753/3225/17 Про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 30.01.2020 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі суддів: Болотова Є. В., Іванченка М. М., Рубан С. М.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до театрально-видовищного закладу культури "Київський академічний театр юного глядача на Липках" (далі - ТВЗК "Київський академічний театр юного глядача на Липках") про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що він з 1999 року перебував у трудових відносинах з ТВЗК "Київський академічний театр юного глядача на Липках", виконував провідні ролі у виставах поточного репертуару.

16 серпня 2016 року він був прийнятий відповідачем на роботу за безстроковим трудовим договором на посаду артиста драми вищої категорії. У вихідний день, 02 січня 2017 року, він перебував на роботі, оскільки була репетиція вистави "Скрудж, або Різдвяна пісня у прозі" у якій він мав епізодичну роль. Того ж дня від керівництва він дізнався, що режисер-постановник ОСОБА_4 зняв його з ролі, призначивши на неї іншого актора.

03 січня 2017 року репетиція цієї вистави мала відбутися без його участі, а тому цей день він мав присвятити іншій виставі, вивчаючи її текст та готуючись до репертуарної вистави поза межами театрального закладу. Натомість цього ж дня завідувач режисерської частини склав службову записку, у якій звинуватив його у невиході на роботу без поважних причин та склав акт про відсутність його на репетиції, а 01 лютого 2017 року наказом від 19 січня 2017 року № 13-к він звільнений з роботи за прогул на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Під час розгляду справи позивач доповнив позов вимогою про визнання незаконним та скасування наказу від 04 січня 2017 № 4-в про оголошення йому догани за зрив репетиції вистави "Скрудж, або Різдвяна пісня у прозі", яка відбулася 02 січня 2017 року. На обґрунтування цієї вимоги зазначав, що причиною конфлікту з режисером-постановником ОСОБА_4 стала розбіжність у творчих поглядах, а відтак у нього не було умислу зривати репетицію. Застосовуючи до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідач не з`ясував і не перевірив обставини щодо події, не провів службове розслідування, не відібрав пояснення та не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку.

ОСОБА_1 просив визнати незаконними наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 04 січня 2017 року № 4-в та наказ від 19 січня 2017 року № 13-к про звільнення та поновити його на посаді артиста вищої категорії в ТВЗК "Київський академічний театр юного глядача на Липках" з 20 січня 2017 року.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного суду від 30 травня 2018 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року залишено без змін.

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що під час розгляду даної справи по суті не було відомо нововиявлену обставину, яка з`явилась після розгляду іншої цивільної справи за його позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки. Під час ухвалення судового рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року встановлено, що він перебував у трудових відносинах з ТВЗК "Київський академічний театр юного глядача на Липках" за безстроковим трудовим договором у період з 16 серпня 2016 року до 19 січня 2017 року, був звільнений за ініціативою відповідача 19 січня 2017 року на підставі наказу з яким був ознайомлений 01 лютого 2017 року.

Таким чином він вважає, що пропуск триденного строку для повідомлення про наказ та оголошення стягнення працівникові під розписку є порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення, наслідки чого є скасування відповідного наказу. Також зазначає, що вказані обставини не було досліджені судом та не могли бути відомі під час розгляду даної справи по суті, а зазначені обставини є підставою для протилежного висновку суду та задоволення його вимог.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року у зв`язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ТВЗК "Київський академічний театр юного глядача на Липках", третя особа: ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, визнання наказу незаконним та його скасування відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що наведені ОСОБА_1 обставини не є нововиявленими обставинами і досліджувались під час судового розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року у зв`язку з нововиявленими обставинами відмовлено.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами розглянута неповноважним складом суду, тому ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року підлягає скасуванню.

Під час розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт несвоєчасного ознайомлення з наказом від 19 січня 2017 року № 13-к про звільнення, не може визнаватися нововиявленими обставинами, оскільки вказані обставини могли бути встановлені судом, тому обставини, на які посилається позивач як на підставу для перегляду вказаного рішення у розумінні положень статті 423 ЦПК України, не є нововиявленими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції встановивши, що справа була розглянута неповноважним складом суду, не мав права замість суду першої інстанції розглядати заяву про перегляд судового рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами та ухвалювати нове рішення.

Разом з тим, оскаржуване рішення створює колізію права, оскільки рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року у справі 753/3225/17 в частині звільнення заявника, не відповідає вимогам закону та суперечить рішенню Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року у справі 757/21705/17. При цьому, суд апеляційної інстанції не надав жодної належної оцінки рішенню Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року та не взяв його до уваги, як належний доказ.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року у розумінні положень ЦПК України (1618-15) , є нововиявленою обставиною, а тому безпосередньо впливає на висновки суду при ухваленні рішення.

Таким чином, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що обставини встановлені при ухвалені рішення Печерським районним судом м. Києва від 21 травня 2018 року не впливають на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2017 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції розглянув дану справу за відсутності ОСОБА_1, належним чином не повідомленого про дату, час і місце її розгляду. За наведених обставин, заявник був позбавлений можливості бути присутнім у судовому засіданні 22 травня 2019 року, внаслідок чого не надав свої доводи та пояснення для справедливого і об`єктивного розгляду справи.

У відзиві ТВЗК "Київський академічний театр юного глядача на Липках"на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказано, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до переоцінки встановлених судом обставин та власного тлумачення норм законодавства, тому є необґрунтованими. Зокрема вказують, що судом апеляційної інстанції правильно було встановлено, що обставина, на яку посилався ОСОБА_1, як на нововиявлену, не є такою.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Дарницького районного суду м. Києва.

У серпні 2019 року справу № 753/3225/17 передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 листопада 2017 та постановою Верховного Суду від 30 травня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТВЗК "Київський академічний театр юного глядача на Липках" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани відмовлено.

ОСОБА_1 у поданій заяві про перегляд рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року у зв`язку з нововиявленими обставинами зазначив, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року стягнуто з ТВЗК "Київський академічний театр юного глядача на Липках" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки у сумі 4 573,89 грн.

Як на нововиявлені обставини ОСОБА_1 посилався на те, що вказаним рішенням суду встановлено, що відповідач ознайомив ОСОБА_1 з наказом від 19 січня 2017 року № 13-к про звільнення - 01 лютого 2017 року. Отже з порушенням встановлених строків, а тому, оскільки його вчасно не було ознайомлено з наказом, і цей факт не був встановлений Дарницьким районним судом м. Києва, а був встановлений під час розгляду іншої справи в Печерському районному суді м. Києва, який має юридичне значення для правильного вирішення справи і є істотним для постановлення законного рішення, вказана обставина є нововиявленою.

Заявник вказує, що дана обставина не була та не могла бути йому відомою, оскільки рішення Печерського районного суду м. Києва було постановлено у травні 2018 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Із матеріалів справи вбачається, що супровідний лист з копією ухвали, судові повістки-повідомлення суду апеляційної інстанції від 27 березня та 10 квітня 2019 року були направлені на адресу ОСОБА_1 .

Разом із тим, у матеріалах справи наявні конверти з поштовим відправленням, які були направлені на адресу ОСОБА_1, про повідомлення дати, часу і місця судового засідання, які повернуті до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 вказаної копії ухвали та повідомлень матеріали справи взагалі не містять.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8- 12, 128- 130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі "Надточій проти України" (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно з частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд на зазначені вище вимоги законодавства уваги не звернув, розглянув справу без належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки в судове засідання не з`ясував, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, яка гарантує право, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Крім того, оголошення Київського апеляційного суду про виклик до суду ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті судової влади України https://court.gov.ua, не є підставою вважати, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи з огляду на таке.

Згідно з листом Державної судової адміністрації України від 24 січня 2018 року № 10-2141/18 відповідно до статті 122 Господарського процесуального кодексу України, статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а в разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Проте, вищезазначеним листом не передбачено виклик позивача до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України, судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує доводи касаційної скарги тим, що апеляційний суд належним чином не повідомляв його про розгляд справи і ця обставина підтверджується матеріалами справи, тому оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.