201/10399/18 Про визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та знаходження на утриманні - 14.05.2020 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про захист порушеного права, як члена сім'ї, визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та знаходження на утриманні, в якому, з урахуванням уточнень, просила суд: захистити та визнати її право, як члена сім`ї ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з яким вона проживала однією сім`єю, як жінка та чоловік, та знаходилась на його утриманні з 2011 року до дня смерті; визнати факт її проживання з ОСОБА_5, як чоловіка та жінки; визнати факт її знаходження на утриманні ОСОБА_5 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2019 року у складі судді Антонюка О. А. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу з 1996 року по день його смерті та факт знаходження ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_5 з 2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач довела належними, допустимими та достатніми доказами факт спільного проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а також перебування на його утриманні з 2011 року та до дня смерті.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що підстави для задоволення всіх позовних вимог відсутні, так як вони не підтверджені належними доказами, проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за однією адресою не свідчить про характер їх відносин, як сімейних, та пов`язане, серед іншого, з відсутністю іншого місця проживання ОСОБА_1, про що нею зазначено в іншому позові до відповідачів про усунення перешкод у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 .

Підстав вважати, що позивач перебувала на утриманні ОСОБА_5 апеляційний суд також не встановив.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не надав належну правову оцінку наданим нею доказам, а деякі докази зовсім не були оцінені.

Вважає, що апеляційний суд безпідставно відніс цю справу до малозначних, враховуючи її значення для сторін спору.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2020 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просять залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої й другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Судом встановлено, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У вступній частині оскаржуваної постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року суд апеляційної інстанції також вказав про те, що справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику, як малозначна.

Відповідно до частин першої та третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369цього Кодексу.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).

Відповідно до пункту і частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.

У позовній заяві ОСОБА_1, зокрема, просила: захистити її права, як члена сім`ї ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати факт її проживання з ОСОБА_5, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу; визнати факт її знаходження на утриманні ОСОБА_5 .

Тобто спір виник з сімейних відносин та не стосується стягнення аліментів та поділу майна подружжя, тому він не підлягав розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Оскільки апеляційний суд розглянув справу, що виникла з сімейних відносин та не стосується стягнення аліментів та поділу майна подружжя, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тому оскаржувана постанова підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400- 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.