761/44156/18 Про визнання незаконним наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності - 08.05.2020 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2019 року у складі судді Притули Н. Г.

та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Ігнатченко Н. В., Кулікової С. В.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до Державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України" (далі -

ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України") про визнання наказу неправомірним.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона працювала у відповідача на посаді редактора І категорії відділу новин редакції інформаційного мовлення з 03 липня 2017 року.

07 вересня 2018 року їй стало відомо про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Не погоджуючись з наказом, вважаючи, що у відповідача відсутні будь-які дані, які б свідчили про порушення нею обов`язків працівника, визначених статтею 139 КЗпП України, просить визнати наказ від 23 серпня 2018 року

"Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" неправомірним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2019 року

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_1

до ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" про визнання наказу неправомірним, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем дійсно порушено положення посадової інструкції, а притягнення до дисциплінарної відповідальності відбувалося з дотриманням вимог, встановлених у статті 149 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ).

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2019 року залишено

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав,

що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене

з дотриманням норм матеріального і процесуального права й не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2019 року,

ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм процесуального права

й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року скасувати й ухвалити

у справі нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій

не надано правової оцінки зібраним у справі доказам, зокрема її поясненням про те, що роботодавцем при прийомі на роботу її не було ознайомлено

з посадовою інструкцією та з колективним договором, які її змусили підписати заднім числом.

Вказує, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства про працю, зокрема статей 227 та 149 КЗпП України, щодо строків ознайомлення працівника з рішенням комісії по трудових спорах та з наказом про накладення дисциплінарного стягнення.

Акт від 23 серпня 2018 року про її відмову від ознайомлення з актом службового розслідування від 23 серпня 2018 року, призначеного на підставі наказу генерального директора ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" Березовською Л. В., вважає сфальсифікованим оскільки в тексті такого акта вказано, що ознайомитись з актом службового розслідування їй пропонували

23 липня 2018 року.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2020 року до Верховного Суду від представника ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" - Пічкур С. В., надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому заявник, не погоджуючись із доводами касаційної скарги в повному обсязі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення,

а оскаржувані судові рішення - без змін.

В обґрунтування своєї позиції вказує, що доводи ОСОБА_1 про порушення роботодавцем при прийомі її на роботу положень статті 29 КЗпП України

не можуть бути взяті до уваги, оскільки повністю спростовуються зібраними

у справі доказами, зокрема копією заяви позивача про прийом на роботу

від 06 березня 2017 року, у відповідній графі якої ОСОБА_1 поставила свій особистий підпис про ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією та умовами праці.

Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було проведено

з дотриманням вимог чинного законодавства.

Наказом ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" від 27 липня 2018 року № 30 було створено комісію з проведення службового розслідування та надано комісії повноваження провести службове розслідування щодо перевірки фактів, викладених у службовій записці генерального директора

з інформаційної політики - шеф-редактора ОСОБА_2 від 26 липня 2018 року та доповідної записки завідувача редакції інформаційного мовлення

ОСОБА_3 від 25 липня 2018 року щодо відмови виконання редакційного завдання редактором І категорії відділу новин редакції інформаційного мовлення ОСОБА_1

Актом службового розслідування від 23 серпня 2018 року рекомендовано генеральному директору підприємства за вчинення дисциплінарного проступку

у вигляді невиконання своїх посадових обов`язків притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та накласти на неї стягнення у вигляді оголошення догани.

Акт про ознайомлення ОСОБА_1 з актом службового розслідування від 23 серпня 2018 року складено 23 серпня 2018 року, а не 23 липня 2018 року,

що встановлено судами попередніх інстанцій.

Дисциплінарне стягнення накладено на позивача наказом від 23 серпня

2018 року № 32, який до відома останньої доведено 07 вересня 2018 року,

про що складено акт у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 ставити на копії наказу відмітку про ознайомлення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 761/44156/18-ц

з Шевченківського районного суду м. Києва.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судами встановлено, що ОСОБА_1 працювала в ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" на посаді редактора І категорії відділу новин редакції інформаційного мовлення з 07 березня 2017 року.

Під час прийому на роботу, а саме 06 березня 2017 року, ОСОБА_1 ознайомлено

з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Посадовою інструкцією

та умовами праці, що підтверджується її особистим підписом у заяві про прийом на роботу.

25 липня 2018 року завідувачем редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3 подано заступнику генерального директора з інформаційної політики - шеф-редактору ОСОБА_6 доповідну записку про факт відмови виконання редакційного завдання редактором І категорії відділу новин редакції інформаційного мовлення ОСОБА_1 в той час, як вона не мала інших завдань. Також у доповідній записці зазначено, що в результаті завдання частково виконала старший редактор ОСОБА_9, оскільки у тій формі, в якій запропонувала ОСОБА_1, видати в ефір було неприйнятним, що могло зашкодити іміджу каналу.

На підставі цієї доповідної записки заступником генерального директора

з інформаційної політики - шеф-редактором ОСОБА_6 подано на ім`я генерального директора підприємства службову записку від 26 липня 2018 року,

у якій ставилось питання про вжиття невідкладних заходів до ОСОБА_1 у зв`язку з систематичним невиконанням останньою робочих завдань.

Наказом від 27 липня 2018 року № 30 "Про проведення службового розслідування" з метою перевірки фактів, викладених у службовій записці заступника генерального директора з інформаційноїполітики - шеф-редактора ОСОБА_6 від 26 липня 2018 року та доповідної записки завідувача редакції інформаційного мовлення ОСОБА_3 від 25 липня 2018 року щодо відмови

від виконання редакційного завдання редактором І категорії відділу новин редакції інформаційного мовлення ОСОБА_1, встановлення або відсутності

в її діях ознак дисциплінарного проступку, було утворено комісію з проведення службового розслідування. Комісії була поставлена задача у період з 27 липня 2018 року до 23 серпня 2018 року провести зазначене службове розслідування.

Із зазначеним наказом від 27 липня 2018 року позивач була ознайомлена

22 серпня 2018 року, що підтверджується її підписом.

Також встановлено, що під час проведеного службового розслідування комісією, з дотриманням вимог, встановлених частиною першій статті 149 КЗпП України, відібрано у працівників підприємства, в тому числі й у позивача, письмові пояснення, заслухано усні пояснення сторін конфлікту, проаналізовано зібрані письмові матеріали та складено акт службового розслідування від 23 серпня 2018 року, в якому рекомендовано генеральному директору підприємства

за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді невиконання своїх посадових обов`язків притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти на неї стягнення у вигляді оголошення догани.

ОСОБА_1 відмовилась ознайомитись з актом службового розслідування, надати пропозиції чи зауваження щодо висновків комісії з проведення службового розслідування, а також поставити відмітку про ознайомлення з актом розслідування, про що 23 серпня 2018 року було складено відповідний акт.

Наказом ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" від 23 серпня 2018 року № 32 позивачу оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді невиконання редакційного завдання, поставленого безпосереднім керівником.

Із наказом від 23 серпня 2018 року ОСОБА_1 ознайомлено 07 вересня 2018 року, про що складено акт, оскільки ставити відмітку про ознайомлення з наказом остання відмовилася.

Крім того, судом встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення позивач неодноразово, протягом травня - червня 2018 року, неналежно виконувала свої посадові обов`язки, про що свідчать доповідні записки виробничого керівника ОСОБА_1 - старшого випускового редактора тижня відділу новин редакції інформаційного мовлення ОСОБА_9 . від 16 травня

2018 року, 31 травня 2018 року та 13 червня 2018 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України (1618-15) (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_1, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи

в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального

чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,

про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги).

Відповідно до статті 29 КЗпП України, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний, зокрема, роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Згідно з положеннями статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати

від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Розділом 6 посадової інструкції редактора І категорії редакції інформаційного мовлення ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" передбачено, що редактор несе відповідальність, зокрема, за неналежне виконання завдань та обов`язків, передбачених цією посадовою інструкцією, та окремих доручень керівництва.

Отже, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що позивач, будучи належним чином ознайомленою зі своїми посадовими обов`язками, вчинила дисциплінарний проступок, який полягав у невиконанні таких обов`язків, що встановлено актом службового розслідування від 23 серпня 2018 року, за вчинення якого ОСОБА_1, з дотриманням вимог статті 149 КЗпП України, зокрема отримавши її письмові пояснення, й було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

При цьому суди вважали, що роботодавцем було враховано ступінь тяжкості проступку, обставини, за яких вчинено проступок, а також попередню роботу працівника, в тому числі непоодинокі випадки неналежного виконання позивачем її посадових обов`язків протягом травня-червня 2018 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що таких висновків суди дійшли на підставі належним чином встановлених обставин справи, дослідивши надані сторонами докази та надавши їм належну оцінку. До спірних правовідносин суди застосували закон, який підлягав застосуванню.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що роботодавцем при прийомі на роботу її не було ознайомлено з посадовою інструкцією спростовуються встановленими у справі обставинами та матеріалами справи, а саме копією заяви позивача про прийняття на роботу від 06 березня 2017 року, в якій крім іншого, ОСОБА_1 власноруч зазначила про ознайомлення з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Посадовою інструкцією та умовами праці,

Посилання у касаційній скарзі на те, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, зокрема статті 227 КЗпП України, щодо строків ознайомлення працівника з рішенням комісії по трудових спорах, копію якого, на її думку, повинно було бути вручено їй у триденний строк, також не заслуговує на увагу, оскільки службове розслідування щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку вела комісія, утворена наказом керівника підприємства, а не комісія по трудових спорах у розумінні Глави XV КЗпП України (322-08) , отже й норма статті 227 КЗпП України не підлягає застосуванню у справі, яка розглядається.

Що стосується посилання заявника про недотримання роботодавцем положень статті 149 КЗпП України у зв`язку з неналежним її повідомленням про накладення на неї дисциплінарного стягнення, то таке твердження спростовується встановленими у справі обставинами, оскільки з наказом про накладення дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 ознайомлено 07 вересня

2018 року, про що складено акт, оскільки ставити відмітку про ознайомлення

з наказом остання відмовилась.

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлення обставин справи та тлумачення норм матеріального й процесуального права, вони містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судів попередніх інстанцій, зокрема апеляційного суду, який належним чином їх спростував. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини

та переоцінювати докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі судові рішення

є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків судів

не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Судді:	С. Ю. Бурлаков
	В. М. Коротун
	М. Є. Червинська