Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 755/10242/16-ц
провадження № 61-11874св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс груп",
стягувач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ВТБ Банк",
боржник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в місті Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 14 березня 2019 року в складі судді Арапіної Н. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року в складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Саліхова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" (далі - ТОВ "ФК "Укрфінанс") звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
На обґрунтування вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження ТОВ "ФК "Укрфінанс" вказало, що 19 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ВТБ Банк" (далі - ПАТ КБ "ВТБ Банк") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір і договір застави.
18 серпня 2017 року Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в місті Києві (далі - Дніпровський РВ ДВС ГТУЮ в м. Києві) відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 01 лютого 2017 року на підставі заочного рішення Дніпровського районного суду місті Києва від 25 серпня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ВТБ Банк" заборгованості у сумі 680 891,33 грн.
22 січня 2018 року між ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" і ПАТ КБ "ВТБ Банк" укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань, відповідно до якого ПАТ КБ "ВТБ Банк" відступило ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" права вимоги за кредитним договором від 19 січня 2012 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ВТБ Банк"
З огляду на викладене ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" вважало, що виконання зобов`язань за кредитним договором від 19 січня 2012 року має здійснюватись ОСОБА_1 на його користь.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року, заяву ТОВ "ФК Укрфінанс груп" задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі за позовом ПАТ КБ "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: стягувача ПАТ КБ "ВТБ Банк" на ТОВ "ФК "Укрфінанс груп".
Задовольняючи вимоги заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що оскільки ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" є новим кредитором у результаті відступлення права вимоги, то стягувач у виконавчому провадженні має бути замінений на особу, яка є його правонаступником.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" не надало належних документів, які підтверджують перехід від ПАТ "ВТБ Банк" до нього права вимоги за кредитним договором від 19 січня 2012 року № R52110186099B. Суди не врахували, що боржник не був повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні. Вважає ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій необґрунтованими.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для її задоволення немає.
Суди встановили, що заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 25 серпня 2016 року у справі № 755/10242/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ВТБ Банк" 680 891,33 грн: заборгованість за кредитним договором від 19 січня 2012 року № R52110186099B в сумі 670 826,92 грн та судові витрати в сумі 10 064,41 грн.
01 лютого 2017 року на виконання рішення суду в справі № 755/10242/16-ц видано виконавчий лист.
22 січня 2018 року між ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" і ПАТ КБ "ВТБ Банк" укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 220118нв, за умовами якого первісний кредитор ПАТ КБ "ВТБ Банк" передав (відступив) новому кредитору ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення.
22 січня 2018 року між ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" і ПАТ КБ "ВТБ Банк" було укладено договір № 220118аз про відступлення прав вимоги за договорами застави.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги може відбуватися внаслідок укладення договорів купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України), дарування (частина друга статті 718 ЦК України), факторингу (глава 73 ЦК України (435-15) ).
Заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва і можлива на будь-якій стадії процесу.
У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 234/20538/15-ц (провадження № 61-41443св18).
Установивши, що згідно з договором про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами від 22 січня 2018 року № 220118нв до ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" перейшли права та обов`язки кредитора за кредитним договором від 19 січня 2012 року № R52110186099B, суди обґрунтовано задовольнили вимоги заявника про заміну сторони виконавчого провадження.
Колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про незаконність оскаржуваних судових рішень у зв`язку з неврахуванням судами факту неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні з огляду на таке.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Тобто боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору, і таке виконання є належним.
Тому, обставина, на яку посилається ОСОБА_1, не може бути підставою для скасування судових рішень про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження.
Доводи касаційної скарги про те, що ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" не надало належних документів, які підтверджують перехід від ПАТ "ВТБ Банк" до нього права вимоги за кредитним договором від 19 січня 2012 року № R52110186099B, є необґрунтованими.
Умовами договору про відступлення права вимоги передбачено, що це право від первісного кредитора переходить до нового кредитора з моменту зарахування у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора.
Відповідно до платіжного дорученням ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" від 22 січня 2018 року № 402, яке наявне в матеріалах справи, на рахунок ПАТ "ВТБ Банк" було перераховано 1 150 000,00 грн, що підтверджує факт сплати ним ціни договору на рахунок первісного кредитора та переходу до ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп" права вимоги за кредитним договором від 19 січня 2012 року № R52110186099B.
Інші аргументи касаційної скарги є неприйнятними, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного розгляду, визначені статтею 400 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржені судові рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, доводи касаційної скарги є необґрунтованими. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 406, 416 ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 14 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Журавель