Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року,-

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, Підприємець) звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) від 07.03.2017 року № 0000554004, яким позивачу за порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 (957-2008-п) Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10 000,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 5 липня 2017 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог Підприємця відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що контролюючим органом дотримано визначений законодавством порядок проведення перевірки, якою встановлено реалізацію товару за ціною нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такий товар, що свідчить про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У доводах касаційної скарги Підприємець посилається на проведення перевірки контролюючим органом з порушенням вимог законодавства у частині не вручення направлення на проведення фактичної перевірки, не зазначення підстав для проведення такої перевірки, а висновки щодо порушення вимог законодавства обґрунтовано виключно результатами контрольної розрахункової операції, яка також проведена з порушенням вимог законодавства, оскільки від часу її проведення і до проведення перевірки пройшло більше двох місяців. Позивач також зазначає, що зазначені в акті порушення могли бути виявлені лише за результатами документальної перевірки, а не фактичної. Тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку з питань додержання Підприємцем вимог встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами в магазині, що належить позивачу та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 21.02.2017 року № 13/33/4000/НОМЕР_1 та прийнято оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивачем проводилась роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі алкогольні напої. Так, в акті перевірки, контролюючим органом зафіксовано факт реалізації однієї пляшки коньяку Жан Жак 0,25 л., 42 об., п'ять зірок, за ціною 60,00 грн., що є порушенням вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 (957-2008-п) Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва (зі змінами та доповненнями).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Так, відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підпунктом 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності певних обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 Податкового кодексу України).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України), а допуск посадових осіб контролюючих органів до її проведення здійснюється згідно із ст. 81 Податкового кодексу України (п. 80.5).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред'явлення або надіслання, у випадках передбачених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Таким чином суд зазначає, що продавець магазину, що фактично здійснювала розрахункові операції та була присутня під час проведення перевірки, у разі якщо вважала, що її права чи права позивача якимось чином порушено, мала право не допускати фахівців контролюючого органу до перевірки. А оскільки допуск до проведення перевірки відбувся, то відповідно предметом розгляду в цій справі є саме суть виявлених порушень вимог чинного законодавства.

Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30 жовтня 2008 року (957-2008-п) Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Так, згідно вказаного додатку мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків. Мінімальна роздрібна ціна на вина у тарі місткістю 1 літр та більше 1 літра розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари.

Таким чином, мінімальна роздрібна ціна пляшки коньяку (бренді) п'ять зірочок місткістю 0,25 л. міцністю 42 % об. повинна складати 62,95 грн. (599,5 х 0,25 х 42 : 100).

Як встановлено судом апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, зокрема з акту перевірки, який є носієм доказової бази, позивачем проведено реалізацію пляшки коньяку Жан Жак 0,25 л., 42 об., п'ять зірок, за ціною 60,00 грн., що свідчить про порушення вимог вищезазначених норми законодавства, оскільки реалізація коньяку відбулась за ціною, нижчою за встановлену.

У свою чергу, доводи скаржника про те, що контролюючим органом не надано доказів проведення контрольної розрахункової операції, що б підтверджувала факт реалізації алкогольного напою відповідного об'єму та міцності, зокрема не надано копії відповідного фіскального чеку, спростовуються встановленими обставинами справи, так під час проведення фактичної перевірки фіскальний чек від 08.12.2016 року був наявний (підклеєний) у книзі обліку розрахункових операцій, що зареєстрована в контролюючому органі 12.08.2016 року за №1309002832Р/6. Крім того, контролюючим органом долучено до матеріалів справи ксерокопію вказаного фіскального чеку від 08.12.2016 року (а.с. 78), з якого вбачається факт реалізації пляшки коньяку Жан Жак 0,25 л. за ціною 60,00 грн.

Відповідно до абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Таким чином, враховуючи реалізацію позивачем алкогольного напою за ціною, нижчою від встановленої мінімальної ціни, колегія суддів приходить до висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 10 000,00 грн.

За змістом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року у справі 813/1207/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.