753/20172/16-ц Про розірвання договору підряду, стягнення грошових коштів - 19.02.2020 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення грошових коштів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року у складі судді Вовк Є. І. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2018 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Панченка М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) з позовом, у якому просив розірвати договір підряду від 03 липня 2016 року, укладений між ним та ФОП ОСОБА_2 та стягнути з відповідача: 72 269 грн на відшкодування вартості оплаченого, але невиконаного замовлення (збитки), яка становить залишок від загальної суми, сплаченої позивачем відповідачу за вказаним договором; 210 541,50 грн пені за прострочення виконання замовлення.

2. Позовна заява мотивована тим, що 03 липня 2016 року між ОСОБА_1 - замовником та підрядником ФОП ОСОБА_2 було укладено договір підряду щодо монтажу бані, строком виконання якого встановлено

з 15-19 липня 2016 року до 30 вересня 2016 року, при цьому, строк виконання монтажу печі бані визначено до 05 серпня 2016 року, який потім було продовжено до 02 вересня 2016 року.

3. Позивач виконав умови договору, передав відповідачу грошові кошти в сумі 100 450 грн та 18 500 грн. Проте, станом на 01 серпня 2016 року на придбання матеріалів, комплектуючих, виконання робіт по монтажу вказаної печі

ФОП ОСОБА_2 було витрачено лише 46 681 грн, а роботи за договором виконані неякісно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим позивачем направлялась претензія.

4. Ураховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року позов задоволено частково.

Розірвано договір підряду від 03 липня 2016 року, укладений між

ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

6. Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю правових підстав для розірвання укладеного між сторонами договору підряду.

7. Відмовляючи у позові в частині вимог про стягнення грошових коштів з підстав недоведеності, місцевий суд виходив із встановлення фактичного виконання відповідачем своїх зобов`язань на суму, не меншу фактично отриманої від позивача й доцільності призначення по справі будівельної експертизи, проте відмови сторін у заявленні такого клопотання, що позбавило суд встановити дійсні обставини справи.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

8. ОСОБА_1 оскаржив рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення грошових коштів.

9. Рішення суду першої інстанції в іншій частині не оскаржувалось, тому не перевірялось судом апеляційної інстанції.

10. Постановою Апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року залишено без змін.

11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові в частині вимог про стягнення грошових коштів за недоведеністю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні позову про стягнення грошових коштів, у цій частині ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди не дали належної оцінки доводам позовної заяви та не врахували, що позивач указував на невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань - не здійснив монтаж печі банної та не передав замовнику результати такої роботи. Виконання такого етапу робіт (робіт з монтажу печі банної) частинами не передбачали. У результаті часткового виконання робіт виконавцем замовник не отримав результату (печі банної) та позбавлений можливості використовувати результати цих робіт у зв`язку з їх незавершеністю та наявністю недоліків.

14. Заявник також наголошує на тому, що відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу того, що ним виконані роботи за договором від 03 липня 2016 року, і саме на відповідача, як на виконавця за цим договором, у даному випадку покладається обов`язок доведення обставин, які передбачені законом як підстави для звільнення від відповідальності.

Доводи інших учасників справи

15. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

17. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18. 03 липня 2016 року між ОСОБА_1 - замовником та підрядником

ФОП ОСОБА_2 було укладено договір підряду щодо монтажу бані

до 30 вересня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1, з визначенням попередньої вартості виробу згідно кошторису - 248 114,74 грн.

19. У пункті 5.2 договору від 03 липня 2016 року замовник мав виплатити аванс від загальної договірної вартості - 70 % вартості матеріалів, транспортних розходів та 70 % вартості робіт, планових накопичень.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

20. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

21. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

22. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

23. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

24. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги,під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

25. Частиною першою статті 402 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

26. Правовідносин сторін випливають з умов договору підряду, укладеного між сторонами.

27. За приписами статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

28. Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

29. Згідно статей 875, 877 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

30. У відповідності до статті 877 ЦК України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

31. Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

32. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (статті 549, 551, 611 ЦК України).

33. Частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

34. Суди встановили, що відповідачем на земельній ділянці ОСОБА_1 були виконані відповідні будівельні роботи та споруджено будову.

35. Аргументуючи вимоги про стягнення 118 950 грн, ОСОБА_1 вказував, що на виконання умов договору, 03 липня 2016 року в якості авансу ним на користь відповідача було сплачено грошові кошти, у сумі 100 450 грн,

а 22 липня 2016 року - 18 500 грн.

36. Обґрунтовуючи вимоги в частині стягнення 72 269 грн, ОСОБА_1 вказував, що будівельні роботи відповідачем виконані неякісно, матеріали і комплектуючі були придбані не в повному обсязі, а під час виконання робіт використовувались матеріали, не передбачені кошторисом. Так, замість цегли ША-5 було використано цеглу марки М-200, замість колосника великого - плиту варочну.

37. Позивач вважав доведеним придбання відповідачем будівельних матеріалів, на суму 46 681 грн.

38. Відповідно до статті 10 ЦПК України в редакції, чинній на момент пред`явлення позову та розгляду справи судом першої інстанції) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

39. Положеннями статей 57- 60 ЦПК України (в редакції, чинній на момент пред`явлення позову та розгляду справи судом першої інстанції) визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

40. За приписами статті 212 ЦПК України (в редакції, чинній на момент пред`явлення позову та розгляду справи судом першої інстанції) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

41. У силу частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

42. Відповідно до частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

43. Суди взяли до уваги заперечення ФОП ОСОБА_2 проти позову, згідно із якими отримані грошові кошти були використані у повному обсязі і за призначенням, будівельні матеріали, з допомогою яких було побудовано об`єкт, відповідають умовам договору та змісту кошторису.

44. Разом із тим, судові рішення не містять жодних висновків щодо факту передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформленого актом, який підписано обома сторонами.

45. Крім того, не дана оцінка поясненням відповідача, викладеним у запереченнях на позов, у яких відповідач визнав, що після 01 серпня 2016 року жодних робіт не проводилось. Суд не з`ясував причину непроведення будівельних робіт.

46. Наданий позивачем акт комісії від 06 вересня 2016 року на підтвердження доводів про неякісні роботи і їх виконання не в повному обсязі, суди не вважали належним та допустимим доказом щодо вказаних обставин, оскільки відсутні будь-які дані щодо наявності у авторів цього акту ( ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ) належних повноважень щодо такої оцінки, як відсутні і дані щодо наявності у них спеціальних знань у галузі відповідної науки, техніки, ремесла тощо.

47. Апеляційний суд також указав, що зміст даного акту спростовує

ФОП ОСОБА_2, посилаючись на те, що роботу по будівництву бані виконано якісно, дійсно станом на 09 вересня 2016 року не у повному обсязі, проте згідно умов досягнутої домовленості будівельні роботи підлягали до виконання у строк до 30 вересня 2016 року. Також стороною позивача не було проведено відповідної експеризи для вирішення питання про те, які роботи було виконано, їх обсяг, вартість та якість.

48. Разом із тим, суди не вказали, якими саме письмовими доказами спростовується наведений акт та належним чином не перевірив доводи позивача про невиконання відповідачем умов договору щодо монтажу печі бані в обумовлені сторонами строки до 02 вересня 2016 року.

49. Обмежившись посиланням на те, що на останній сторінці укладеного між сторонами договору містяться лише дані щодо отримання невизначеної суми "100.450" в невизначених грошових одиницях, та зазначено "еквівалент 4100" також в невизначених грошових одиницях, суд не вжив заходів для з`ясування даних обставин.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

50. У силу положень статті 400 ЦПК України касаційний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а відтак, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

51. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

52. За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи судами в частині вирішення позовних вимог про стягнення грошових коштів не встановлені, постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду в указаній частині не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.