340/429/17 Про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття з реєстрації місця проживання - 14.05.2020 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа -Красницька сільська рада Івано-Франківської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2018 року у складі судді Бучинського А. Б. та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Матківського Р. Й., Фединяка В. Д.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Красницька сільська рада Івано-Франківської області, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житлом та зняття з реєстрації місця проживання.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1, проте позбавлений можливості повною мірою користуватися та розпоряджатися своєю власністю, оскільки у будинку, крім його дружини та синів, зареєстрований колишній власник даного житлового будинку - ОСОБА_2 .

Вказаний будинок ОСОБА_2 відчужив йому у 2004 році, з того часу в ньому не проживає, витрати по його утриманню не несе. З будинку він виселився добровільно та забрав усі свої речі, на даний час проживає в іншому населеному пункті, однак добровільно знятися з реєстрації відмовляється, внаслідок чого порушує його права власника.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд усунути йому перешкоди у користуванні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 та зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання в даному будинку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 таким, що втративправо користування житлом - будинком АДРЕСА_1 .

У решті позовних вимог відмовлено.

Зазначено, що вказане рішення суду є підставою для Красницької сільської ради для зняття з реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати: судовий збір у розмірі 640 грн та витрати пов`язані з викликом відповідача до суду, оголошення у пресі у розмірі 150 грн, а всього у розмірі 790 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку з відчуженням відповідачем на користь позивача будинку на АДРЕСА_1, ОСОБА_2 втратив право користування вказаним житлом.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Верховинського районного суду від 24 січня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовихвитрат у розмірі 790грн скасовано.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом, оскільки він з 02 вересня 2004 року, тобто з часу укладення договору купівлі-продажу згаданого вище жилого будинку, не проживав у ньому, а тільки залишався там зареєстрованим. Втративши право користування житловим приміщенням і не користуючись ним фактично протягом тривалого періоду часу, ОСОБА_2 підлягає зняттю з реєстрації за адресою розташування спірного будинку.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 10 лютого 2017 року серії НОМЕР_1 та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, інвалідів війни, то відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" він звільнений від сплати судового збору та інших судових витрат, що не було враховано районним судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що між сторонами існує усна домовленість про те, що він не буде знятий з реєстрації у спірному будинку, яка була досягнута при укладенні договору купівлі-продажу цього будинку. Тому, вважає, що до цих правовідносин не могла бути застосована норма статті 405 ЦК України.

Вказує, що ОСОБА_1 не довів того факту, що він перешкоджає йому у користуванні чи розпорядженні житлом, оскільки він фактично на нього не претендує та ним не користується, а просто залишається бути зареєстрованим у будинку, оскільки іншого житла не має.

Зазначає, також, що позивач жодного разу не звертався до нього про необхідність знятися з реєстрації місця проживання в будинку, тому висновки судів про те, що він відмовляється добровільно знятися з реєстрації, є безпідставними припущеннями судів.

Відзив на касаційну скаргу інші учасники процесу до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Коротуна В. М. від 18 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" вирішено здійснити перерозподіл касаційних скарг що подані до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у 2017-2018 роках.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян,інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Встановивши, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 та бажає, щоб ОСОБА_2, який у зв`язку з відчуженням на користь позивача вказаного будинку втратив право користування ним, знявся з реєстрації у цьому будинку, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про визнання ОСОБА_2 таким, що втративправо користування житлом - будинком АДРЕСА_1 та що таке рішення суду є підставою для Красницької сільської ради для зняття з реєстрації останнього з цього будинку.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що він не чинить перешкоди ОСОБА_1 у користуванні будинком та те, що останній не звертався до нього з позасудовою вимогою про зняття з реєстрації, не впливають на правильність вирішення справи судами по суті, оскільки ОСОБА_1, як власник нерухомого майна, має право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, а також у будь який момент вимагати усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання заявника на те, що між сторонами існувала усна домовленість про його реєстрацію в будинку після відчуження, належно не доведені, що було його процесуальним обов`язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин, з-поміж інших, положення статті 405 ЦК України, оскільки сторони не є членами сім`ї, проте вказана обставина не вплинула на правильність вирішення спору, тому це не є підставою для скасування правильних по суті та законних судових рішень.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2018 року, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.