Постанова

Іменем України

28 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 677/1893/18

провадження № 61-1258св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Красилівська районна державна адміністрація Хмельницької області,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - заступник прокурора Хмельницької області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Купельського А. В.,

Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області (далі - Красильівська РДА) про визнання права оренди земельних ділянок в порядку спадкування.

Вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина, в тому числі і на орендовані земельні ділянки водного фонду площею 32,4527 га та 25,8636 га на території Красилівського району Хмельницької області в селах Печеськи та Долинівці.

30 березня 2018 року він звернувся до приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Хмельницької області із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої заведено спадкову справу № 7-2018.

24 вересня 2018 року він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, проте право оренди земельних ділянок, яке за життя належало батькові, не увійшло до спадкової маси.

У зв`язку з наведеним просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право оренди земельної ділянки водного фонду площею 32,4527 га за межами села Печеськи Печеської сільської ради відповідно до договору, укладеного 11 червня 2008 року між Красилівською РДА і ОСОБА_3, зареєстрований у Державному реєстрі за № 040875600012 від 26 вересня 2008 року, та земельної ділянки водного фонду площею 25,8636 га за межами села Долинівці Антонінської селищної територіальної громади відповідно до договору, укладеного 11 червня 2008 року між Красилівською РДА і ОСОБА_3, зареєстрований у Державному реєстрі за № 040875600001 від 22 липня 2008 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 11 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом на право оренди земельної ділянки водного фонду площею 32,4527 га за межами села Печеськи Печеської сільської ради відповідно до договору оренди, укладеного 11 червня 2008 року між Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області і ОСОБА_3, зареєстрованого у Державному реєстрі за № 040875600012 від 26 вересня 2008 року, та земельної ділянки водного фонду площею 25,8636 га за межами села Долинівці Антонінської селищної територіальної громади відповідно до договору оренди, укладеного 11 червня 2008 року між Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області і ОСОБА_3, зареєстрованого у Державному реєстрі за № 040875600001 від 22 липня 2008 року.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що оскільки позивач не відмовився від оренди земельних ділянок, які перебували у оренді його батька, і приступив до виконання його обов`язків, як орендаря, то він має право на їх оренду у порядку спадкування за законом.

Крім того, суд зазначив, що договорами оренди не передбачено заборони переходу права оренди спадкоємцям і це не суперечить чинному законодавству.

Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржив заступник прокурора Хмельницької області. В апеляційній скарзі прокурор також порушував клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області залишено без руху та встановлено строк для сплати судового збору.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року зупинено дію рішення суду першої інстанції та відкрито апеляційне провадження.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 11 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції вказав, що позов пред`явлений до неналежного відповідача - Красилівської РДА, оскільки власником спірних земельних ділянок є Хмельницька обласна державна адміністрація (далі - Хмельницька ОДА), яка не залучена до участі у справі.

Короткий зміст касаційної скарги

У січні 2020 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Представник ОСОБА_1 зазначає, що прокурор при подачі до суду будь-якої заяви повинен визначити інтереси держави або орган державної влади, уповноважений на здійснення відповідних функцій.

У даній справі прокурор посилався на те, що діє в інтересах Хмельницької ОДА, проте не надав жодного доказу на підтвердження того, що останній відомо про таке представництво, а також того, що вона належним чином не виконує обов`язків щодо захисту порушених прав.

Отже, прокурор при подачі апеляційної скарги не дотримався положень статті 56 ЦПК України.

Апеляційна скарга прокурора прийнята апеляційним судом з порушенням норм процесуального права, оскільки на момент її подання не відповідала передбаченим ЦПК України (1618-15) вимогам.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

При відмові у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив із того, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача - Красилівської РДА, оскільки власником спірних земельних ділянок є Хмельницька ОДА, яка не залучена до участі у справі.

Такий висновок є передчасним з огляду на наступне.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що:

"вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року)";

"одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року)".

Європейський суд з прав людини вказав, що "у декількох попередніх справах, у яких порушувалися доволі схожі процесуальні питання, Суд встановив, що коли строк для оскарження поновлюється після спливу значного періоду часу без жодної потреби у виправленні серйозних судових помилок чи недоліків правосуддя, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Тоді як вирішення питання про будь-яке поновлення строку на оскарження відноситься саме до повноважень національних судів, такі повноваження не є необмеженими. У кожній справі національні суди мають перевірити, чи є підстави для поновлення строку на оскарження виправданими, а також обґрунтувати своє рішення про поновлення строку. У цій справі провадження було відновлено після затримки у шість місяців, що є суттєво меншим періодом, аніж затримки у понад два роки та один рік відповідно у згаданих справах "Пономарьов проти України" та "Устименко проти України". Проте це не означає, що у цій справі для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції ВССУ користувався необмеженою свободою розсуду, розглядаючи питання про відновлення провадження за поданою із запізненням касаційною скаргою заступника прокурора Херсонської області. ВССУ повинен був застосовувати відповідні процесуальні норми згідно з принципом юридичної визначеності. З цього випливає, що ВССУ просто погодився з аргументом заступника прокурора про порушення строку з "поважних причин", оскільки про рішення Апеляційного суду Херсонської області від 27 вересня 2011 року він дізнався зі звернення одного з опонентів заявника, поданого до прокуратури 04 квітня 2012 року, і задовольнив його клопотання про поновлення строку. Отже, було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з відсутністю належного обґрунтування щодо відновлення провадження у справі заявника" (SABADASH v. UKRAINE № 28052/13, 31-34, ЄСПЛ, від 23 липня 2019 року).

Право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників регіональних прокуратур (частина третя статті 24 Закону України "Про прокуратуру").

11 січня 2019 року Красилівський районний суд Хмельницької області ухвалив рішення про задоволення позову ОСОБА_1

10 червня 2019 року керівник Старокостянтинівської місцевої прокуратури звернувся до суду першої інстанції з заявою, у якій просив надати: можливість ознайомитися з матеріалами даної справи та належним чином засвідчену копію рішення від 11 січня 2019 року з відміткою про набрання законної сили.

21 червня 2019 року суд першої інстанції направив керівнику Старокостянтинівської місцевої прокуратури копію вищевказаного рішення.

02 серпня 2019 року заступник прокурора Хмельницької області подав апеляційну скаргу на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 11 січня 2019 року, у якій порушував питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання мотивоване тим, що про оскаржене рішення йому стало відомо під час моніторингу ЄДРСР, а про наявність підстав для оскарження прокурор дізнався при ознайомленні працівника Старокостянтинівської прокуратури 08 липня 2019 року з матеріалами справи.

Ухвалою від 07 серпня 2019 року Хмельницький апеляційний суд залишив апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області без руху та встановив строк для сплати судового збору. При цьому суд вказав, що зазначені прокурором обставини щодо поважності причин пропуску строку знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим строк підлягає поновленню.

Проте в резолютивній частині вказаної ухвали суд апеляційної інстанції не зазначив про вирішення клопотання щодо поновлення процесуального строку, тобто процесуальне рішення з даного приводу не ухвалив.

Ухвалою від 27 серпня 2019 року апеляційний суд зупинив дію рішення суду першої інстанції та відкрив апеляційне провадження.

Відповідно до частини першої статті 57 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження усупереч положенням норм процесуального права суд апеляційної інстанції не встановив, чи було відомо Хмельницькій ОДА про оскаржене рішення, не зазначив поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження, не навів належного обґрунтування поновлення такого строку.

Висновок за наслідками розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвали апеляційного суду про залишення без руху апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження, постанова апеляційного суду - скасуванню з переданням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 (в редакції станом на 07 лютого 2020 року) ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, задовольнити.

Ухвали Хмельницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року та від 27 серпня 2019 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвали Хмельницького апеляційного суду від 07 серпня 2019 року та від 27 серпня 2019 року, постанова Хмельницького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.