Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Патріот на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укрдрук, товариства з обмеженою відповідальністю Патріот до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення, -

ТОВ Укрдрук, ТОВ Патріот звернулись до суду з позовом до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Донецьке відділення АМКУ), в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення адміністративної колегії Донецького відділення АМКУ від 11 березня 2014 року № 49 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі - Рішення).

На обґрунтування позовних вимог зазначили про безпідставність та протиправність Рішення, оскільки законодавство про захист економічної конкуренції не порушували.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року позов задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито.

У поданій касаційній скарзі ТОВ Патріот із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що протягом липня-вересня 2012 року Комунальним підприємством Шляхове ремонтно-будівельне управління проведена процедура відкритих торгів із закупівлі продуктів нафтоперероблення інших (бітум нафтовий дорожній в'язкий 60/90).

Участь у процедурі закупівлі взяли два учасника: ТОВ Патріот та ТОВ Укрдрук.

За результатами проведення процедури закупівлі, переможцем торгів визнано ТОВ Патріот. З переможцем торгів замовник 28 вересня 2012 року уклав договір про закупівлю товарів за державні кошти (договір постачання) № 485/6.

11 березня 2014 року рішенням адміністративної колегії Донецького відділення АМКУ № 149 визнано, що ТОВ Укрдрук та ТОВ Патріот, вчинивши дії із узгодження умов участі у процедурі відкритих торгів із закупівлі продуктів нафтоперероблення інших (бітум нафтовий дорожній в'язкий 60/90), проведеної у липні-вересні 2012 року КП Шляхове ремонтно-будівельне управління, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та визначеного пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III Про захист економічної конкуренції (далі - Закон № 2210-III (2210-14) ), у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

За вчинення порушення, на ТОВ Укрдрук та ТОВ Патріот накладено штраф у розмірі по 68 000 грн.

Вважаючи накладення зазначеного штрафу незаконним, позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на відсутність в діях позивачів порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

На думку колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні статті 6 Конвенції стосовно суду, встановленого законом.

Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів у порядку іншого судочинства, в тому числі господарського.

Такий інший порядок передбачено, зокрема, частиною першою статті 60 Закону № 2210-III, відповідно до якої заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМКУ повністю або частково до господарського суду.

З огляду на зміст наведених норм справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів АМКУ підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК (1798-12) . Це стосується й розгляду справ за позовами органів АМКУ про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється саме згідно з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів зазначених законів України. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи за заявами органів АМКУ з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам. Винятком з цього правила відповідно до положень статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України є вирішення справ щодо оскарження рішень АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 12 квітня 2016 року (справа № 815/5341/13-а), від 24 травня 2016 року (справа № 815/62/14) та від 14 червня 2016 року (справа № 817/2806/13-а).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із позицією суду апеляційної інстанції, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення судом не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Патріот залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року у справі № 805/6536/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.