183/775/14-ц Про визнання права власності в порядку спадкування, права користування земельною ділянкою та прав забудовника - 03.06.2020 Прийняття

10 травня 2016 року в складі судді Березюка В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., та касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Орлівщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Лила І. А., реєстраційна служба Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування, права користування земельною ділянкою та прав забудовника.

Вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, яку вона прийняла шляхом подання приватному нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Після спливу встановленого шестимісячного терміну для прийняття спадщини вона звернулась до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Лили I. A. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зокрема, щодо вищевказаного домоволодіння. Проте,

у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку

з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок.

Зазначала, що ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2007 року, яка після апеляційного та касаційного перегляду набрала законної сили, у справі № 2-471/08 визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та його колишньою дружиною - ОСОБА_2, яка є відповідачем у справі.

Зокрема, за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 та виділено йому квартиру № 1 по варіанту

№ 1 поділу домоволодіння по Ѕ частині висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 квітня 2007 року, а саме: частина будівлі літ. "А", літ. "а", літ. "а1" з приміщеннями: 1-5 кімната - (15 кв. м), 1-6 коридор - (4,6 кв. м), 1-1 кухня - (9,2 кв. м), І - коридор (2,6 кв. м), всього площею 31,4 кв. м, вартістю

39 031,57 грн. Крім того, ОСОБА_3 виділено наступні дворові споруди: вхід до підвалу літ. "ПГ", вартістю 3 894,86 грн, підвал літ. "Г", вартістю 3 535,25 грн, сарай літ. "В", вартістю 8 628,40 грн, колодязь літ. "К", вартістю 3 987,26 грн, вбиральня літ. "Е", вартістю 1 714,31 грн, душова літ. "Ж", вартістю 1 931,80 грн; Ѕ частина паркану № 2, вартістю 2 069,70 грн, всього вартістю квартири

№ 1 разом з дворовими спорудами та огорожами 66 793,15 грн. (додаток № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року); за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 та виділено їй квартиру № 2 по варіанту № 1 поділу домоволодіння по Ѕ частині, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 квітня 2007 року, а саме: частина будівлі літ. "А", літ. "а", літ. "а1" з приміщеннями: 1-4 кімната - (15 кв. м), 1-2 кухня - (8,3 кв. м), 1-3 коридор - (7,5 кв. м), всього площею 30,8 кв. м, вартістю 29 931,34 грн, Крім того, ОСОБА_3 виділено наступні дворові споруди: літня кухня літ. "Б", вартістю 39 736,17 грн; прибудова до літньої кухні літ. "б", вартістю 1 921,84 грн; ворота № 1, вартістю 3 134,37 грн; хвіртка № 3, вартістю 1 321,00 грн; Ѕ частина паркану № 2, вартістю 2 069,70 грн, всього вартістю квартири № 2 разом дворовими спорудами та огорожами 78 115,37 грн (додаток № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року).

Також цією ухвалою суду покладено на ОСОБА_3 обов`язок виконати ремонтно-будівельні роботи по переобладнанню, а саме: у кімнаті 1-3 віконний проріз переобладнати на дверний проріз; між кімнатами 1-3 та 1-2 пробити дверний проріз.

При цьому ОСОБА_3 виділено земельну ділянку домоволодіння по АДРЕСА_1, площею 1 000 кв. м (у тому числі земельну ділянку спільного користування, площею 10,91 кв. м, під жилим будинком літ. "А" площею 42,54 кв. м; під сараєм літ. "В" площею 23,24 кв. м; під входом до погребу площею 4,98 кв. м, всього по будовам 70,76 кв. м. (згідно з додатком № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року); ОСОБА_2 виділено земельну ділянку домоволодіння по АДРЕСА_1, площею 1 000 кв. м (у тому числі земельну ділянку спільного користування площею 10,91 кв. м, під жилим будинком літ. "А" площею 41,26 кв. м; під літньою кухнею літ. "Б" площею 50,4 кв. м; вхід до підвалу та підвал літ. "Г", "пг" площею 8,68 кв. м, всього по будовам 63,92 кв. м. (згідно

з додатком № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року); У загальне користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виділено земельну ділянку для обслуговування будівель та проходу до будівель площею 21,82 кв. м (згідно з варіантом № 1 порядку користування земельною ділянкою до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року), що знаходиться АДРЕСА_1 .

У січні 2008 року ОСОБА_3 виконав переобладнання у будинку відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 квітня 2007 року

Протягом січня - червня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 самовільно зведено прибудови: літ. "а-2", навіси - літ. "а-3", літ. "Л", літ. "6-1", гараж літ. "З", фундамент під гараж-літня кухня літ. "Ф-Г"; здійснено переобладнання у будинку, із збільшенням загальної площі на 8,3 кв. м, житлової - на 1,2 кв. м.

Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 19 серпня 2008 року № 1361-р-08 узаконено збудовані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прибудови.

Поліпшення (добудова та прибудови) житлового будинку, які узаконені розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації від 19 серпня 2008 року № 1361-р-08, виконані ОСОБА_3 :

- зведено прибудови літ. "а-2", два навіси - літ. "а-3", літ. "Л", фундамент під гараж-літня кухня літ. "Ф-Г";

- здійснено переобладнання власної частки будинку, із збільшенням загальної площі на 8,3 кв. м, зменшення житлової - на 6,3 кв. м, а саме:

1) 1-5 кімната - (15 кв. м) та 1-6 коридор - (4,6 кв. м) переобладнано

в 1 санвузол - (5,3 кв. м) та 1-6 коридор - (12,3 кв. м);

2) 1-1 кухня - (9,2 кв .м) переобладнано в 1-1 - кімната - (8,7 кв. м);

3) І-коридор (2,6 кв. м) перебудовано в прибудову літ. "а-2", у тому числі 1-7 комор (1,8 кв. м), 1-8 кухня - (7,9 кв. м) 1-9 тамбур - (3,7 кв. м).

ОСОБА_2 виконані:

- зведено навіс літ. "6-1", гараж літ. "З";

- здійснено переобладнання власної частки у будинку, із збільшенням житлової площі на 8,3 кв. м, а саме: 1-2 кухня - (8,3 кв. м) переобладнано в 1-2 кімната - (8,3 кв. м) кожним окремо, за власний рахунок, що не порушує прав іншого співвласника, на земельній ділянці, виділеній для обслуговування власної частки домоволодіння.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок від 23 червня 2008 року та висновку судової будівельно-технічної експертизи від 13 червня 2007 року

у період з 13 червня 2007 року по 23 червня 2008 року відбулися технічні зміни,

а саме загальна площа будинку збільшилась на 8,3 кв. м. - з 62,2 кв. м до 70,5 кв. м, житлова площа збільшилась на 1,2 кв. м. - з 30,8 кв. м. до 32 кв. м.

Тобто, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 йому належала зазначена Ѕ частка домоволодіння

Проте померлий ОСОБА_3 за життя не отримав свідоцтва про право власності на нерухоме майно та не звертався для реєстрації такого права до органу державної реєстрації прав.

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 14 липня 1999 року земельна ділянка, площею 0,211 га, розташована по АДРЕСА_1, надана у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарчих будівель і споруд.

За відомостями державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок по АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці площею 0,211 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Спадкодавець самовільно добудував у 2009 році приміщення будівлі гаража-літньої кухні, що знаходиться по АДРЕСА_1, яка складається з будівлі гаражу-літньої кухні літ. "Д", прибудови літ. "д", ганку літ. "д-1" з приміщеннями: 1-І літня кухня - 11,5 кв. м, 1-2 санвузол - 2,9 кв. м, 1-3 літня кухня - 11,5 кв. м,

1-4 літня кухня - 22,1 кв. м, 1-І коридор 4,8 кв. м, 1-ІІ гараж 28,6 кв. м.

Позивач зазначала, що вона як спадкоємець після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняла у спадщину також й на інші права спадкодавця, а саме право на користування земельною ділянкою для обслуговування зазначеного домоволодіння та права забудовника на самовільно добудоване приміщення будівлі гаража-літньої кухні за вказаною адресою.

10 лютого 2015 року реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, загальною площею 94,3 кв. м, житловою площею 23,3 кв. м по АДРЕСА_1 на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2006 року у справі № 2-3294/06.

Зазначену реєстрацію права власності на житловий будинок здійснено на підставі недостовірних відомостей та документів, а тому така реєстрація є незаконною та порушує її права і законні інтереси.

Посилаючись на викладене, вимоги статті 357 ЦК України, статті 120 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 просила суд:

визнати за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно Ѕ частку домоволодіння по АДРЕСА_1, яке складається з частини будівлі літ. "А", літ. "а", літ. "а-2" з приміщеннями: 1-1 кімната - (8,7 кв. м), 1-5 санвузол - (5,3 кв. м), 1-6 коридор - (12,3 кв. м), 1-7 комора - (1,8 кв. м), 1-8 кухня - (7,9 кв. м), 1-9 тамбур - (3,7 кв. м), житловою площею 8,7 кв. м та загальною площею 39,7 кв. м, дворових споруд: вхід до підвалу літ. "ПГ", підвал літ. "Г", сарай літ. "В", вбиральня літ ."Е", душова літ. "Ж", колодязь літ. "К", навіс літ. "а-3", навіс літ. "Л", фундамент гараж-літня кухня літ. "Ф-Г", Ѕ частина паркану №4;

визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно Ѕ частку домоволодіння по АДРЕСА_1, яке складається з частини будівлі літ. "А",

з приміщеннями: 1-4 кімната - (15 кв. м), 1-2 кімната - (8,3 кв. м), 1-3 коридор - (7,5 кв. м), всього житлова площа 23,3 кв. м та загальна площа 30,8 кв. м; дворові споруди: літня кухня літ. "Б"; прибудова до літній кухні літ. "б"; навіс літ. "6-1", гараж літ. "З", ворота № 1; хвіртка № 3; Ѕ частина паркану № 4;

визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на Ѕ частку домоволодіння по АДРЕСА_1, яка складається з частини будівлі літ. "А", літ. "а", літ."а-2" з приміщеннями: 1-1 кімната - (8,7 кв. м), 1-5 санвузол - (5,3 кв. м), 1-6 коридор - (12,3 кв. м), 1-7 комора - (1,8 кв. м), 1-8 кухня - (7,9 кв. м), 1-9 тамбур - (3,7 кв. м), всього житловою площею 8,7 кв. м та загальною площею 39,7 кв. м, дворових споруд: вхід до підвалу літ. "ПГ", А підвал літ. "Г", сарай літ. "В", вбиральня літ. "Е", душова літ. "Ж", колодязь літ. "К", навіс літ. "а-3", навіс літ. "Л", фундамент гараж-літня кухня літ. "Ф-Г"; Ѕ частина паркану № 4;

визнати за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд, площею 1 000 кв. м. (у тому числі земельна ділянка спільного користування площею 10,91 кв. м, під жилим будинком літ. "А" площею 42,54 кв. м; під сараєм літ. "В" площею 23,24 кв. м; під входом до погребу 4,98 кв. м, всього по будовам 70,76 кв. м. (згідно з додатком № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року), що знаходиться по АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_1 право загального користування разом із

ОСОБА_2 земельною ділянкою для обслуговування будівель та проходу до будівель площею 21,82 кв. м (згідно з варіантом № 1 порядку користування земельної ділянки до висновку судової будівельно-технічної експертизи від

20 квітня 2007 року № 489/490), що знаходиться по

АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого

ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_1 права та обов`язки забудовника будівлі гаража - літньої кухні, що знаходиться по АДРЕСА_1, яка складається з будівлі гаража-літньої кухні літ. "Д", прибудови літ. "д", ганку літ. "д-1" з приміщеннями: 1-І літня кухня - 11,5 кв. м, 1-2 санвузол - 2,9 кв. м, 1-3 літня кухня - 11,5 кв. м,

1-4 літня кухня - 22,1 кв. м, 1-І коридор - 4,8 кв. м, 1-ІІ гараж 28,6 кв. м, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого

ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель

і споруд площею 16 кв. м (згідно з рішенням Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 17 жовтня 2008 року), що знаходиться по АДРЕСА_1, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

скасувати державну реєстрацію права власності житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, здійснену 10 лютого 2015 року реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області.

Короткий зміст судових рішень

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції керувався тим, що затверджена ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2007 року мирова угода, яку було покладено в основу позовних вимог ОСОБА_1, не відповідає вимогам закону, оскільки у ній було поділене майно, що

в установленому законом порядку не було визнано спільною сумісною власністю колишнього подружжя, а тому підстав для визнання права власності на частину спірного домоволодіння у порядку спадкування за ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 відсутні. Крім того, ухвала про затвердження мирової угоди не подана для реєстрації права власності, а тому підстави для спадкування відсутні.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 грудня

2016 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 1/2 частку домоволодіння по АДРЕСА_1, яка складається з частини будівлі літ. "А", літ. "а", літ."а-2"

з приміщеннями: 1-1 кімната - (8,7 кв. м), 1-5 санвузол - 5,3 кв. м), 1-6 коридор - (12,3 кв. м), 1-7 комора - (1,8 кв. м), 1-8 кухня - (7,9 кв. м) 1-9 тамбур - (3,7 кв. м), всього житловою площею 8,7 кв. м та загальною площею 39,7 кв. м, дворових споруд: вхід до підвалу літ. "ПГ", підвал літ. "Г", сарай літ. "В" вбиральня літ. "Е", душова літ. "Ж", колодязь літ. "К", навіс літ. "а-3", навіс літ. "Л", фундамент гараж-літня кухня літ. "Ф-Г"; 1/2 частина паркану №4.

Визнано за ОСОБА_1 права та обов`язки забудовника будівлі гаража-літньої кухні, розташоване по АДРЕСА_1, яка складається з будівлі гаража-літньої кухні літ. "Д", прибудови літ. "д", ґанку літ. "д-1" з приміщеннями: 1-1 літня кухня - 11,5 кв. м, 1-2 санвузол - 2,9 кв. м, 1-3 літня кухня - 11,5 кв. м. 1-4 літня кухня - 22,1 кв. м, 1-І коридор - 4,8 кв. м, 1-ІІ гараж 28,6 кв. м, у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Скасовано державну реєстрацію права власності житлового будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, здійсненої 10 лютого 2015 року реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області.

У задоволенні решти позову ОСОБА_1 відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що ухвала Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2007 року, якою затверджено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мирову угоду та за кожним із них визнано право власності, була залишена без змін після апеляційного та касаційного перегляду, а тому у суду першої інстанції не було підстав надавати оцінку законності судового рішення, що набрало законної сили. Тому позов ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 1/2 частини домоволодіння, яке набуто ним за мировою угодою, проте за життя не зареєстровано, підлягає задоволенню. Підлягає задоволенню і вимога позивача щодо визнання за нею прав та обов`язків забудовника будівлі гаража-літньої кухні у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, оскільки вказані прибудови житлового будинку узаконенні районною державною адміністрацією, а тому входять до складу спадщини. Скасовуючи державну реєстрацію, якою за ОСОБА_2 визнано право власності на домоволодіння в цілому, апеляційний суд виходив із того, що державним реєстратором було прийняте рішення щодо частини майна, належного спадкодавцю на підставі судового рішення про затвердження мирової угоди, що набрало законної сили, та відповідачу не належить.

Постановою Верховного Суду від 10 липня 2019 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено з інших підстав.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що за життя її чоловіком ОСОБА_3 в установленому законом порядку було оформлено право власності на частину спірного нерухомого майна; що зазначені нею прибудови та переобладнання будинку виконані саме ОСОБА_3 ; обсягу спадкової маси, яка відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_3, що позбавляє суд можливості визнати за нею право власності на частину спірного нерухомого майна. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. Отже, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з викладених у ньому підстав є передчасним, оскільки суд позбавлений можливості встановити, чи входить спірне домоволодіння з добудовами до спадкової маси, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .

Аргументи учасників справи

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не прийнято до уваги, що спірний будинок було придбано ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у 1998 році у період перебування у шлюбі, він був предметом спору про поділ майна подружжя та питання щодо нього вирішено ухвалою суду від 20 грудня 2007 року про затвердження мирової угоди між сторонами спору у даній справі. Цією ухвалою встановлено, що будинок знаходився у спільній сумісній власності

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Крім того, судами залишено поза увагою, що ОСОБА_1 визнано правонаступником ОСОБА_3 у зазначеній справі.

У жовтні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд зробив такий же висновок про ненадання належних доказів позивачем на обґрунтування своє позиції та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, що

і суд першої інстанції, проте незаконно скасовує його та наводить в своїй постанові не передбачену законодавством підставу про нібито його передчасність. Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано

14 березня 2005 року, а спірне домоволодіння набуте ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу 30 жовтня 1998 року, який рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровська від 23 червня

2006 року визнано дійсним та за ОСОБА_2 визнано право власності. На час набрання законної сили зазначеного рішення суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебували. Таким чином, суд першої інстанції прийняв рішення, що базується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, відповідно до якого позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому заявник просить її касаційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалами Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року та від 16 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30 жовтня 1998 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу спірного домоволодіння, який зареєстровано у міській біржі нерухомості за № 279-Н 98.

Згідно з державного акту на право приватної власності на землю від 14 липня 1999 року земельна ділянка, площею 0,211 га, розташована по АДРЕСА_1, надана у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарчих будівель і споруд.

14 березня 2005 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду від 23 червня 2006 року зазначений договір купівлі-продажу спірного домоволодіння визнано дійсним. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок

з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2007 року у справі № 2-471/08, яка після апеляційного та касаційного перегляду набрала законної сили, визнано мирову угоду між ОСОБА_3 та його колишньою дружиною - ОСОБА_2 .

Зокрема, за ОСОБА_3 визнано право власності на Ѕ частину домоволодіння по АДРЕСА_1 та виділено йому квартиру № 1 по варіанту

№ 1 поділу домоволодіння по 1/2 частині висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 квітня 2007 року, а саме: частина будівлі літ. "А", літ. "а", літ. "а1" з приміщеннями: 1-5 кімната - (15 кв. м), 1-6 коридор - (4,6 кв. м),

1-1 кухня - (9,2 кв. м), І - коридор (2,6 кв. м), всього площею 31,4 кв. м, вартістю 39 031,57 грн. Крім того, ОСОБА_3 виділено наступні дворові споруди: вхід до підвалу літ. "ПГ", вартістю 3 894,86 грн, підвал літ. "Г", вартістю 3 535,25 грн, сарай літ. "В", вартістю 8 628,40 грн, колодязь літ. "К", вартістю 3 987,26 грн, вбиральня літ. "Е", вартістю 1 714,31 грн, душова літ. "Ж", вартістю 1 931,80 грн; Ѕ частина паркану № 2, вартістю 2 069,70 грн, всього вартістю квартири

№ 1 разом з дворовими спорудами та огорожами 66 793,15 грн. (додаток № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 квітня 2007 року № 489/490);

за ОСОБА_2 визнано право власності на Ѕ частину домоволодіння по АДРЕСА_1 та виділено їй квартиру № 2 по варіанту № 1 поділу домоволодіння по Ѕ частині, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 квітня 2007 року, а саме: частина будівлі літ. "А", літ. "а", літ. "а1" з приміщеннями: 1-4 кімната - (15 кв. м), 1-2 кухня - (8,3 кв. м), 1-3 коридор - (7,5 кв. м), всього площею 30,8 кв. м, вартістю 29 931,34 грн, Крім того, ОСОБА_3 виділено наступні дворові споруди: літня кухня літ. "Б", вартістю 39 736,17 грн; прибудова до літньої кухні літ. "б", вартістю 1 921,84 грн; ворота № 1, вартістю 3 134,37 грн; хвіртка № 3, вартістю 1 321,00 грн; Ѕ частина паркану №2, вартістю 2 069,70 грн, всього вартістю квартири № 2 разом дворовими спорудами та огорожами

78 115,37 грн (додаток № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року);

покладено на ОСОБА_3 обов`язок виконати ремонтно-будівельні роботи по переобладнанню, а саме: у кімнаті 1-3 віконний проріз переобладнати на дверний проріз; між кімнатами 1-3 та 1-2 пробити дверний проріз;

ОСОБА_3 виділено земельну ділянку домоволодіння по

АДРЕСА_1, площею

1 000 кв. м (у тому числі земельну ділянку спільного користування, площею 10,91 кв. м, під жилим будинком літ. "А" площею 42,54 кв. м; під сараєм літ. "В" площею 23,24 кв. м; під входом до погребу площею 4,98 кв.м, всього по будовам 70,76 кв. м. (згідно з додатком № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 квітня 2007 року № 489/490);

ОСОБА_2 виділено земельну ділянку домоволодіння по

АДРЕСА_1, площею

1 000 кв. м (у тому числі земельну ділянку спільного користування площею

10,91 кв. м, під жилим будинком літ. "А" площею 41,26 кв. м; під літньою кухнею літ. "Б" площею 50,4 кв. м; вхід до підвалу та підвал літ. "Г", "пг" площею

8,68 кв. м, всього по будовам 63,92 кв. м (згідно з додатком № 4 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 489/490 від 20 квітня 2007 року);

у загальне користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виділено земельну ділянку для обслуговування будівель та проходу до будівель площею 21,82 кв. м (згідно з варіантом № 1 порядку користування земельною ділянкою до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 квітня 2007 року № 489/490), що знаходиться АДРЕСА_1 .

У січні 2008 року ОСОБА_3 виконав переобладнання у будинку відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 квітня 2007 року № 489/490.

Поліпшення (добудова та прибудови) житлового будинку, виконані

- зведено прибудови літ. "а-2", два навіси - літ. "а-3", літ. "Л", фундамент під гараж-літня кухня літ. "Ф-Г";

1) 1-5 кімната - (15 кв. м) та 1-6 коридор - (4,6 кв. м) переобладнано

в 1 санвузол - (5,3 кв. м) та 1-6 коридор - (12,3 кв. м);

2) 1-1 кухня - (9,2 кв .м) переобладнано в 1-1 - кімната - (8,7 кв. м);

ОСОБА_2 виконані:

- зведено навіс літ. "6-1", гараж літ. "З";

Таким чином, померлий ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 зробив самовільні добудови, прибудови та переобладнання, кожен окремо своєї частки спільного домоволодіння, узаконені розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1361-р-08 від 19.08.2008 року.

у період з 13 червня 2007 року по 23 червня 2008 року відбулися технічні зміни,

а саме загальна площа будинку збільшилась на 8,3 кв. м - з 62,2 кв. м до 70,5 кв. м, житлова площа збільшилась на 1,2 кв. м - з 30,8 кв. м до 32 кв. м.

Отже, на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 володів Ѕ часткою у праві спільної часткової власності на домоволодіння по

АДРЕСА_1, яка складалася з наступного: частина будівлі літ. "А", літ. "а", літ. "а-2"

з приміщеннями: 1-1 кімната - (8,7 кв. м), 1-5 санвузол - (5,3 кв. м), 1-6 коридор - (12,3 кв. м), 1-7 комора - (1,8 кв. м), 1-8 кухня - (7,9 кв. м), 1-9 тамбур -

(3,7 кв. м), всього житловою площею 8,7 кв. м та загальною площею 39,7 кв. м, дворових споруд: вхід до підвалу літ. "ПГ", підвал літ. "Г", сарай літ. "В", вбиральня літ. "Е", душова літ. "Ж", колодязь літ. "К", навіс літ. "а-3", навіс літ. "Л", фундамент гараж-літня кухня літ. "Ф-Г"; Ѕ частина паркану № 4.

1/2 частки ОСОБА_2 складалася з частини будівлі літ. "А", з приміщеннями: 1-4 кімната - (15 кв. м), 1-2 кімната - (8,3 кв. м), 1-3 коридор - (7,5 кв. м), всього житлова площа 23,3 кв. м та загальна площа 30, 8 кв. м; дворові споруди: літня кухня літ. "Б"; прибудова до літній кухні літ. "б"; навіс літ. "6-1", гараж літ. "З", ворота № 1; хвіртка № 3; 1/2 частина паркану № 4.

За життя ОСОБА_3 не отримав свідоцтва та не зареєстрував право власності на належне йому нерухоме майно.

Згідно з рішенням Орлівщинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 17 жовтня 2008 року ОСОБА_3 отримав право користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 16 кв. м для обслуговування гаража-літньої кухні, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Спадкодавець самовільно добудував у 2009 році приміщення будівлі гаража-літньої кухні, що знаходиться по АДРЕСА_1, яка складається з будівлі гаражу-літньої кухні літ. "Д", прибудови літ. "д", ганку літ. "д-1" з приміщеннями: 1-І літня кухня - 11,5 кв. м, 1-2 санвузол - 2,9 кв. м, 1-3 літня кухня - 11,5 кв. м, 1-4 літня кухня - 22,1 кв. м, 1-І коридор 4,8 кв. м, 1-ІІ гараж 28,6 кв. м. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

ОСОБА_3 на час смерті був одружений з ОСОБА_1, з якою одружився 07 червня 2013 року, та на ім`я якої склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лилою І. А. за реєстровим номером 370, яким все належне йому майно, з чого б воно не складалося, та де б воно не знаходилось, заповів ОСОБА_1 .

Згідно спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Лилою І. А., ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою по прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 та отримала свідоцтва про право на спадщину, а саме транспортний засіб і земельну ділянку.

У видачі свідоцтва про право на спадщину на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 нотаріусом відмовлено у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не було надано правовстановлюючих документів на зазначене домоволодіння на ім`я померлого.

10 лютого 2015 року реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області здійснено за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, загальною площею 94,3 кв. м, житловою площею 23,3 кв. м по АДРЕСА_1 на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від

23 червня 2006 року в справі № 2-3294/06.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення зазначених норм дає підстави для висновку, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення

у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини

і у випадку, коли спадкодавець не здійснив державну реєстрацію права на майно, що входить до складу спадщини.

Тому апеляційний суд не врахував наведених норм матеріального права та доводів позивача: що саме по собі нездійснення державної реєстрації прав власності ОСОБА_3 на частку домоволодіння за його життя не позбавляє позивача права на спадщину; що за змістом мирової угоди, затвердженої ухвалою Новомосковського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2007 року, сторони визначили ідеальні долі у праві спільної власності на спірне домоволодіння без його реального поділу, а тільки з визначенням порядку володіння та користування майном, як спільною частковою власністю; що перепланування та добудова співвласниками спільного домоволодіння не змінює розміру їх часток у праві спільної часткової власності.

За таких обставин перешкод для вирішення спору між сторонами в частині визнання за позивачем права власності у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на 1/2 частку в праві спільної власності на спірне домоволодіння колегія суддів не вбачає.

При цьому, підстави для зміни раніше визначеного порядку володіння та користування спільним майном з урахуванням проведених співвласниками перепланувань і добудов домоволодіння або визначення такого порядку

в частині цих добудов позивачем не доведені.

При визнанні за позивачем права власності на частку у праві власності на об?єкт нерухомого майна таке судове рішення підтверджує набуття права власності на нерухоме майно іпередбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), тому задоволення інших похідних вимог, зокрема і скасування державної реєстрації права власності на той же об?єкт за відповідачем не

є ефективним способом захисту права власника.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач посилаючись на статті 357 ЦК України, статті 120 Земельного кодексу України, вимог про визнання за нею 1/2 частки

у праві власності на земельну ділянку площею 0,211 га по

АДРЕСА_1 не заявляла, а просила визнати право користування цією земельною ділянкою згідно порядку володіння та користування нею, встановленою мировою угодою, затвердженою ухвалою Новомосковського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2007 року. Разом з цим, зазначений порядок володіння та користування земельною ділянкою є обов`язковим для сторін і після переходу прав на частину спірного домоволодіння до позивача в порядку спадкування, тому немає правових підстав визначати такий порядок повторно в межах розгляду цієї справи.

В іншій частині позовних вимог колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про їх недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя,

у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті

6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE,

№ 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційних скарг дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду частково ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу позивача слід задовольнити частково, у задоволенні касаційної скарги відповідача відмовити, постанову апеляційного суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на частку у праві власності на спірне домоволодіння, в іншій частині постанову апеляційного суду змінити в мотивувальній частині.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом ОСОБА_3 права на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом ОСОБА_3 право на 1/2 частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Орлівщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Лила Інна Армоніківна, Реєстраційна служба Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання права власності, визначення порядку володіння та користування спільним майном, права користування земельною ділянкою, прав забудовника та скасування державної реєстрації права власності змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.