362/6056/17 Про поділ спільного майна подружжя - 28.04.2020 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2018 року в складі судді: Корнієнка С. В., та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Панченка М. М.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 02 серпня 2008 року ОСОБА_1 перебуває із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, питання розірвання перебуває у провадженні Деснянського районного суду м. Києва.

Позивач зазначав, що подружжям за рахунок спільних трудових та грошових затрат було набуте майно, яке є спільною сумісною власністю. За рахунок спільної праці та грошових коштів був відремонтований житловий будинок та його вартість істотно збільшилася, а грошові кошті на банківських депозитних рахунках ОСОБА_2 є результатом їх спільного набуття.

ОСОБА_1, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію вартості Ѕ частини капітального ремонту житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1, який є особистою приватною власністю другого з подружжя в розмірі 198 103,66 грн,

в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти в розмірі 3 564,41 євро, що еквівалентно за курсом НБ України станом на 05 жовтня 2018 року 114 928,33 грн, які розміщені в ПАТ "Альфа-Банк" та 5 904,75 євро, що еквівалентно за курсом НБ України станом на 05 жовтня 2018 року 191 355,09 грн, що розміщені в АТ КБ "ПриватБанк"

вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту внесення позивачем грошових коштів на придбання вказаних будівельних матеріалів для здійснення капітального ремонту спірного житлового будинку, а також позивачем не надано доказів про наявність у нього таких коштів на момент проведення зазначених ремонтних робіт та джерел їх походження;

на час розгляду справи позивачем не доведено, зокрема, проведенням експертизи на його замовлення в порядку статті 106 ЦПК України, спільних трудових та грошових затрат на капітальний ремонт та переобладнання спадкового житлового будинку відповідача, що призвело до істотного збільшення його вартості, в тому числі, щодо прийняття до експлуатації в разі збільшення його площі та побудови нових споруд на спірній земельній ділянці, визнання за ними права власності;

крім того позивачем не надано доказів своєї участі щодо спільного набуття з відповідачем грошових коштів на банківських депозитних рахунках його дружини; грошові кошти, розміщені на банківських рахунках, є особистою власністю ОСОБА_2 як заробітна плата, яка в оспорюваний період перебувала у трудових відносинах з ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України" та ТОВ "Санофі-Авентіс України";

вимоги в частині визнання за позивачем права власності на Ѕ частину земельної ділянки, на який розташований спірний будинок також не підлягають до задоволення, оскільки є похідними від первісних позовних вимог, крім того, визнання ідеальної частки права власності в нерухомості не дає права на визнання права власності на земельну ділянку на який вона знаходиться.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2018 року у частині вимог про поділ грошових вкладів скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти в розмірі 3 564,41 євро, які розміщені на рахунку НОМЕР_1 в ПАТ "Альфа-Банк". У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти в розмірі 5 904,75 Євро, що розміщені на рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк". У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту внесення позивачем грошових коштів на придбання будівельних матеріалів для здійснення капітального ремонту спірного житлового будинку АДРЕСА_1, а також не надано доказів про наявність у нього таких коштів на момент ведення зазначених ремонтних робіт та джерел їх походження;

долучені позивачем до справи квитанції, накладні, фіскальні чеки та акти не можуть бути належними та допустимими доказами, у розумінні статей 77, 78 ЦПК України, підтвердження факту понесення позивачем особистих грошових коштів та саме на ремонт спірного нерухомого майна;

колегія суддів вважає за необхідне виключити з описової частини рішення суду першої інстанції посилання на зміст вимог ОСОБА_1 в частині визнання за ним права власності на грошові кошти, в сумі 250 000 грн, що знаходяться на рахунках у ПАТ "Райфайзенбанк Аваль", ПАТ "Альфа Банк", ПАТ "Державний ощадний банк", АТ КБ "Приватбанк" та мотиви відмови у визнанні права власності на Ѕ частину земельної ділянки, остільки в остаточній редакції позову такі вимоги не заявлялися;

суд першої інстанції під час вирішення спору не врахував положення статей 60, 63, 70 СК України, а також ту обставину, що у період відкриття ОСОБА_2 рахунків банківського вкладу - 11 жовтня 2016 року та 16 грудня 2016 року, сторони перебували у шлюбі, вели спільне господарство. Грошові вклади було здійснено в період перебування в шлюбі, а той факт, що рахунки у банках за цими вкладами відкриті на одного з подружжя, не позбавляє іншого - права на частку в такому майні.

Аргументи учасників справи

У травні 2019 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення Ѕ частини вартості капітального ремонту житлового будинку та постановити нове рішення у цій частині, яким позовні вимоги задовольнити, в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію вартості Ѕ частини капітального ремонту житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1, який є особистою приватною власністю другого з подружжя в розмірі 198 103,66 грн. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що за час шлюбу за рахунок спільних трудових та грошових затрат особисте майно ОСОБА_2 - житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1, істотно збільшилось у своїй вартості за рахунок повного капітального ремонту та переобладнання шляхом вкладання спільних грошових коштів та спільної праці. Судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з визначення чи збільшилася у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя вартість житлового будинку і на скільки. При цьому суд зазначив, що позивач міг самостійно провести експертизу до подачі позову, проте позов подано у листопаді 2017 року. Крім того у судовому засіданні представник відповідача заявив про категоричний недопуск будь-яких експертів для проведення такого роду досліджень.

Вказує, що вартість будівельних, будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт з врахуванням вартості будівельних матеріалів з реконструкції та внутрішнього оздоблення приміщень житлового будинку становить 396 207,33 грн, що підтверджується доданими до позову документами, у зв`язку з чим Ѕ частина цієї суми становить 198 103,66 грн вкладених грошових затрат другим із подружжя. Проведені сторонами невід`ємні поліпшення, внаслідок спільних трудових та грошових витрат, які призвели до збільшення своєї вартості будинку, що належить відповідачу, підлягають поділу судом, шляхом стягнення Ѕ частини цих затрат в розмірі 198 103,66 грн.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що рішення судів першої та апеляційної інстанції оскаржуються у касаційному порядку лише у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення Ѕ частини вартості капітального ремонту житлового будинку. В іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанції у касаційному порядку не оскаржуються, тому не переглядаються.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року призначено справу до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 02 серпня 2011 року, який рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2018 року розірвано.

У сторін є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання якого рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 листопада 2018 року визначено з матір`ю.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 жовтня 2008 року, посвідченого державним нотаріусом 11-ої Київської державної нотаріальної контори Глущенко Н. М., за реєстровим № 6-2942, ОСОБА_2 прийняла у спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_5, житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1, загальною площею 175,4 кв. м, житловою 87,5 кв. м, та земельну ділянку, площею 0,199 га, на якій він розташований.

Відповідно до даних, які містяться у свідоцтві про право на спадщину за законом, ОСОБА_2 успадкувала майно після смерті батька у повному обсязі з урахуванням Ѕ частки майна, від якої відмовилася на користь відповідача, дружина спадкодавця - ОСОБА_6 .

При зверненні із позовом ОСОБА_1 зазначав, що за рахунок спільної праці та грошових коштів був відремонтований житловий будинок та його вартість істотно збільшилася.

У частині першій статті 62 СК України вказано, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У постанові Верховного Суду України від 08 листопада 2017 року вересня 2016 року у справі № 6-1447цс17 зроблено висновок, що "стаття 57 СК України визначає правила віднесення майна до об`єктів особистої приватної власності одного з подружжя, тоді як стаття 62 СК України встановлює спеціальні умови, з настанням яких визначені попередньою нормою об`єкти особистої приватної власності одного з подружжя можуть бути визнані за рішенням суду об`єктами спільної сумісної власності подружжя. Для застосування передбачених статтею 62 СК України правил збільшення вартості майна повинне відбуватись внаслідок спільних затрат подружжя, незалежно від інших чинників (зокрема, тенденцій загального подорожчання конкретного майна), при цьому суттєвою ознакою повинне бути істотне збільшення вартості майна як об`єкта, його якісних характеристик. Збільшення вартості майна та істотність такого збільшення підлягає з`ясуванню шляхом порівняння на час вирішення спору вартості об`єкта до та після поліпшення; при цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, а також визначену на час розгляду справи вартість ремонтних робіт не можна вважати тим єдиним чинником, що безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об`єкта. Визначаючи правовий статус спірного майна як спільної сумісної власності подружжя, суд має враховувати, що частка в такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін, у тому числі за рахунок майна, набутого одним з подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних коштів, особисті приватні кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю".

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

у квітні 2018 року ОСОБА_1 у суді першої інстанції звернувся із клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи (Т. 2, а. с. 119-122);

на вирішення експертизи Назаренко А. І. просив поставити питання: 1) яка ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 у його технічному стані, що існував до виконання ремонтно-будівельних робіт станом на 02 серпня 2011 року та у його технічному стані, що існує після виконання ремонтно-будівельних робіт на час проведення експертного дослідження? 2) у випадку збільшення вартості цього майна у порівнянні за заявленими періодами, чим воно викликано? (Т. 2, а. с. 122);

ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2018 року у задоволенні клопотання відмовлено (Т. 2, а. с. 127). Суд зазначив, що клопотання є передчасним, оскільки обставини, що мають значення для справи, на даний час судом не з`ясовані. Крім того зазначений вид експертного дослідження не входить до переліку обов`язкових експертних досліджень, передбачених статтею 105 ЦПК України;

у жовтні 2018 року ОСОБА_1 у суді першої інстанції звернувся із клопотанням про призначення судової будівельно- технічної експертизи (Т. 2, а. с. 156-158); на вирішення експертизи Назаренко А. І. просив поставити питання: 1) яка ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 у його технічному стані, що існував до виконання ремонтно-будівельних робіт станом на 02 серпня 2011 року та у його технічному стані, що існує після виконання ремонтно-будівельних робіт на час проведення експертного дослідження? 2) у випадку збільшення вартості цього майна у порівнянні за заявленими періодами, чим воно викликано? (Т. 2, а. с. 158);

у жовтні 2018 року ОСОБА_1 у суді першої інстанції звернувся із клопотанням про призначення судової будівельно- технічної експертизи (Т. 2, а. с. 192-194); на вирішення експертизи Назаренко А. І. просив поставити питання: 1) яка ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 у його технічному стані, що існував до виконання ремонтно-будівельних робіт станом на 02 серпня 2011 року та у його технічному стані, що існує після виконання ремонтно-будівельних робіт на час проведення експертного дослідження? 2) у випадку збільшення вартості цього майна у порівнянні за заявленими періодами, чим воно викликано? (Т. 2, а. с. 194);

ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2018 року у задоволенні клопотання відмовлено (Т. 2, а. с. 197). Суд зазначив, що: "проведення судової будівельно-технічної експертизи не входить до переліку обов`язкових експертних досліджень, передбачених положеннями статті 105 ЦПК України. Отримання відповідного дослідження спірного будинку стороною позивача могло та повинно було здійснено, саме на його замовлення, на стадії звернення до суду та його розгляду в суді з часу відкриття 24 листопада 2017 року провадження. Крім того, фактичний розгляд зазначеної цивільної справи ще не почався, а тому, дослідження відповідних доказів позивача на обґрунтування своїх позовних вимог судом не здійснювалося, у зв`язку з чим, необхідність у проведенні відповідного експертного дослідження, на думку суду, представником позивача є не доведеною";

рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Суд першої інстанції при цьому зазначив: "на час розгляду справи позивачем не доведено, зокрема, проведенням експертизи на його замовлення в порядку статті 106 ЦПК України, прикладання ним спільних трудових та грошових затрат на капітальний ремонт та переобладнання спадкового житлового будинку відповідача, що призвело до істотного збільшення його вартості, в тому числі, щодо прийняття до експлуатації в разі збільшення його площі та побудови нових споруд на спірній земельній ділянці, визнання за ними права власності" (Т. 2, а. с. 219);

в апеляційний скарзі ОСОБА_1 вказував, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у призначенні судової будівельно-технічної експертизи (Т. 2, а. с. 222-227);

у постанові Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року суд зазначив: "у відповідності до положень статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Між тим, відповідний висновок ОСОБА_1 подано не було. За таких обставин, колегія суддів визнає такими, що носять істотний характер, посилання апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції процесуальних прав позивача та неповного з`ясування обставин справи у зв`язку з відхиленням клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи".

Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи (частини перша та друга статті 116 ЦПК України).

Згідно частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Таким чином при вирішенні клопотань позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи суди не врахували, що ненадання стороною висновку експерта на підставі статті 106 ЦПК України не є підставою для відмови у призначенні відповідної експертизи на підставі ухвали суду; не звернули увагу на те, що до предмету доказування у цій справі належить збільшення вартості майна та істотність такого збільшення.За таких обставин, суди зробили передчасний висновок про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення грошової компенсації вартості Ѕ частини капітального ремонту житлового будинку з надвірними будівлями.

У частині четвертій статті 411 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм процесуального права.У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, судові рішення в оскарженій частині скасувати і передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 та 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості Ѕ частини капітального ремонту житлового будинку з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 у розмірі 198 103,66 грн, скасувати.