Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

за участю секретаря Шевчук П.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 у справі №808/3889/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Енергетичні Технології до Запорізької митниці Міндоходів про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Енергетичні Технології звернулося до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) в акті перевірки від 14.03.2013 № н/0018/13/112000006/0030982728; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення відповідача форми Р від 03.04.2013 № 50 про визначення податкового зобов'язання за платежем ввізне мито в сумі 1601774,87 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1067849,91 грн. та за штрафними санкціями в сумі 533924,96 грн., від 03.04.2013 № 51 про визначення податкового зобов'язання з акцизного податку в сумі 8283144,17 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 5522096,11 грн. та за штрафними санкціями в сумі 2761048,06 грн., від 03.04.2013 № 52 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1976983,83 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1317989,22 грн. та за штрафними санкціями в сумі 658994,61 грн.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 07.06.2013 позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Запорізької митниці форми Р від 03.04.2013 № 50, від 03.04.2013 № 51, від 03.04.2013 № 52. У задоволенні решти позову відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 11.02.2014 залишив без змін постанову суду першої інстанції.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Запорізька митниця Міндоходів подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, який ухвалою від 14.04.2014 прийняв до провадження.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права: частин другої, четвертої статті 69, частини другої статті 351 Митного кодексу України.

Перевіривши наведені у скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю ЕнергіяСтройКомплект (Російська Федерація) зовнішньоекономічний договір від 01.03.2011 №1011-0103/ESK.

У період з 07.12.2011 по 31.10.2012 відповідно до вказаного договору та додаткових угод до нього позивач згідно з митними деклараціями № 112000009/2011/014474 від 07.12.2011; № 112000009/2012/000022 від 04.01.2012; № 112000009/2012/000057 від 05.01.2012; № 112000009/2012/000078 від 06.01.2012; №112000009/2012/000128 від 11.01.2012; № 112050000/2012/002226 від 15.02.2012; № 112050000/2012/002387 від 16.02.2012; № 112050000/2012/006579 від 02.04.2012; № 12050000/2012/006580 від 02.04.2012; № 112050000/2012/007309 від 09.04.2012; № 112050000/2012/007966 від 17.04.2012; № 112050000/2012/009681 від 07.05.2012; № 112050000/2012/011140 від 23.05.2012; № 112050000/2012/012196 від 01.06.2012; № 112050000/2012/013123 від 13.06.2012; № 112050000/2012/013633 від 19.06.2012; № 112050000/2012/014314 від 26.06.2012; № 112050000/2012/017447 від 02.08.2012 імпортував товар абсорбент очищений за кодом Українського класифікатору товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) 3814009090 групи 38 Різноманітна хімічна продукція виробництва ЗАТ Урусінський хімічний завод.

Зазначені митні декларації прийняті Запорізькою митницею за кодом товарної підкатегорії 3814009090 УКТЗЕД зі ставкою мита 0%. Жодних зауважень з боку Запорізької митниці щодо класифікації товару чи їх митної вартості декларанту не надано. Усі передбачені платежі до бюджету сплачено, товар випущено у вільний обіг.

На виконання наказу Запорізької митниці від 02.01.2013 №3 Запорізька митниця провела документальну невиїзну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи на предмет правильності класифікації товару абсорбент очищений за кодом 3814009090 згідно з УКТ ЗЕД за період з 07.12.2011 по 31.10.2012, за результатами якої склала акт від 14.03.2013 № н/0018/13/112000006/0030982728.

В акті перевірки встановлено, що при митному оформлені товару абсорбент очищений за кодом 3814009090 згідно з УКТ ЗЕД за період з 07.12.2011 по 31.10.2012 декларантами - ТОВ В-Бест та ТОВ Торговий дім Енергетичні технології порушено вимоги Основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема № 1 та № 6, Приміток до Групи 27 УКТЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України від 05.04.2001 № 2371-111 (із змінами та доповненнями), та Пояснень до товарних позицій 3814 та 2710 УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби від 30.12.2010 № 1561, чинним на час митного оформлення, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ввізного мито (вид 021) в сумі 1067849,91 грн., з акцизного податку (вид 089) в сумі 5522096,11 грн.; податку на додану вартість (вид 028) в сумі 1317989,22 грн.

В основу висновку про необхідність класифікації товару абсорбент очищений в товарній підкатегорії 27101190000 УКТ ЗЕД митний орган поклав висновок митного експерта від 30.07.2012 № 1-0907/12 Федеральної служби Російської федерації Центрального митного управління Експертно-криміналістичного митного управління м.Уфа, наданий разом з листом Приволжського митного управління (Російська Федерація) від 14.02.2013 № 01-06-16/1779, в якому викладено висновки про хімічні властивості товару, за якими Запорізька митниця дійшла висновку про те, що товар за хімічними властивостями належить до товарної підкатегорії 2710192900.

Заперечення позивача від 22.03.2013 № 22/03/13-05 на акт перевірки відповідач розглянув, проте залишив поза увагою, оскільки вважає, що класифікація товару під час перевірки ним здійснена правильна, проведення перевірки та її висновки є правомірними, про що відповідач повідомив позивача у листі від 29.03.2013 № 07-04-18-24/2502.

На підставі вищезазначеного акта перевірки Запорізька митниця склала податкові повідомлення форми Р:

від 03.04.2013 № 50 про визначення позивачу грошового зобов'язання з ввізного мита в сумі 1601774,87 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1067849,91 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 533924,96 грн.;

від 03.04.2013 № 51 про визначення грошового зобов'язання з акцизного податку в сумі 8283144,17 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 5522096,11 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2761048,06 грн.;

від 03.04.2013 № 52 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1976983,83 грн., у тому числі: за основним платежем в сумі 1317989,22 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 658994,61 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач - декларант надав митному органу всі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявленого ним коду товару, а саме: договір поставки з додатками, паспорти якості, інвойс та інші документи, зазначені у графі 44 митних декларацій. Будь-яких зауважень або відмову у прийнятті митних декларацій митниця позивачу не надала і прийняла митну декларацію після встановлення того, що в ній містяться всі необхідні відомості і додано до неї всі документи, а імпортований позивачем товар - випустила у вільний обіг без обмежень. Висновок митного експерта від 30.07.2012 № 1-0907/12 Федеральної служби Російської федерації Центрального митного управління Експертно-криміналістичного митного управління м.Уфа, який покладений в основу висновків про заниження позивачем грошових зобов'язань, надійшов до Запорізької митниці лише 04.03.2013, а перевірка позивача була призначена ще 02.01.2013 згідно з відповідним наказом. Тому суд вважає, що у відповідача були відсутні визначені у статті 351 Митного кодексу України (від 13.03.2012, який набрав чинності 01.06.2012) підстави для здійснення у відповідності до пункту 3 частини третьої статті 345 Митного кодексу України митного контролю шляхом проведення документальної невиїзної перевірки.

Суд касаційної інстанції зазначає, що у період, охоплений перевіркою, митне оформлення товарів до 01.06.2012 регулювалося нормами Митного кодексу України від 11.07.2002 (92-15) року, а з 01.06.2012 нормами Митного кодексу України (4495-17) від 13.03.2012.

Відповідно до пункту 35 статті 1 Митного кодексу України від 11.07.2002 (чинного на час здійснення частини імпортних операцій) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Наведеній вище нормі закону кореспондує норма пункту 49 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 (чинного на час здійснення частини імпортних операцій).

Відповідно до пункту 19 статті 1 Митного кодексу України від 11.07.2002 (чинного на час здійснення частини імпортних операцій) митні процедури - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно з пунктом 21 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.

Відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Статтею 313 Митного кодексу України від 11.07.2002 (чинного на час здійснення частини імпортних операцій) передбачено, що класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Згідно з пунктом 17 розділу 3 Здійснення митних процедур Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314 (z0439-05) (в редакції, чинній на момент пропуску частини товару через митний кордон України), при митному контролі здійснюється, зокрема, перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).

При цьому пунктом 25 розділу 3 Здійснення митних процедур вказаного Порядку передбачено, що посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо потребують проведення такого огляду.

Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення товарів передбачено наказом Держмитслужби України від 20.04.2005 № 314 (z0439-05) Про затвердження Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, який діяв до 31.08.2012, та наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 631 (z1360-12) Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що набрав чинності з 31.08.2012.

З норм пункту 3 Порядку від 20.04.2005 № 314 (z0439-05) та пунктів 4.5, 4.9 Порядку від 30.05.2012 № 631 (z1360-12) випливає, що під час митного контролю і оформлення товарів підрозділом митного оформлення здійснюється, зокрема, перевірка правильності класифікації та кодування товарів, перевірка правильності визначення митної вартості товарів та правильності нарахування і сплати митних та інших платежів за МД.

Стаття 313 Митного кодексу України 2002 року передбачає, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Частиною першою статті 69 Митного кодексу України 2012 року встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини другої статті 69 Митного кодексу України 2012 року встановлено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (z1085-12) , посадова особа підрозділу митного оформлення чи митного поста згідно з цим Порядком здійснює контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів

Розділом ІІ вказаного Порядку встановлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до Митного кодексу України (4495-17) . Посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 345 Митного кодексу України 2012 року митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Відповідно до частини другої статті 351 Митного кодексу України 2012 року документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів або надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Таким чином, з метою з'ясування питання щодо наявності/відсутності у митниці ознак, що свідчать про можливе порушення позивачем законодавства України з питань державної митної справи при здійсненні митного оформлення товару абсорбент очищений на предмет правильності його класифікації за кодом 3814009090 згідно з УКТ ЗЕД в період з 07.12.2011 по 31.10.2012, при вирішенні цієї справи підлягають з'ясуванню обставини щодо причин (підстав), які передували прийняттю Запорізькою митницею наказу від 02.01.2013 № 3 про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог законодавства з питань митної справи при здійсненні митного оформлення товару абсорбент очищений на предмет правильності його класифікації за кодом 3814009090 згідно з УКТ ЗЕД в період з 07.12.2011 по 31.10.2012.

Так, в наказі Запорізької митниці від 02.01.2013 № 3 про проведення документальної невиїзної перевірки (а.с. 13 т. 3) зазначено, що наказ видано на виконання листа Департаменту митного аудиту, аналізу та управління ризиками Державної митної служби України від 29.12.2012 №27/1.2-673-ЕП.

Копія листа Департаменту митного аудиту, аналізу та управління ризиками Державної митної служби України від 29.12.2012 № 27/1.2-673-ЕП наявна в матеріалах справи (а.с. 12 т. 3) та підлягає оцінці судами.

Без дослідження та оцінки таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність виявлення митницею ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, є передчасними.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

При цьому відповідно до вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.