Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши на предмет відповідності вимогам чинного законодавства адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:

- визнати неправомірною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка не вжила заходів для належної перевірки викладених фактів та обставин ознак дисциплінарного проступку судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_2

- зобов'язати Вищу раду правосуддя відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_2

- визнати протиправною бездіяльність Вищої ради правосуддя, яка виявилась у ненаданні повної, належної відповіді на його запит від 05 січня 2016 року та зобов'язати Вищу раду правосуддя надати відповідь на запит від 05 січня 2016 року.

Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет відповідності нормам Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ), суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 18, статті - 171-1 КАС України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних, особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Зі змісту вказаної норми слідує висновок, що громадяни України мають право звертатися до діючих органів у системі судоустрою України із заявами, пропозиціями та скаргами щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та порушення останніх, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя. До таких звернень належать і заяви та скарги, що містять відомості про наявність у діянні судді ознак дисциплінарного проступку або порушення ним присяги.

Відповідно до частини першої статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

Згідно зі статтею 108 вказаного закону дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя" (1798-19) , з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" передбачено, що дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

Дисциплінарне провадження включає: попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; відкриття дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 43 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; за наявності підстав, визначених пунктами 1 - 5 частини першої статті 44 цього Закону, - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.

Частиною четвертою статті 44 вказаного закону передбачено, що рішення про повернення дисциплінарної скарги має бути вмотивованим та оскарженню не підлягає.

На противагу наведеного правового регулювання спірних правовідносин підлягає оскарженню тільки рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі та рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати (статті 51, 52 Закону України "Про Вищу раду правосуддя").

Отже, на відміну від реалізації особою своїх прав у відносинах, врегульованих Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , порушення адміністративної справи має передумовою обставини, визначені, зокрема, частиною першою статті 6 КАС України, а відтак право на оскарження рішення Вищої ради правосуддя, що здійснює дисциплінарне провадження відносно суддів, мають лише суб'єкти останнього в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати рішення визначеного законом органу за результатами такого провадження.

Наведена правова позиція викладена, зокрема, в справах № 21-901во08, № 21-211а14, розглянутих Верховним Судом України, висновки якого мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до ст. - 244-2 КАС України.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 фактично не погоджується з ухвалою члена Вищої ради правосуддя Про залишення без розгляду та повернення скарги ОСОБА_1. від 10 серпня 2017 року № 2764/0/18-17, якою скаргу позивача стосовно судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_2 залишено без розгляду та повернуто скаржнику.

Оскільки адміністративна процесуальна дієздатність заявника у відносинах щодо вирішення питання дисциплінарної відповідальності судді законодавчо обмежена, відсутні підстави для відкриття провадження у даній справі.

За правилом, встановленим пунктом 1 частини першої статті 109 КАС, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачу слід відмовити у відкритті провадження у справі за його позовом до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

На підставі викладеного та керуючись статтями 17, 18, 109, - 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .