Постанова
Іменем України
14 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 520/4204/18
провадження № 61- 3149св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - юридичний департамент Одеської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" - адвоката Максимця Олександра Богдановича, на ухвалу апеляційного суду Одеської області в складі судді Громіка Р. Д. від 18 грудня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" (далі - ОСББ "Фонтан-16") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - юридичний департамент Одеської міської ради, про визнання нежитлового приміщення самочинним будівництвом, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2018 року позовну заяву ОСББ "Фонтан-16" залишено без розгляду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСББ "Фонтан-16" - адвоката Максимця О. Б., на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСББ "Фонтан-16" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - юридичний департамент Одеської міської ради, про визнання нежитлового приміщення самочинним будівництвом, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації повернуто.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що адвокатом Максимцем О. Б. не надано належних документів, що посвідчують його повноваження як представника позивача у апеляційному суді Одеської області, оскільки згідно акта № 193 від 23 листопада 2018 року, складеного працівниками апарату Київського районного суду м. Одеси під час розкриття конверта (пакета) надісланого від адвоката Максимця О. Б. на адресу Київського районного суду м. Одеси в апеляційній скарзі на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2018 року у справі № 520/4204/18 встановлено відсутність вказаних останнім додатків, зокрема, ордера адвоката від 21 листопада 2018 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, представник ОСББ "Фонтан-16" - адвокат Максимець О. Б., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, дійшов помилкових висновків про повернення апеляційної скарги. У додатках до апеляційної скарги було зазначено ордер від 21 листопада 2018 року. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог статті 356 ЦПК України застосовуються положення частини другої статті 357 ЦПК України, зокрема щодо залишення без руху такої скарги, що не було вчинено апеляційним судом.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано справу із суду першої інстанції.
27 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 18 жовтня 2018 року Київським районним судом м. Одеси " залишено без розгляду позовну заяву ОСББ "Фонтан-16, у зв`язку з тим, що належним чином повідомлений про розгляд справи позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.
У листопаді 2018 року адвокат Максимець О. Б. звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на указане судове рішення.
Відповідно до акту № 193 від 23 листопада 2018 року, складеного працівниками апарату Київського районного суду м. Одеси під час розкриття конверта (пакета) надісланого від адвоката Максимця О. Б. на адресу Київського районного суду м. Одеси, в апеляційній скарзі на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2018 року в справі № 520/4204/18 встановлено відсутність вказаних останнім додатків, зокрема, ордера від 21 листопада 2018 року.
Апеляційним судом установлено, що в матеріалах справи є ордер № 378602 від 06 квітня 2018 року на представлення інтересів ОСББ "Фонтан-16" адвокатом Максимцем О. Б. лише у Київському районному суді м. Одеси.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)
, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України (1618-15)
та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
У пункті 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга ОСББ "Фонтан-16" підписана представником - адвокатом Максимцем О. Б., який не довів права підпису такої скарги. Зокрема, суд апеляційної інстанції вказав, що під час отримання апеляційної скарги, яка надійшла на адресу районного суду від адвоката Максимця О. Б., виявлено відсутність документу вказаного в додатку до апеляційної скарги, а саме - ордеру адвоката.
Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (частина третя статті 356 ЦПК України).
Згідно пункту 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Апеляційний суд зазначив, що на підтвердження повноважень адвоката Максимця О. Б. представляти інтереси ОСББ "Фонтан-16" в матеріалах справи є ордер № 378602 від 06 квітня 2018 року, у якому зазначено повноваження на представництво інтересів ОСББ "Фонтан-16" адвокатом Максимцем О. Б. лише у Київському районному суді м. Одеси.
Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17)
(далі - Закон).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
На підставі підпункту 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 3, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом.
При цьому, в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
Тобто законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "назва органу, в якому надається правова допомога".
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року в справі № 694/48/18 (провадження № 61-16887св19) та інших.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Неодноразове ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень, особливо судами вищих інстанцій, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
Апеляційна скарга ОСББ "Фонтан-16" підписана адвокатом Максимцем О. Б., а в її додатках вказано ордер адвоката.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність ордера адвоката, вказаного в додатку до апеляційної скарги.
Ураховуючи наведене, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги ОСББ "Фонтан-16" у суді апеляційної інстанції.
Згідно з вимогами пункту пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо: апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
На підставі викладеного, згідно вимог пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, обґрунтованим є висновок про повернення апеляційної скарги адвоката Максимця О. Б. на судове рішення районного суду в даній справі, у зв`язку з тим, що скарга підписана особою, яка не мала права її підписувати, оскільки відсутні повноваження на представлення інтересів заявника саме у відповідному суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд бере до уваги, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку повернення апеляційної скарги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Доводи касаційної скарги в їх сукупності спростовуються висновками, викладеними у даній постанові та зводяться до незгоди із висновками апеляційного суду, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.
Згідно вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 (v003p710-03)
правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Рішення суду апеляційної інстанції містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, та обґрунтування щодо доводів сторін, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Згідно із частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 400, 401, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фонтан-16" - адвоката Максимця Олександра Богдановича, залишити без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. П. Штелик
А. А. Калараш
В. М. Сімоненко