640/17775/13-ц Про заміну сторони виконавчого провадження - 14.04.2020 Прийняття

заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",

боржник - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2019 року у складі судді Зуб Г. А., та постанову Харківського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Бровченка І. О., Колтунової А. І.,

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, яка подана 31 січня 2020 року засобами поштового зв`язкупредставником ОСОБА_2, на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України (1618-15) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал") звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування заяви посилалось на те, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - ВП ВР УДВС ГТУЮ у Харківській області) знаходиться виконавчий лист № 640/17775/13-ц, виданий Київським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 014/1600/74/98604 від 28 березня 2008 року. 26 травня 2016 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк" укладено договір відступлення права вимоги № 114/20 за вказаним кредитним договором. 27 травня 2016 року між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення права вимоги № ВП-27052016. 30 травня 2016 року між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" укладено договір відступлення права вимоги № 30/05/2016-01, відповідно до умов якого заявник набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги щодо осіб, які є боржниками ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в тому числі і до ОСОБА_1 .

Посилаючись на викладене, заявник просив замінити сторону виконавчого провадження у справі № 640/17775/13-ц з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" з правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Короткий змісту рішення суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2019 року заяву ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" задоволено.

Замінено стягувача - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" у справі № 640/17775/13-ц за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором лише в частині стягнення з ОСОБА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заміна сторони правонаступником може відбуватися на будь-якій стадії процесу, заява про заміну сторони виконавчого провадженняє обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У лютому 2020 року до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником ОСОБА_2, на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин, що мають значення для вирішення справи та не надали належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим безпідставно задовольнили заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Доводи інших учасників справи

У березні 2020 року від ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" на адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обгрунтованість.

Інші учасники справи своєї позиції щодо касаційної скарги не висловили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.

06 квітня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди установили, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2018 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/1600/74/98604 від 28 квітня 2008 року у розмірі 147 270,14 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 4 042 565,34 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 1 305 642,52 грн, та пеню за порушення строків повернення кредитної заборгованості у розмірі 50 000 грн, а всього - 5 398 207,86 грн. Також на користь позивача стягнуто витрати по сплаті судового збору по 1 720,50 грн з кожного з відповідачів.

26 травня 2016 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк" було укладено договір відступлення права вимоги № 114/20, відповідно до якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору за плату, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі Боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1

27 травня 2016 року між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення права вимоги № ВП-27052016, відповідно до якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору за плату, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі Боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1

30 травня 2016 року між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" було укладено договір купівлі-продажу (відступлення прав вимоги) № 30/05/2016-01, відповідно до якого, кредитор передав (відступив) новому кредитору за плату, а новий кредитор прийняв сукупність належних кредитору прав грошової вимоги (права вимоги) до боржників (портфель заборгованості), в тому числі до боржника ОСОБА_1 .

Згідно з результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП станом на 18 липня 2019 року виконавче провадження № 45827830, провадження за яким відкрито 10 грудня 2014 року, перебуває на примусовому виконанні у ВП ВР УДВС ГТУЮ у Харківській області, в якому стягувачем є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", а боржником - ОСОБА_1 .

Згідно з результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП станом на 11 серпня 2019 року виконавче провадження № 45827830, що перебувало на примусовому виконанні у ВП ВР УДВС ГТУЮ у Харківській області, завершено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам оскаржені судові рішення відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У статті 1 Закону № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 12 березня 2009 року у справі "Матківська проти України" (заява № 38683/04) зазначено, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторони виконавчого провадження її правонаступником.

На підставі частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18).

При цьому необхідно зазначити, що зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".

Судами встановлено, що 26 травня 2016 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк" було укладено договір відступлення права вимоги № 114/20, відповідно до якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору за плату, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі Боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1

30 травня 2016 року між ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" було укладено договір купівлі-продажу (відступлення прав вимоги) № 30/05/2016-01, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" відступило ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/1600/74/98604 від 28 квітня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" стало новим кредитором у фінансових зобов`язаннях з боржником ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності достатніх належних доказів набуття ТОВ "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" статусу кредитора у фінансових зобов`язаннях з боржником ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки суперечать матеріалам справи.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для його скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.