461/4325/15-а Про скасування постанови у справі про порушення митних правил - 09.11.2017 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Галицького районного суду міста Львова від 25 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Львівської митниці ДФС про визнання дій протиправними, скасування рішення, -

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просила визнати протиправними дії заступника начальника Львівської митниці ДФС Сидорчука О.О. про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 481 Митного кодексу України; скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 27 лютого 2015 року № 0274/20908/15; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 25 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати зазначені судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16 листопада 2013 року між ТОВ КЮТАСС та ОСОБА_4 у м. Варна (Болгарія) укладено договір оренди автомобіля, відповідно до умов якого вона прийняла у строкове платне користування автомобіль марки Mersedes-Benz S400, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов номер НОМЕР_3 на строк - три роки для особистого користування.

Відповідно до відмітки у системі програмно-інформаційного комплексу Інспектор-2006 та Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що 30 грудня 2013 року ОСОБА_4 ввезла на митну територію України транспортний засіб марки Mersedes-Benz S400, реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Болгарії), кузов номер НОМЕР_3 через м/п Мостиська Львівської митниці ДФС в митному режимі тимчасове ввезення на термін до 1 року.

З наданої представником позивача у підтвердження своїх доводів довідки № 2702-15/1, виданої приватним підприємцем ОСОБА_6 (без дати), судами встановлено, що транспортний засіб марки Mersedes-Benz S400, реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Болгарії), кузов номер НОМЕР_3 перебував на станції технічного обслуговування з 29 грудня 2014 року по 27 лютого 2015 року за адресою: м. Львів, вул. Дрогобицька, 69ж. Пересування транспортного засобу було неможливе у зв'язку з ремонтом автоматичної коробки передач даного автомобіля.

Вдруге, 12 лютого 2015 року ОСОБА_4 намагалась перетнути митний кордон на виїзд з України через митний пост Краковець Львівської митниці ДФС на транспортному засобі марки Mersedes-Benz S450, реєстраційний номер НОМЕР_1.

При проходженні митного контролю інспектором митного органу встановлено, що у паспорті громадянина України ОСОБА_4 для виїзду за кордон є наявна відмітка про анулювання 15 грудня 2014 року постійного проживання у Федеративній Республіці Німеччина та прийняття її на консульський облік в Генеральному консульстві України в Мюнхені.

Також інспектором встановлено, що 30 грудня 2013 року ОСОБА_4 ввезла на митну територію України транспортний засіб марки Mersedes-Benz S400, реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Болгарії), кузов номер НОМЕР_3 через м/п Мостиська Львівської митниці ДФС в митному режимі тимчасове ввезення на термін до 1 року, однак станом на 12 лютого 2015 року такий не вивезений.

Постановою заступника начальника Митниці Сидорчука О.О. в справі про порушення митних правил від 27 лютого 2015 року № 0274/20908/15 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_4 станом на 12 лютого 2015 року перевищила строк тимчасового вивезення товарів - транспортного засобу марки Mersedes-Benz S400, реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Болгарії), кузов номер НОМЕР_4 за межі митної території України більш, ніж на десять діб.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшли висновку, що докази які б підтверджували причини не вивезення ОСОБА_4 транспортного засобу у встановлений термін за межі митної території України відсутні

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш, як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Згідно з частиною п'ятою статті 380 Митного кодексу України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

За приписами частини пункту 2 частини першої статті 192 Митного кодексу України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_4 на момент перетину кордону та складання адміністративного протоколу не надала документів, які б підтверджували причини не вивезення транспортного засобу у встановлений термін за межі митної території України.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що митний орган був терміново повідомлений про поломку та нетранспортабельність автомобіля марки Mersedes-Benz S400, реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Болгарії), кузов номер НОМЕР_4.

Відповідно до частини першої статті 460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Згідно з пунктом 2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 року за № 1669/21981 (z1669-12) ) обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

При цьому, пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Судами обґрунтовано встановлено, що позивач не надала доказів на підтвердження тієї обставини, що Митниця була повідомлена про поломку автомобіля марки Mersedes-Benz S400.

Позивач на підтвердження поломки вказаного транспортного засобу надала довідку СТО ФОП ОСОБА_6. № 2702-15/1, рахунок від 26 лютого 2015 року № 260215/02, акт виконаних робіт № 270215/01 від 27 лютого 2015 року та квитанцію від 26 лютого 2015 року.

При цьому, відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 11 листопада 2002 року № 792 (z0122-03) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2003 року за № 122/7443 (z0122-03) ; в редакції на момент перебування автомобіля на ремонті; далі - Правила), послуги з технічного обслуговування і ремонту ДТЗ чи його складових частин надаються Замовникові за письмовим договором чи за усною угодою відповідно до статті 43 Цивільного кодексу Української РСР.

Пунктом 9 Правил встановлено, що у разі надання послуг у присутності Замовника, коли немає потреби залишати ДТЗ (його складові) на відповідальне збереження у Виконавця чи замінювати складові частини ДТЗ, послуги оформлюються рахунком-фактурою і нарядом-замовленням. В останньому обов'язково робиться запис про гарантійні зобов'язання (якщо вони передбачені цими Правилами), а підпис засвідчується печаткою. Договори між Замовником і Виконавцем реєструються в журналі реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Отже, ремонт автомобіля, як про це вказує позивач, в період з 29 грудня 2014 року по 27 лютого 2015 року, мав проводиться на основі письмового договору.

Згідно з пунктом 29 Правил розрахунковими документами, що засвідчують надання послуги, є: акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний, з одного боку, контролером якості Виконавця, що засвідчує повноту виконання, оплату, якість надання послуг і гарантійні зобов'язання (підпис повинен бути завірений печаткою), а з другого боку підписаний Замовником; квитанція про оплату робіт; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб).

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивач не надала належних доказів про те, що транспортний засіб марки Mersedes-Benz S400, реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Болгарії), кузов номер НОМЕР_4, дійсно перебував на станції технічного обслуговування, а саме письмового договору, наряду-замовлення на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду міста Львова від 25 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі № 461/4325/15 залишити без змін.