425/1472/16-а Про визнання дій УПФУ неправомірними щодо вирахування сум із пенсії як працюючого пенсіонера, та зобов'язання вчинити певні дії - 08.11.2017 Прийняття

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 травня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року - позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням судів першої та апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 травня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року, та винести нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

ОСОБА_4 направив на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 травня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 отримує пенсію по інвалідності як державний службовець, відповідно до Закону України "Про державну службу" (889-19) , відповідно до особистої заяви про взяття на облік від 27.08.2014 року, в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області, що підтверджується розпорядженням управління № 111 від 11.09.2014 року.

Згідно довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради 29.10.2016 року № 917000026, позивач, що постійно проживав в м. Луганську, перемістився в м. Рубіжне.

У зв'язку зі встановленням ознаки працюючого пенсіонера, Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області прийняло рішення № 131 від 08.10.2015 року, яким вирахувано грошові кошти з пенсії позивача у листопаді-грудні 2015 року та січні-лютому 2016 року було (індексацію, відрахування ПДФО 15%, військовий збір -1,5%) в загальному розмірі 1525,84 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи адміністративну справу та задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що припинивши виплату пенсії позивачу з 01.03.2016 року, без передбачених чинним законодавством для того підстав, відповідач також не мав і законних підстав не виплачувати позивачу пенсію за відсутності наданих позивачем реквізитів рахунку, відкритого виключно в Публічному акціонерному товаристві Державний ощадний банк України та з того, що утримані з пенсії позивача грошові кошти в сумі 1525,84 грн. підлягають поверненню, оскільки позивач не є працюючим пенсіонером, і здійснено позивачу перерахунок пенсії за період з 01.11.2014 р. по 29.02.2016 р., до теперішнього часу позивачу зазначені кошти не повернуті за тих підстав, що позивач не надав відповідачу номер рахунку, відкритий в ПАТ Ощадбанк.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вищенаведеним висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно п.3 ч.2 ст.16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Пунктом 9 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (1078-2003-п) , працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, проводиться після індексації суми оплати праці на підставі виданої підприємством, установою або організацією, де працює пенсіонер, довідки, в якій зазначається розмір його оплати праці, проіндексована її сума і сума індексації. У разі працевлаштування пенсіонера на строк, що не перевищує місяця, або за період виконання ним робіт, пов'язаних з організацією та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, всеукраїнського референдуму, індексація пенсії проводиться як непрацюючому пенсіонерові, без урахування оплати праці.

Листом від 30.12.2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області повідомило ОСОБА_4 про те, що в жовтні 2015 року йому було встановлено ознаку працюючого пенсіонера на підставі реєстру застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, де зазначено, що ОСОБА_4 працює в ТОВ Радіологічний центр Стакс.

У зв'язку з неповідомленням про вступ на роботу, відбулася переплата індексації в розмірі 1151,58 грн.

В результаті чого, Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області прийняло рішення № 131 від 08.10.2015 року, яким одноразово вирахувало зайво виплачені кошти з пенсії позивача в листопаді 2015 року та зазначило, що у разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення слід утримувати переплату пенсії щомісячно, починаючи з 01.11.2015 року.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_4 було повідомлено про прийняття вищенаведеного рішення від 08.10.2015 року про утримання з його пенсії надмірно виплачених сум.

З вищенаведеного слідує, що відповідач, не пересвідчившись в тому, що ОСОБА_4 повідомлений про прийняття Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області рішення № 131 від 08.10.2015 року, утримав з його пенсії в листопаді-грудні 2015 року та січні-лютому 2016 року грошові кошти на загальну суму 1525,84 грн.

Окрім того, з акту позапланової перевірки достовірності наданих документів про стаж (заробітну плату) для призначення пенсі від 26.02.2016 року, складеного УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, вбачається, що позивач не був штатним робітником, а працював за трудовою угодою. За період з листопада 2014 р. по червень 2015 року підприємство тричі укладало трудові угоди з позивачем, а саме 14.11.2014 р., 19.12.2014 р. та 15.06.2015 р.

Однак, до теперішнього часу позивачу зазначені кошти не повернуті за тих підстав, що позивач не надав відповідачу номер рахунку, відкритий в ПАТ Ощадбанк.

Згідно ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

При цьому, компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону.

Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Постановою Верховного суду України від 18.11.2014 у справі № 21-518а14 визначено, що основною умовою для виплати громадянину компенсації ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого № 159 (159-2001-п) , є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією в даному випадку (органом УПФУ) добровільно чи на виконання рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо зменшення позивачу розміру пенсії як працюючому пенсіонеру та зобов'язання виплатити позивачу утримані як з працюючого пенсіонера грошові кошти з урахуванням компенсації втрати частини доходу підлягають задоволенню.

Щодо призупинення позивачу виплати пенсії з 01.03.2016 року.

Відповідно до ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України

З аналізу зазначеної норми вбачається, що банківський рахунок визначає отримувач пенсії самостійно, і як наслідок цього, банк обирається цією особою, а не Урядом шляхом прийняття постанови, зокрема від 05.11.2014 р. № 637 (637-2014-п) Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам зі змінами від 14.03.2016 року, за якою виплата (продовження) виплати пенсій таким особам здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв ПАТ Державний ощадний банк України.

09.03.2016 року позивачем було подано заяву про виплату належних йому сум пенсії та інших грошових коштів на рахунок в ПриватБанку або переслати їх на відділення Укрпошти в м. Рубіжному.

Закон України № 1058 (1058-15) або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно до статті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не за застосований та не доведений.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач не мав законних підстав не виплачувати позивачу пенсію за відсутності наданих позивачем реквізитів рахунку, відкритого виключно в Публічному акціонерному товаристві Державний ощадний банк України, адже такими діями відповідачем порушено право позивача на соціальний захист, гарантований Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Судами першої та апеляційної інстанцій правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 27 травня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі № 425/1472/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.