Постанова
Іменем України
25 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 753/358/17
провадження № 61-28323св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд", публічне акціонерне товариство "Київенерго",
треті особи: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Статус+", об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Статус Град 3",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд" (далі - ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд"), публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго"), треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Статус+" (далі - ОСББ "Статус+"), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Статус Град 3" (далі - ОСББ "Статус Град 3"), в якому просив зобов`язати ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд" передати зовнішні теплові мережі до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визнати укладеним договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання між ним та ПАТ "Київенерго".
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 .
Звернувшись до ПАТ "Київенерго" про укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, він отримав відмову щодо його укладення.
Вважаючи відмову ПАТ "Київенерго" в укладенні договору на надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання протиправною, оскільки порушуються його права на отримання послуг з надання централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також положення Законів України "Про енергопостачання", "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", позивач просив його вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року у складі судді Колесника О. М. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в квартиру АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ПАТ "Київенерго", в редакції, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , укладеним.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ "Київенерго" є володільцем та користувачем об`єктів теплопостачання будинку, в якому розташована квартира позивача, тому у відповідача були відсутні підстави для відмови йому в укладенні договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов`язання забудовника передати теплові мережі до комунальної власності територіальної громади міста Києва, суд першої інстанції виходив із того, що зазначені мережі забудовником передані до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передані у володіння та користування ПАТ "Київенерго".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про визнання договору укладеним скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання договору укладеним, суд апеляційної інстанції виходив із того, що співвласники будинку, в якому розташована квартира позивача, рішенням зборів об`єдналися в ОСББ і обрали ПАТ "Київенерго" як теплопостачальну організацію. Відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) прийняття рішень щодо утримання будинку, в тому числі й укладення відповідних договорів із суб`єктами, що надають комунальні послуги,здійснюється за рішенням ОСББ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання між ним та ПАТ "Київенерго", та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги в цій частині.
Касаційна скарга свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині вирішення позовних вимог визнання договору укладеним, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не взяв до уваги, що відсутні докази на підтвердження того, що загальними зборами ОСББ "Статус +" приймалося рішення виступати колективним замовником комунальних послуг, не дослідив усіх доказів, не врахував його доводи, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні його вимог про визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання між позивачем та ПАТ "Київенерго".
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд", ПАТ "Київенерго", треті особи: ОСББ "Статус+", ОСББ "Статус Град 3", про зобов`язання вчинити дії та визнання договору укладеним.
Витребувано із Дарницького районного суду м. Києва зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
За його зверненням до ПАТ "Київенерго" про укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1, листом від 28 листопада 2016 року № 32КД/42/К-7957 ПАТ "Київенерго" йому відмовило в укладенні договору з підстав відсутності у власності або іншому законному користуванні внутрішньобудинкових мереж, за допомогою яких надаються послуги з опалення та постачання гарячої води кінцевим споживачам.
Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28 січня 2016 року № 38 ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд" передано до комунальної власності територіальної громади м. Києва об`єкти теплопостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ).
Згідно з актом приймання-передачі основних засобів від 22 лютого 2016року № 351 об`єкти теплопостачання за вказаною адресою передані у володіння та користування ПАТ "Київенерго".
Апеляційний суд установив, що співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 рішенням зборів об`єдналися в ОСББ "Статус+".
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно з положеннями статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає, у тому числі, у сприянні співвласникам в отриманні житлово-комунальних послуг та інших послуг належної якості, для чого статтями 10, 16, 22 цього Закону ОСББ надано право на укладення відповідних договорів із суб`єктами, що надають такі послуги.
Статтею 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право виступити колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
Звертаючись до суду з позовом про визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, ОСОБА_1 вважав, що позов підлягає задоволенню, оскільки у його квартирі встановлені прилади обліку, а Законом України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено можливість укладення договору споживачем безпосередньо з постачальником послуг.
Згідно з листом ПАТ "Київенерго" від 28 листопада 2016 року теплопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 здійснюється на підставі тимчасового договору на постачання теплової енергії від 12 вересня 2016 року, укладеного між ПАТ "Київенерго" та ОСББ "Статус +".
Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28 січня 2016 року № 38 об`єкти теплопостачання (в тому числі й зовнішні інженерні мережі) за адресою: АДРЕСА_1) передані ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд" до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передані у володіння і користування ПАТ "Київенерго", тому апеляційний суд правильно відмовив у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання забудовника передати зовнішні теплові мережі до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Правильним є висновок суду апеляційної інстанції й про відмову у визнанні укладеним з позивачем договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, оскільки такий договір укладений 12 вересня 2016 року з ОСББ "Статус +", як колективним споживачем.
Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновку суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, а зводяться до оцінки доказів та незгоди заявника з висновками апеляційного суду щодо їх оцінки, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій відповідно до статтей 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Верховний Судне наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та переоцінювати доказизгідно з положеннями статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 389, 400, 401 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2018 року в частині позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Березнякижитлобуд", публічного акціонерного товариства "Київенерго", треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Статус+", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Статус Град 3", про визнання договору укладеним залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Журавель
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук
' 'p'