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на загальних підставах з дати звернення з заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26, з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, провести перерахунок та виплату різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.