Постанова
Іменем України
12 травня 2020 року
м. Київ
справа № 686/17908/17
провадження № 61-21183св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Хмельницька міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про зобов`язання видати трудову книжку, зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2017 року у складі судді Продана Б. Г. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 14 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., Ярмолюка О.І.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив зобов`язати Хмельницьку міську раду повернути йому трудову книжку, змінити дату звільнення з посади, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 95 654,40 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що на підставі розпорядження Хмельницького міського голови від 06 квітня 2016 року № 142-к його було призначено на посаду завідувача міської комунальної аптеки "Віола".
Розпорядженням Хмельницького міського голови від 10 жовтня 2016 року № 513-к його звільнено з роботи, проте відповідач йому не видав трудову книжку. На його неодноразові звернення він отримав відповідь про видачу трудової книжки і відмову від підпису, що не відповідає дійсності.
Допущене відповідачем порушення вимог трудового законодавства призвело до ускладнення подальшого працевлаштування і заподіяння моральної шкоди, оскільки він змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 30 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення недоведеністю заявлених вимог, оскільки трудова книжка знаходиться у позивача та пропуском строку звернення до суду за захистом свого права.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Хмельницької області постановою від 14 лютого 2018 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2017 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права та з додержанням норм процесуального права. Апеляційна скарга не містить посилання на докази, які б спростовували висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення позову. Посилання у рішенні суду на пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного трудового права є помилковим, однак це не призвело до неправильного вирішення справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 14 лютого 2018 року і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими, ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Суди не взяли до уваги, що у день звільнення він перебував на роботі і відповідач зобов`язаний був видати належним чином заповнену трудову книжку, що фактично не відбулося, оскільки його підпис відсутній у книзі реєстрації та обліку трудових книжок, особовій картці. Відповідач не надав належних і допустимих доказів того, що він відмовився від отримання трудової книжки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
24 вересня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
15 квітня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного цивільного суду Капустинським В. № 1093/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
15 квітня 2020 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю., судді, які входять до складу колегії: Бурлаков С. Ю., Коротенко Є. В.
Фактичні обставини справи встановлені судами
На підставі розпорядження Хмельницького міського голови від 06 квітня 2016 року № 142-к ОСОБА_1 був призначений на посаду завідувача МКА "Віола" з 11 квітня 2016 року (за контрактом).
Розпорядженням Хмельницького міського голови від 10 жовтня 2016 року № 513-к ОСОБА_1 звільнений з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України за прогули без поважних причин.
Згідно з актом від 10 жовтня 2016 року, складеним заступниками міського голови Мельник Г. Л. та Гончаруком В. В., завідувачем відділу кадрової роботи Костецьким І. Л. у присутності завідувача відділу внутрішнього контролю Старук Т. М., вбачається, 10 жовтня 2016 року о 16 год. 52 хв. ОСОБА_1 був ознайомлений з розпорядженням міського голови від 10 жовтня 2016 року № 513-к "Про звільнення ОСОБА_1 " та відмовився від підпису про ознайомлення з ним. О 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 була вручена трудова книжка, від підпису про її отримання відмовився.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 27 липня 2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)
, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)
, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України (1618-15)
в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівнику виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з абзацом 1 статті 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України та Міністерством соціального захисту населення № 58 від 29 липня 1993 року (далі - Інструкція № 58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до абзаців 5 та 6 статті 4.1 Інструкції № 58 власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 60 ЦПК України, в чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення редакції, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічну норму містять частини перша, шоста статті 81 ЦПК України.
Встановивши, що позивач отримав трудову книжку в день звільнення, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов правильних висновків про відсутність правових підстав для стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки та моральної шкоди.
Ухвалюючи рішення у справі, суди повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку, дійшовши правильного висновку про відмову в позові.
Аргументи касаційної скарги про незаконність оскаржуваних судових рішень не свідчать, зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення обставин справи щодо отримання позивачем трудової книжки в день звільненні та необхідності переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні
підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної
скарги без задоволення, а оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної
інстанцій без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 14 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
С. Ю. Бурлаков
Є. В. Коротенко
' 'p'