Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 522/10356/16-ц
провадження № 61-11101св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "МТБ БАНК",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на постанову Одеського апеляційного суду від 22 травня 2019 року в складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлева О. Г., Кравець Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства "МТБ БАНК" (далі - ПАТ "МТБ БАНК") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що між банком та ОСОБА_1 були укладені: кредитний договір № 00961/RO від 11 квітня 2008 року, на виконання умов якого позичальнику було надано кредит в сумі 62 704,89 доларів США на споживчі цілі - у сумі 58 600,00 доларів США, а також у сумі 4 104,89 доларів США на сплату страхових платежів з терміном погашення до 10 квітня 2018 року включно; кредитний договір № 01038/RO від 25 червня 2008 року, на виконання умов якого позичальнику було надано кредит у сумі 44 000,00 доларів США, а також у сумі 3 824,24 доларів США на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом 10,9 % річних.
Ці кредитні договори забезпечені порукою ОСОБА_3, а також іпотекою, предмет якої належить ОСОБА_2 .
Позивач зазначав, що відповідачі порушують умови кредитного договору, договорів поруки, не повертають кредит та не сплачують відсотки за користування кредитними коштами.
З огляду на викладене, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ "МТБ БАНК" заборгованість за кредитними договорами в розмірі 48 689,86 доларів США та 677 007,61 грн, у тому числі: 40 261,72 доларів США - поточна заборгованість за наданим кредитом (основний борг); 8 428,14 доларів США - заборгованість по сплаті відсотків; 373 778,90 грн - заборгованість за пенею за несплату основного боргу; 251 299,49 грн - заборгованість за пенею за несплату процентів за користування кредитом; 51 929,22 грн - заборгованість по штрафу.
Крім того, ПАТ "МТБ БАНК" просило звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилі приміщення під номером 2-П, загальною площею 43,5 кв. м, нежилі приміщення під номером 3-П, загальною площею 43,6 кв. м які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2 на праві власності, шляхом продажу цього майна з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 18 893,00 доларів США, у рахунок погашення заборгованості за вказаними кредитними договорами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 04 червня 2018 року, в якому ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04 червня 2018 року виправлена описка, позов ПАТ "МТБ БАНК" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ "МТБ БАНК" заборгованість за кредитними договорами в розмірі 48 689,86 доларів США та 677 007,61 грн, у тому числі: 40 261,72 доларів США - поточна заборгованість за наданим кредитом (основний борг); 8 428,14 доларів США - заборгованість по сплаті відсотків; 373 778,90 грн -заборгованість за пенею за несплату основного боргу; 251 299,49 грн - заборгованість за пенею за несплату процентів за користування кредитом; 51 929,22 грн -заборгованість по штрафу.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилі приміщення під номером 2-П, загальною площею 43,5 кв. м та нежилі приміщення під номером 3-П, загальною площею 43,6 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2 на праві власності, шляхом продажу цього майна з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 18 893,00 доларів США, у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами № 00961/RO від 11 квітня 2008 року та № 01038/ RO від 25 червня 2008 року.
Стягнуто у рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "МТБ БАНК" судовий збір у сумі 28 511,47 грн.
Задовольняючи позов ПАТ "МТБ БАНК" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з наявності заборгованості за кредитним договором, і не взяв до уваги висновок судово-економічної експертизи, яку було проведено в рамках розгляду цієї справи, оскільки він не містить обґрунтованих відповідей на питання, що були поставлені ухвалою суду.
Постановою Одеського апеляційного суду від 22 травня 2019 року рішення Приморського районного суду міста Одеси від 04 червня 2018 року скасовано, ухвалено нову постанову.
У задоволенні позову ПАТ "МТБ БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Стягнуто з ПАТ "МТБ БАНК" на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 10 155,00 грн.
Апеляційний суд вказав, що оскільки висновком судово-економічної експертизи № 17-2072/2073 від 29 вересня 2017 року не підтверджена заборгованість відповідачів за кредитними договорами та враховуючи, що ПАТ "МТБ БАНК" проігнорував клопотання експерта про надання йому для проведення експертизи запитуваних первинних документів, тому правові підстави для задоволення позову банку до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості за спірними кредитними договорами відсутні.
Апеляційний суд вважав, що пред`явивши у травні 2010 року вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитами, сплату процентів за їх користування та пені, банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання й був зобов`язаний пред`явити позов до поручителів, в тому числі і до майнового поручителя (іпотекодавця) ОСОБА_2 протягом шестимісячного строку від дати порушення боржниками встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту. Оскільки до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки ПАТ "МТБ БАНК" звернулося у червні 2016 року, тобто з пропуском вказаного строку, апеляційний суд дійшов висновку, що спірні договори поруки і договір іпотеки припинили свою дію.
Суд апеляційної інстанції вказав, що кредитний договір припиняє свою дію з дати направлення боржнику вимоги про дострокове погашення всієї суми боргу, тому вважав, що вимоги про стягнення процентів після цієї дати задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ПАТ "МТБ БАНК" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Висновки апеляційного суду про те, що позивачем не доведено належними доказами розмір кредитної заборгованості є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні банківські виписки про рух коштів по рахунках, які підтверджують видачу кредиту, наявність заборгованості за кредитними договорами, а також детальний розрахунок кредитної заборгованості.
На переконання заявника, посилання апеляційного суду як на підставу для відмови у задоволенні позову ПАТ "МТБ БАНК" на висновок судово-економічної експертизи № 17-2072/2073 від 29 вересня 2017 року є помилковим, оскільки вказаний доказ не має для суду наперед встановленого значення, повинен оцінюватись разом з іншими доказами в сукупності. Разом з цим факт існування заборгованості та її розмір підтверджується належними та достатніми доказами, наявними в матеріалах справи (банківськими виписками по рахункам, детальний розрахунок заборгованості).
Обґрунтовуючи підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд помилково посилався на постанову правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23 "Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями" (z0231-12) , оскільки вказаний документ втратив чинність 03 січня 2017 року.
Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про припинення договорів поруки на підставі статті 559 ЦК України, оскільки не врахував, що між позивачем та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди від 23 червня 2010 року до кредитних договорів, яким були внесені зміни щодо предмету договорів, прав та обов`язків сторін, порядку розрахунків, відповідальності сторін.
Крім того, заявник вказав, що апеляційний суд за умови неповної сплати судового збору ОСОБА_1 відкрив апеляційне провадження в справі, чим порушив норми ЦПК України (1618-15) .
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПАТ "МТБ БАНК" та витребувано справу № 522/10356/16-ц з Приморського районного суду міста Одеси. Крім того, вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "МТБ БАНК" про зупинення виконання судового рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Суди встановили, що між ПАТ "МТБ БАНК" та ОСОБА_1 були укладені: кредитний договір № 00961/RO від 11 квітня 2008 року, на виконання умов якого позичальнику було надано кредит в сумі 62 704,89 доларів США на споживчі цілі у сумі 58 600,00 доларів США, а також у сумі 4 104,89 доларів США на сплату страхових платежів з терміном погашення по 10 квітня 2018 року включно, та кредитний договір № 01038/RO від 25 червня 2008 року, на виконання умов якого позичальнику було надано кредит у сумі 44 000,00 доларів США, а також у сумі 3 824,24 доларів США на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом 10,9 % річних за фактичний період користування кредитом від фактичної суми заборгованості за кредитом.
Вказані договори забезпечені порукою ОСОБА_3, а також іпотекою, предмет якої належить ОСОБА_2 .
Пунктом 2.3.3. кредитних договорів передбачено, що банк має право, зокрема, у разі порушення позичальником якого-небудь із зобов`язань, передбачених кредитними договорами, вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, виконання інших зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі шляхом направлення позичальнику відповідного повідомлення.
Повідомлення про необхідність сплатити заборгованість, пеню за кредитним договором № 00961/RO від 11 квітня 2008 року, а також за кредитним договором № 01038/RO від 25 червня 2008 року у повному обсязі було надіслано відповідачам, проте такі вимоги позивача не виконані.
ПАТ "МТБ БАНК", вважаючи, що відповідачі порушили умови кредитного договору № 00961/RO від 11 квітня 2008 року та кредитного договору № 01038/RO від 25 червня 2008 року, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі в розмірі 48 689,86 доларів США та 677 007,61 грн, звернулося з позовом до суду.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають в його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань.
Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Скасовуючи рішення суду першої інстанцій, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не довів факт існування у відповідачів заборгованості зі сплати по кредитному договору № 00961/RO від 11 квітня 2008 року та по кредитному договору № 01038/RO від 25 червня 2008 року, оскільки не надав суду належних та достатніх доказів, які б підтверджували як заборгованість по тілу кредиту, так і заборгованість по відсотках та пені.
Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується, оскільки, зазначаючи про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "МТБ БАНК", суд апеляційної інстанції не встановив фактичний розмір кредитної заборгованості, обмежившись лише посиланням на те, що позивачем не доведено заявлений до стягнення розмір кредитної заборгованості. Апеляційний суд не дослідив наявну в матеріалах справи виписку про рух коштів на рахунку, не проаналізував інформацію, що міститься в розрахунку кредитної заборгованості на предмет того, чи повно відображені в цьому розрахунку кошти, внесені позичальником на погашення кредитної заборгованості.
Апеляційний суд також дійшов помилкового висновку про припинення іпотечного договору від 25 червня 2008 року, що був укладений між банком та ОСОБА_2 на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки правила цієї статті застосовуються до правовідносин, що виникли з договору поруки, а не договору іпотеки, укладеного між кредитодавцем та особою, яка не є позичальником.
Крім того, суд апеляційної інстанції, пославшись на те, що банк змінив строк дії виконання основного зобов`язання за кредитним договором № 00961/RO від 11 квітня 2008 року (з 10 квітня 2018 року на 12 травня 2010 року) та кредитного договору № 01038/RO від 25 червня 2008 року (з 24 червня 2018 року на 12 травня 2010 року) в спосіб направлення позичальнику вимоги від 13 квітня 2010 року про дострокове повернення кредиту, вважав, що ПАТ "МТБ БАНК" звернулося до суду з пропуском строку встановленого статтею 559 ЦК України, а отже спірні договори поруки, укладені між ОСОБА_3 та банком, припинили свою дію.
Проте, апеляційний суд не дав оцінки наявним в матеріалах справи додатковим угодам від 23 червня 2010 року, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ "МТБ БАНК" та погодженим ОСОБА_1, до договорів поруки № 03488rO від 25 червня 2008 року та № 03390rO від 11 квітня 2008 року, згідно яких за взаємною згодою сторін були внесені зміни в умови цих договорів щодо його предмета, прав та обов`язків сторін, порядку розрахунків, відповідальності (а.с. 30, 59, т. 1).
Колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що оскільки висновком судово-економічної експертизи № 17-2072/2073 від 29 вересня 2017 року не підтверджена заборгованість відповідачів за кредитними договорами та враховуючи, що ПАТ "МТБ БАНК" проігнорував клопотання експерта про надання йому для проведення експертизи запитуваних первинних документів, що свідчить про недобросовісне користування позивачем належними йому процесуальними правами та небажання неухильно дотримуватися процесуальних обов`язків, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Аналіз змісту наведеної норми права свідчить, що зазначені в ній наслідки можуть застосовуватись лише у випадку, коли експертиза не проведена.
В справі, що переглядається, судово-економічна експертиза № 17-2072/2073 від 29 вересня 2017 року була проведена, що виключає застосування апеляційним судом до ПАТ "МТБ БАНК" наслідків ухилення від участі в експертизі, передбачених статтею 109 ЦПК України.
Таким чином, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не встановив фактичний розмір кредитної заборгованості; не дослідив наявну в матеріалах справи виписку про рух коштів на рахунку боржника; не проаналізував інформацію, що міститься в розрахунку кредитної заборгованості на предмет того, чи повно відображені в цьому розрахунку кошти, внесені позичальником на погашення кредитної заборгованості; помилково застосував статтю 559 ЦК України при вирішенні питання про припинення іпотечного договору від 25 червня 2008 року, укладеного між банком та ОСОБА_2 ; вважаючи, що договори поруки, укладені між ОСОБА_3 та банком, припинили свою дію, не надав оцінку наявним в матеріалах справи додатковим угодам від 23 червня 2010 року, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ "МТБ БАНК" та погодженим ОСОБА_1, до договорів поруки; дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування до ПАТ "МТБ БАНК" наслідків ухилення від участі в експертизі, передбачених статтею 109 ЦПК України.
З огляду на викладені порушення, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ "МТБ БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статями 400, 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 141, 409, 416 ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного суду від 22 травня 2019 року скасувати.
Справу № 522/10356/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції постанова Одеського апеляційного суду від 22 травня 2019 року втрачає законну силу.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. М. Русинчук
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков