496/460/17 Про визнання недійсними результатів електронних торгів - 28.04.2020 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 квітня 2018 року в складі судді: Трушиної О. І. та постанову апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до Біляївського МР ВДВС ГТУЮ в Одеській області, ДП "Сетам", третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсними результатів електронних торгів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником будівлі магазину-бару, який розташований по АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області 24 жовтня 2008 року. На початку лютого 2017 року їй стало відомо, що 29 листопада 2016 року проведено електронні торги за лотом № 1815847, сформовано протокол № 215709, відповідно до яких реалізовано належну їй будівлю магазину-бару. Переможцем торгів став ОСОБА_2, цінова пропозиція якого склала 169 496,80 грн.

Позивач вказувала, що відповідачами було порушено процедуру призначення та проведення електронних торгів, оскільки їй не було направлено жодного повідомлення ані з приводу заходів, направлених на реалізацію нерухомого майна, ані про проведення торгів, таким чином їй не було відомо про призначення суб`єкту оціночної діяльності, результати оцінки нерухомого майна, дату призначення торгів та результат їх проведення. Зазначені обставини призвели до того, що вона фактично була позбавлена права надавати заперечення щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, процедури та результатів оцінки належного їй нерухомого майна та ходу проведення торгів. Крім того не повідомлення її, як власника майна, яке виставлене на торги, позбавило її можливості прийняти участь у цих торгах, визначити долю нерухомого майна шляхом проведення переговорів зі сторонами торгів та досягнення згоди.

У результаті порушення прав позивача, як сторони електронних торгів, окрім вказаних наслідків, належну їй будівлю магазину-бару оцінено у 199 408 грн, що на її думку, є сумою, яка не відображає реальну вартість нерухомого майна. Більш того на торгах, про які її не повідомили, майно було придбано за ще меншу суму - 169 496,80 грн. Зазначала, що позбавлення її права знати визначену вартість (оцінку) майна та оскаржити стартову ціну реалізації майна є суттєвим порушенням порядку його реалізації, що вплинуло на результат електронних торгів і зміст самого правочину.

ОСОБА_1, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації будівлі магазину-бару, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проведених 29 листопада 2016 року, які оформлені протоколом проведення електронних торгів № 215709 від 29 листопада 2016 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 02 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що позивачем не доведено порушень державним виконавцем правил проведення торгів, питання щодо належної оцінки нерухомого майна не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження; позивачем дії державного виконавця щодо оцінки нерухомого майна не оскаржувались; посилання позивача на невідповідність оцінки майна, яке було реалізовано, само по собі не є підставою для задоволення позову.

Аргументи учасників справи

У січні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. При цьому посилалася на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачу не надсилалось жодного повідомлення про реалізацію майна у тому числі щодо проведення електронних торгів, призначення суб`єкту оціночної діяльності, про результат оцінки майна, результат проведення торгів. Позивач була позбавлена права надавати заперечення щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, процедури та результатів оцінки майна та ходу проведенні торгів, можливості прийняти участь у цих торгах. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19 травня 2017 року скасовано заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 06 березня 2015 року, на підставі якого було виконавчий лист, згідно якого проводилися оспорювані торги. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог банку.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно скасував заходи забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду першої інстанції. Біляївський МР ВДВС ГТУЮ в Одеській області надав нові докази до суду апеляційної інстанції. Крім того державним виконавцем було порушено строки об`єднання виконавчих проваджень та порядок проведення торгів.

У березні 2019 року ДП "Сетам" через представника Конепуда Д. В. надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржені рішення залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що державним виконавцем було вчинено всі необхідні дії передбачені щодо повідомлення позивача про результати оцінки та в позивача було достатньо часу на оскарження дій державного виконавця з оцінки арештованого майна у разі її незгоди з такою оцінкою, проте позивач не скористався таким правом. Згідно висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 23 вересня 2014 року у справі № 3-112гс14, для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні статей 203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Тимчасового порядку. Натомість, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Позивач не довів, як вказані ним порушення вплинули на результат торгів та як це порушило його права та інтереси.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 квітня 2018 року та постанови апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року відмовлено.

У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що Біляївським районним судом Одеської області було видано виконавчий лист № 496/436/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" грошової суми у розмірі 1 346 002,52 грн, який перебував на примусовому виконанні в Біляївському МР ВДВС ГТУЮ в Одеській області (виконавче провадження № 50053706).

05 вересня 2016 року постановою головного державного виконавця Біляївського МР ВДВС ГТУЮ в Одеській області для проведення оцінки арештованого майна боржника було призначено експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні ТОВ "Інвестиційно-консалтингове бюро "Тріада", яке має сертифікат, виданий 19 квітня 2016 року за № 334/16 Фондом державного майна України (строк дії: 19 квітня 2019 року). Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 20 вересня 2016 року ринкова вартість (без урахування ПДВ) будівлі магазину-бару за адресою: АДРЕСА_1, становить 199 408 грн.

28 вересня 2016 року на адресу сторін виконавчого провадження головним державним виконавцем Олефіром С. В. було направлено повідомлення про оцінку арештованого майна, в якому роз`яснено право ознайомитись з експертною оцінкою майна у відділі державної виконавчої служби, а у разі незгоди з нею - оскаржити її до суду в 10-денний строк з моменту отримання повідомлення. Відповідно до роздруківки відстеження пересилання поштових відправлень згідно штрихкодового ідентифікатора повідомлення про оцінку майна було отримано ОСОБА_1 . Відповідно до довідки від 10 жовтня 2016 року, складеної головним державним виконавцем Біляївського МВДВС ГТУЮ в Одеській області, будь-яких повідомлень про оскарження сторонами звіту про незалежну оцінку майна щодо визначення ринкової вартості будівлі магазину-бару за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 до відділу не надходило. Також 10 жовтня 2016 року Біляївський МВДВС ГТУЮ в Одеській області направили до Одеської філії ДП "Сетам" заявку на реалізацію вказаного арештованого майна.

29 листопада 2016 року відбулися електронні торги, проведені ДП "Сетам", на яких було реалізовано належну позивачці будівлю магазину-бару за ціною 169 496,80 грн (лот № 18154 ), про що складено протокол проведення електронних торгів № 215709. Переможцем торгів визнано учасника 1 - ОСОБА_2 12 грудня 2016 року було складено акт про проведені електронні торги. Постановою головного державного виконавця Біляївського МВДВС ГТУЮ в Одеській області від 20 вересня 2017 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 496/436/15-ц закінчено у зв`язку з тим, що ухвалою суду від 19 травня 2017 року скасовано заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 06 березня 2015 року, на підставі якого було видано зазначений виконавчий лист.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 61 - 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) зазначено, що "набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства".

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що "пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України (1618-15) . За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явлено позовом до Біляївського МР ВДВС ГТУЮ в Одеській області та ДП "Сетам". Натомість ОСОБА_2, який визнаний переможцем торгів, залучений до участі у справі як третя особа ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 25 жовтня 2017 року (Т. 1, а. с. 93, 94, 105). Позивач клопотань про залучення до участі у справі ОСОБА_2 як співвідповідача не заявляла. Оскільки позивач пред`явив позов до неналежних відповідачів, то висновок судів про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку із їх недоведеністю є помилковим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що оскаржені рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржені рішення змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови, а в іншій частині оскаржені рішення залишити без змін.