167/348/16-ц Про визнання припиненими договору поруки - 11.06.2020 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Сокуренко Наталії Вікторівни, яка діє на підставі довіреності в інтересах публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 24 жовтня 2016 року в складі судді Сіліча І. І. та на ухвалу апеляційного суду Волинської області від 07 грудня 2016 року в складі колегії суддів Карпук А. К., Бовчалюк З. А., Данилюк В. А.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання припиненими договору поруки №238/м та договору іпотеки від 13 березня 2008 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 13 березня 2008 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та чоловік позивача ОСОБА_2 уклали кредитний договір №238/м, відповідно до якого останньому було надано кредит в розмірі 130 000 доларів США.

13 березня 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором №238/м банк та позивач уклали договір поруки та іпотечний договір, згідно з умовами якого в іпотеку банку були передані нежитлові будівлі, приміщення безалкогольного цеху Д-2 загальною площею 977,3 м-2. Іпотека поширюється і на земельну ділянку площею 0,2373 га, на якій знаходяться ці приміщення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка. Спадщину прийняла відповідно до вимог частини третьої статті 1268 ЦК України, оскільки проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та частково її оформила.

Зазначає, що у договорі поруки її згода відповідати за правонаступника боржника у випадку невиконання чи неналежного виконання ним основного зобов`язання чи будь-якої іншої особи відсутня, у зв`язку з чим просить визнати припиненими договір поруки від 13 березня 2008 року №238/м та договір іпотеки від 13 березня 2008 року, укладені між нею та банком.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 24 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено, визнано припиненими договір поруки від 13 березня 2008 року №238/м та договір іпотеки від 13 березня 2008 року, які укладені між банком та позивачем у забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 по кредитному договору від 13 березня 2008 року №238/м.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в договорі поруки згода позивача відповідати за правонаступника боржника у випадку невиконання чи неналежного виконання ним основного зобов`язання чи будь-якої іншої особи відсутня, тому така порука є припиненою з дня смерті позичальника.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 07 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено, рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 24 жовтня 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та дійшов правильних висновків про наявність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2016 року Сокуренко Н. В., яка діє на підставі довіреності в інтересах ПАТ КБ "ПриватБанк", подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) дана справа передана до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2018 року дану справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідач зазначає, що в особі позивача, яка прийняла спадщину та стала правонаступником позичальника, поєдналися особа боржника та особа поручителя та іпотекодавця одночасно, тому застосування до таких відносин статті 523 ЦК України виключається.

Заперечення/відзив на касаційну скаргу

21 квітня 2017 року від ОСОБА_1 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому позивач просить касаційну скаргу банку відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Позивач вважає, що після смерті її чоловіка відбулася заміна боржника за зобов`язанням, а згоди відповідати за нового боржника позивач як поручитель та іпотекодавець не давала, тому порука та іпотека є припиненими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 13 березня 2008 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 238/м, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 130 000 доларів США зі сплатою 15 % річних за користування кредитом.

13 березня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 13 березня 2008 року №238/м банк та позивач уклали договір поруки № 238/м та іпотечний договір, згідно з умовами якого в іпотеку банку були передані нежитлова будівля, приміщення безалкогольного цеху Д-2 загальною площею 977,3 м-2. Іпотека поширюється і на земельну ділянку площею 0,2373 га, на якій знаходяться ці приміщення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Дружина померлого ОСОБА_1 подала до Рожищенської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті свого чоловіка та стала його правонаступником.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на 07 лютого 2020 року), підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Оскаржувані судові рішення не в повній мірі відповідають вимогам статті 263 ЦПК України, відповідно до яких вони мають ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законними і обґрунтованими.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 593 ЦК України право застави припиняється з підстав, передбачених абзацом першим частини першої цієї ж статті, а також в інших випадках, встановлених законом.

У частині першій статті 17 Закону України "Про іпотеку" закріплено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Разом з цим, відповідно до частини першої статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 68.1 постанови від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15 (провадження № 14-49цс19) зробила висновок, що зобов`язання майнового поручителя за договором іпотеки може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у випадку, коли новим боржником за кредитним договором є інша особа, ніж цей майновий поручитель, і якщо останній не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником.

У зв`язку з вищенаведеним обґрунтованими є доводи касаційної скарги щодо відсутності підстав для припинення іпотеки, оскільки у спірних правовідносинах боржником та іпотекодавцем є одна й та сама особа.

Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 676/1227/16 (провадження № 61-10895св18), у якій суд дійшов висновку, що Закон України "Про іпотеку" (898-15) не передбачає такої підстави для припинення іпотеки як смерть боржника за кредитним договором, після смерті позичальника відбулася заміна боржника у кредитному зобов`язанні на її спадкоємців, тому основне зобов`язання не припинилося, як не припинилося і зобов`язання за іпотечним договором.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у частині позовних вимог ОСОБА_1 до банку про визнання припиненим договору іпотеки від 13 березня 2008 року та ухвалення нового рішення у цій частині про відмову у задоволенні позову.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 (провадження № 14-318цс18) дійшла висновку, що "відповідно до частини першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто порука є додатковим (акцесорний) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання".

Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з частиною першою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частина перша статті 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З урахуванням правової природи поруки як зобов`язання поручителя відповідати перед кредитором іншої особи за виконання зобов`язань цією особою, поєднання в одній особі боржника та поручителя суперечить сутності поруки як виду забезпечення виконання зобов`язання, виключає можливість солідарного стягнення з позивача заборгованості по кредитному договору. Тому колегія суддів погоджується з висновком судів про наявність підстав вважати поруку припиненою, однак вважає за необхідне змінити мотиви такого рішення.

Посилання на положення частини першої статті 523 ЦК України не є обґрунтованим, а припинення поруки у даній справі не залежить від наявності чи відсутності згоди поручителя.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та зміни оскаржуваних судових рішень у частині вирішення позовних вимог поручителя до банку про припинення поруки шляхом зміни їх мотивувальних частин та зазначення у резолютивній частині рішення суду першої інстанції про припинення поруки, а не припинення договору поруки.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Сокуренко Наталії Вікторівни, яка діє на підставі довіреності в інтересах публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", задовольнити частково.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання припиненим договору іпотеки від 13 березня 2008 року відмовити.

Рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 24 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 07 грудня 2016 року у частині позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання припиненим договору поруки від 13 березня 2008 року № 238/м змінити, виклавши їх мотивувальну частину у редакції цієї постанови, а у резолютивній частині другого абзацу рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 24 жовтня 2016 року зазначити "Визнати припиненою поруку за договором поруки" замість "Визнати припиненим договір поруки".

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" 606,32 грн, що становить половину судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" 661,44 грн, що становить половину судового збору за подачу касаційної скарги.