554/4404/13-ц Про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, визнання права власності на добудову - 20.05.2020 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, територіальної громади в особі Полтавської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, Перша Полтавська державна нотаріальна контора, приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, визнання права власності на добудову; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення ідеальної частки права одного із співвласників на житловий будинок та визнання права власності на дану частку за іншими співвласниками; за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, виконавчого комітету Октябрської районної

у м. Полтаві ради, треті особи: ОСОБА_3, Перша Полтавська державна нотаріальна контора, приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування, за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 грудня 2017 року у складі судді Чуванової А. М. та постанову Полтавського апеляційного суду

від 17 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Панченка О. О.,

учасники справи:

за позовом ОСОБА_1

позивач - ОСОБА_5,

відповідачі: ОСОБА_2, виконавчий комітет Октябрської районної у м. Полтава рада, територіальна громада в особі Полтавської міської ради,

треті особи: ОСОБА_3, Перша Полтавська державна нотаріальна контора, приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор",

за зустрічним позовом ОСОБА_2

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_1,

за позовом ОСОБА_4

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: ОСОБА_1, виконавчий комітет Октябрської районної у м. Полтаві ради,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2, виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, територіальної громади в особі Полтавської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, Перша Полтавська державна нотаріальна контора, приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просив визнати за ним право власності на квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_6 та скасувати видане йому свідоцтво про право на спадщину за законом від 06 жовтня 2004 року, оскільки в ньому неправильно визначена частка у спадковому майні, яким є спірний житловий будинок. Крім того, просив визнати за ним право власності згідно частини першої статті 344 ЦК України на частину спірного житлового будинку, яка не була прийнята іншими спадкоємцями, та на здійснені його батьком прибудови, виділивши йому в окремий об`єкт частину в спірному житловому будинку та земельну ділянку.

2. Позовна заява мотивована тим, що його батько - ОСОБА_6, набув наведене вище майно у порядку спадкування за законом після свого батька, проте право власності на майно не оформив.

3. У 2004 році ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину житлового будинку з частиною надвірних будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

4. У зв`язку з тим, що в техпаспорті на домоволодіння містилися самочинні будівлі, державний нотаріус не врахував той факт, що об`єкти будівництва не є самочинними, якщо збудовані до 1992 року.

5. Вказував, що житловий будинок літ "А-1" з частиною надвірних будівель збудований у 1961 році, а будинок літ "А-1-1" збудований у 1975 році.

У 2012 році він здійснив реєстрацію будинків "А-1" та "А-1-1".

6. Вважав, що його частка в спадщині складає 1/2, а не 1/6 частину.

7. ОСОБА_2 та ОСОБА_7 звернулися із зустрічним позовом до

ОСОБА_1, у якому, з урахуванням уточнень, ОСОБА_8 просила встановити право спільної часткової власності та виділити їй 1/2 частку житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_3, а саме квартиру АДРЕСА_4 та квартиру АДРЕСА_1 в будинку під літ. "А-1"; встановити порядок користування земельною ділянкою виділивши їй 1/2 частку земельної ділянки, на якій знаходиться виділена в натурі частина її будинку.

8. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що будинок, придбаний

02 вересня 1959 року, було розібрано двома співвласниками ОСОБА_9 та

ОСОБА_10, якими і велася побудова нового одноквартирного будинку А-1, площею 48 кв. м. ОСОБА_11 від побудови спільного будинку відмовився.

9. ОСОБА_4 звернулась до ОСОБА_1, виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, треті особи: ОСОБА_3, Перша Полтавська державна нотаріальна контора, приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", з позовом, у якому просила визнати за нею право власності на спадщину за законом на 6/18 часток домоволодіння по АДРЕСА_3 .

10. Позовна заява ОСОБА_4 мотивована тим, що вона є дружиною померлого ОСОБА_11, якому згідно договору купівлі-продажу належала 1/3 частка спірного домоволодіння. Вказана частка є об`єктом спільної власності подружжя.

11. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 28 квітня 2017 року замінено померлого відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову ОСОБА_7 на її правонаступника спадкоємця

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Справа судами розглядалась неодноразово

12. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 26 грудня 2017 року заявлені позови залишені без задоволення.

13. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторонами не доведено належними та допустимим доказами їх право власності на вказане нерухоме майно, а виготовлені на замовлення сторін технічні паспорти на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_3, технічні дані яких фактично суперечать один одному. Сторонами не надані докази належності їм на праві власності домоволодіння із зазначеною у позовах площею, складом приміщень, та земельною ділянкою по АДРЕСА_3 .

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

14. Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 грудня 2017 року залишено без змін.

15. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

16. Апеляційний суд також указав, що сторонами обраний невірний спосіб захисту порушених прав, так як для вирішення спору по суті необхідно сторонам вирішити питання про набуття права користування чи власності на земельну ділянку та права власності на новозбудований будинок з прибудовами по АДРЕСА_3 у встановленому законом порядку, а не шляхом визнання в судовому порядку права власності у порядку спадкування на новозбудоване будинковолодіння, яке фактично не може бути спадковим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

18. У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні її позовних вимог про виділення Ѕ частки нерухомого майна в натурі в окрему одиницю з присвоєнням нового ідентифікаційного номеру та занесення його в державний реєстр речових прав, у цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

19. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що висновок суду про відсутність спадкового майна не ґрунтується на законі, оскільки заявнику в установленому законом порядку видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину житлового будинку з частиною надвірних будівель, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_5 . Аргументом касаційної скарги також указано те, що суд не дослідив рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради

від 10 липня 2007 року № 305, згідно із яким ОСОБА_1 здійснив добудову до житлового будинку за вказаною адресою та надано дозвіл на експплуатацію добудови.

21. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що відмовляючи в задоволенні її позовних вимог суди попередніх інстанцій не виконали вимоги суду касаційної інстанції, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 квітня 2015 року та не вирішили спір по суті.

22. Разом із тим, заявник згодна з відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, який неправомірно просив збільшити його частку у спадковому майні.

23. Заявник також наголошує на грубому порушенні норм процесуального права, оскільки у справі не було проведено будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи, якаб відповіла на постановлені судом питання і цей недолік також не було усунуто апеляційним судом.

Доводи інших учасників справи

24. У квітні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2

25. Даний відзив колегія суддів не бере до уваги, оскільки він не відповідає вимогам частини четвертої статті 395 ЦПК України, так як не містить доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

26. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не подавали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

27. Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2, справу витребувано з суду першої інстанції.

28. Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, справу витребувано з суду першої інстанції.

29. Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30. Спірне домоволодіння по АДРЕСА_6, відповідно до договору купівлі-продажу від 02 вересня 1959 року, належало ОСОБА_9 та його синам: ОСОБА_10 і ОСОБА_11 по 1/3 частині кожному.

31. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер. Оскільки ОСОБА_9 заповіту не склав, тому після його смерті відкрилась спадщина за законом.

32. Належна померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу 1/3 частина домоволодіння придбана ним у шлюбі з

ОСОБА_12 та є об`єктом спільної власності подружжя, а саме: по 1/6 частині.

33. Спадкоємцями належної померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 1/6 частини житлового будинку, як спадкового майна, стали його дружина та сини ОСОБА_10 і ОСОБА_6, які проживали на момент смерті спадкодавця з ним, відповідно до вимог статті 549 ЦК УРСР фактично прийняли спадщину в рівних частинах. Після чого частки співвласників будинку розподілились наступним чином: дружина ОСОБА_12 - 4/18; син ОСОБА_10 - 7/18;

син ОСОБА_6 - 1/18; син ОСОБА_11 - 6/18, що дорівнює 1/3 частині. Частка останнього не змінилась, тому що він спадщину не прийняв, оскільки із заявою про прийняття спадщини не звертався, не проживав із спадкодавцем на момент смерті.

34 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 померла. Заповіту за життя ОСОБА_12 не склала, тому на належні їй 4/18 частин спірного житлового будинку відкрилась спадщина за законом, яку фактично прийняли по 2/18 частини два сини ОСОБА_10 та ОСОБА_6, які проживали разом із спадкодавцем на момент його смерті. Після чого частки співвласників будинку розподілились наступним чином: ОСОБА_10 - 3/6; ОСОБА_6 - 1/6; ОСОБА_11 - 6/18, що дорівнює 1/3. Частка останнього не змінилась, тому що він спадщину не прийняв, оскільки із заявою про прийняття спадщини не звертався, не проживав із спадкодавцем на момент смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_11 . Після його смерті відкрилась спадщина за законом на 6/18 часток спірного майна. Після його смерті залишився спадкоємець першої черги, а саме: дружина ОСОБА_4, яка прийняла спадщину й оформила свої спадкові права в нотаріальній конторі.

36. Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи ПП ПБТІ "Інвентаризатор" за адресою: АДРЕСА_7 ) первинна інвентаризація об`єкту нерухомого майна проведена 29 травня 1957 року. Об`єкт складався з житлового будинку літ. "А-1", глиноплетневого, мазаного, критого толю з тамбуром на дві кімнати 1938 року побудови, загальною площею 26,57 кв. м, житловою площею 22,59 кв. м, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Першою Полтавською державною нотаріальною конторою від 02 вересня 1959 року за №4-1574.

37. Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної ради депутатів трудящих від 20 червня 1961 року ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 надано дозвіл на будівництво нового одноквартирного житлового будинку замість старого по АДРЕСА_3 сьогодні - АДРЕСА_3 ).

38. Старий будинок був знищений та побудований новий житловий будинок

літ.А-1, площею 66,6 кв. м (стіни-саман, обкладений цеглою), який в експлуатацію не приймався, згідно матеріалів інвентаризаційної справи. Розмір вкладу не визначався, частки не розраховувалися та не визначалися, а право не оформлялося. Право власності на новозбудований житловий будинок літ.А-1 не перереєструвалося.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

39. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

40. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

41. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційних скарг, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

42. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційних скарг,під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

43. Частиною першою статті 402 ЦПК Українив редакції, чинній на момент подачі касаційних скарг, встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

44. Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, касаційна скарга ОСОБА_2 - частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

45. Правовідносини у сторін у справі виникли щодо визнання права власності на майно померлих: ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_6 року); ОСОБА_12

(ІНФОРМАЦІЯ_7 року) і ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_8 року), а саме: домоволодіння АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом.

46. Якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР (1540-06) 1963 року, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР (1540-06) про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.

47. При вирішенні спорів щодо спадкування права власності на нерухоме майно судам слід застосовувати редакцію закону, яка діяла на час виникнення права у самого спадкодавця та на час відкриття спадщини.

48. При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) .

49. Судами попередніх інстанції встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_3, який було придбано ОСОБА_9 та його синами: ОСОБА_10 і ОСОБА_11 в 1959 році, зруйновано, а право власності на новозбудований будинок разом з добудовами та право власності чи користування на земельну ділянку сторонами у встановленому законом порядку не набувалися.

50. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

51. Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

52. При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР (1540-06) 1963 року, Законом України "Про власність" (697-12) , Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (533-12) , Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат" (3377-08) , постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року та іншими нормативними актами.

53. За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

54. Підтвердженням належності жилого будинку (його частини) певній особі є запис в погосподарських книгах, ведення яких передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов`язковим.

55. Тобто, записи у погосподарських книгах визнавалися актами органів влади (публічні акти), що підтверджують право приватної власності.

56. Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.

57. Частки співвласників будинку розподілились наступним чином:

ОСОБА_10 - 3/6; ОСОБА_6 - 1/6; ОСОБА_11, правонаступником якого є ОСОБА_4 - 6/18, що дорівнює 1/3.

58. 06 жовтня 2004 року ОСОБА_1, як правонаступник ОСОБА_6, отримав свідоцтво про право власності на спадщину за законом на

1/6 частину житлового будинку по АДРЕСА_7 . В свідоцтві про право на спадщину видане ОСОБА_1, вказано житловий будинок під літ "А-1" загальною площею 48,3 кв. м, житловою площею 29,1 кв. м, господарчі будівлі та споруди: погріб, вбиральня Е, огорожа № 1-3, водогін дворовий № 4, замощення № 5.

59. Державним нотаріусом не була врахована добудова літ. "А-1-1", оскільки нотаріус вважала її самочинною.

60. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

61. Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

62. Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

63. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

64. Частиною третьою статті 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

65. Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

66. Направляючи справу на новий судовий розгляду, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільний і кримінальних справ в ухвалі від 01 квітня 2015 року вказував на необхідність встановлення кола спадкоємців та обсягу спадкового майна. Суди не встановили спадкоємців ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, не вирішили питання залучення до участі у розгляді справи та не з`ясували наявність згоди співвласника спірного будинку

ОСОБА_11 чи його спадкоємців на здійснення іншими співвласниками добудов для вирішення питання щодо збільшення частки позивача

67. При новому судовому розгляді, встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_11 спадкові права на 6/18 часток спірного майна оформила його дружина ОСОБА_4 . Дані про наявність згоди співвласника спірного будинку ОСОБА_11 чи його спадкоємців на здійснення іншими співвласниками добудов в матеріалах справи відсутні.

68. Разом із тим, суд не з`ясував обсяг спадкового майна, а зіславшись на те, що нерухоме майно, яке належало спадкодавцям по 1/3 частці знищено, дійшов висновку, що право власності підлягало припиненню в установленому законом порядку.

69. Проте, дійшовши наведеного висновку, суд залишив поза увагою той факт, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_11 реалізували своє право на оформлення спадкових прав на спадщину за законом на майно по АДРЕСА_3 .

70. Фактично між сторонами залишилась спірною добудова літ. "А-1-1", а судом не з`ясовано, чи входить таке майно до складу спадщини.

71. Крім того, зважаючи на наявність у ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на частку у спадковому майна, суд не у повній мірі перевірив можливість виділення такої частки в натурі.

72. Відмовляючи сторонам в задоволенні позовних вимог, суд фактично залишив спір не вирішеним.

73. У силу положень статті 400 ЦПК України касаційний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а відтак, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

74. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

75. За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи судами не встановлені, ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.