П/9901/432/18 Про визнання незаконним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині та зобов'язання вчинити дії - 11.04.2018 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 лютого 2018 року (суддя Анцупова Т.О.) у справі № 9901/432/18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання незаконним рішення в частині та зобов'язання вчинити дії,

13 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС, у якому просив:

- визнати рішення ВККС від 27 липня 2017 року № 440/вс-17 незаконним та частково скасувати його у зв'язку з відсутністю в ньому визначених законом підстав для його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків стосовно оцінювання особистої компетентності кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_3;

- зобов'язати ВККС прийняти нове рішення щодо встановлення рейтингових балів за критерієм "особиста компетентність" кандидата ОСОБА_3, визначивши таку оцінку на рівні 100 балів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення ВККС від 27 липня 2017 року № 440/вс-17 у частині оцінювання особистої компетентності кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_3 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки напорушення вимог статті 88 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі Закон - № 1402-VІІІ) не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду від ухвалою 16 лютого 2018 року відмовив у відкритті провадження за позовом ОСОБА_3 до ВККС про визнання незаконним рішення в частині та зобов'язання вчинити дії.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду керувався тим, що в його провадженні вже є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Не погодившись із цим рішенням з підстави порушення судом норм процесуального права, ОСОБА_3 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для подальшого розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції в цій справі.

Обґрунтовуючи свої вимоги, як видно зі змісту апеляційної скарги, позивач вважає, що висновки суду першої інстанції про тотожність його позовних вимог у цій справі з позовними вимогами у справі № 800/409/17 (П/9901/29/18) не відповідають фактичним обставинам справи. Так, ОСОБА_3 зазначає, що в цій справі він подав адміністративний позов з підстави незгоди з рішенням ВККС від 27 липня 2017 року № 440/вс-17 саме щодо оцінки позивача за критерієм "особиста компетентність", яка, на його думку, не відповідає вимогам пункту 7 глави 3 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (додатка до рішення ВККС від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16). Натомість у справі № 800/409/17 (П/9901/29/18) він позивався до Комісії у зв'язку з недотриманням приписів статті 88 Закону № 1402-VІІІ, якою передбачено обов'язкову наявність у рішенні ВККС за наслідками кваліфікаційного оцінювання посилань на встановлені законом підстави ухвалення цього рішення або мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, та визначено таку відсутність прямою підставою для скасування рішення.

Посилаючись на висновки Верховного Суду України, зокрема, у справах № 6-1133цс15 та № 6-79цс15, ОСОБА_3, вважає, що позови в цій справі та у справі № 800/409/17 (П/9901/29/18) не є тотожними, тому суд безпідставно відмовив у відкритті провадження з огляду на положення пункту 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 представник ВККС наводить доводи щодо безпідставності його вимог та вважає рішення суду про відмову у відкритті провадження у цій справі обґрунтованим.

ВеликаПалата Верховного Суду ухвалою від 19 березня 2018 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 лютого 2018 року та призначила справу до розгляду в судовому засіданні на 11 квітня 2018 року.

Позивач та представник ВККС не з'явилися в судове засідання, про дату, час і місце якого їх було належно повідомлено.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 КАС зробила висновок про можливість розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).

Згідно з частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом 4 частини першої статті 170 КАС передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Водночас з огляду на положення пункту 4 частини першої статті 170 КАС з одним і тим же позовом можна лише раз звернутися до суду за захистом.

Відмовляючи у відкритті провадження Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду керувався тим, що згідно з інформацією з програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" та Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Верховного Суду від 22 січня 2018 року у справі № 800/409/17 (П/9901/29/18) відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ВККС про визнання незаконним рішення відповідача від 27 липня 2017 року № 440/вс-17 у частині встановлення оцінки за кваліфікаційним оцінюванням та зобов'язання Комісії винести нове рішення.

Предметом спору у справі № 800/409/17 є визнання незаконним рішення ВККС від 27 липня 2017 року № 440/вс-17 щодо встановлення ОСОБА_3 оцінки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з урахуванням усіх критеріїв, у тому числі особистої компетентності, та зобов'язання відповідача винести нове рішення в порядку, визначеному чинним законодавством України. Підставами визнання згаданого рішення незаконним позивач зазначивйого невмотивованість як у первісному позові у справі № 800/409/17, так і в новому позові у справі № 9901/432/18.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що предмет та підстави двох позовів є тотожними, відмінність полягає тільки в тому, що в позові у справі № 9901/432/18 позивач оскаржує рішення щодо встановлення рейтингових балів за одним критерієм, а в первісному - це саме рішення повністю за всіма критеріями.

Таким чином, має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, який перебуваєу провадженні цього суду.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо наявності передбаченої пунктом 4 частини першої статті 170 КАС підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою або при виділенні з позову, який уже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов тотожність предмета позову зберігається.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду України, викладені у справах № 6-1133цс15 та № 6-79цс15, є безпідставним, адже рішення в цих справах ухвалено Верховним Судом України за інших фактичних обставин справ.

Міркування й твердження позивача в апеляційній скарзі не спростовують правильності правових висновків оскаржуваної ухвали суду.

З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що по суті суд прийняв правильне процесуальне рішення, тому немає підстав для скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 лютого 2018 року.