752/18650/17 Про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення - 18.05.2020 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року у складу судді Чередніченко Н. П. та постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2019 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення.

Позов мотивований тим, що позивач є власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 . 3/4 частин квартири належить ОСОБА_2 . Для того щоб зареєструвати своє право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно, позивач має надати реєстратору технічний паспорт на квартиру, який виготовляється за результатами інвентаризації спірної квартир. Однак, неодноразово приходячи до квартири, провести інвентаризацію було неможливо, оскільки, відповідач до квартири не допускав. Позивач не має можливості користуватися своєю власністю - мешкати в належній йому на праві часткової власності квартирі АДРЕСА_1, здійснити в ній комплекс інвентаризаційних робіт.

Просив усунути перешкоди у здійсненні права власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 шляхом вселення до неї.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києві від 04 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2019 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права власності та користуванні 1/4 часткою квартири АДРЕСА_1, вселивши ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 .

Вирішено питання про стягнення судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач чинить перешкоди у користуванні частиною спірної квартири, чим порушує право власності позивача.

Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі

У серпні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Петренком П. І., у якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києві від 04 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2019 року, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції застосував Закон України "Про власність" (697-12) , який втратив чинність. Судами неповно та не всебічно з`ясовані обставини справи. Відповідач не чинить жодних перешкод позивачу у користуванні квартирою. Позивач не звертався до відповідача з проханням надати йому згоду на проведення інвентаризаційних робіт. Позивачем не доведено та не підтверджено належними та достатніми доказами, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння з боку відповідача.

Аргументи учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року відмовлено.

У вересні 2019 року матеріали цивільної справи № 752/18650/17 надійшли до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року у справі 752/2204/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року, ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 .

Співвласником інших 3/4 часток вказаної квартири є відповідач ОСОБА_2

03 липня 2017 року між ОСОБА_1 та ПП "Шостказемпроект" укладено договір № 79 про виконання робіт з технічної інвентаризації об`єкту нерухомого майна, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання провести технічну інвентаризацію на об`єкті нерухомого майна з виготовленням технічного паспорту за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до акту здачі-приймання робіт від 10 липня 2017 року робота за договором № 79 від 03 липня 2017 року не виконана, в зв`язку з недопущенням мешканцем квартири інженера до приміщення квартири для проведення інвентаризаційних робіт.

Згідно з частиною першою статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2018 року у справі № 545/3728/16-ц (провадження № 61-9958св18) зроблено висновок, що "відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов`язаний з застосування певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб`єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності між співвласниками".

Встановивши, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1, а відповідач чинить йому перешкоди у здійсненні права спільної власності на квартиру, суди зробили обґрунтований висновок про задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлені без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 409, 416 ЦПК (1618-15) України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,