ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2017 року м. Київ К/800/2865/16
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Пасічник С.С.,
Загороднього А.Ф.,
Стародуба О.П.,
за участю секретаря Лопушенко О.В.,
за участю представників позивача Компанця М.Б. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченка Ю.А., Костюкова Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі за позовом Непідприємницького товариства Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2015 року Непідприємницьке товариство Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило:
визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 30 червня 2015 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 43111901 з примусового виконання виконавчого листа Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року у справі № 826/6309/13-а;
зобов'язати відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві поновити виконавче провадження з виконання виконавчого листа Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року у справі № 826/6309/13-а.
Також позивач просив встановити судовий контроль за виконанням постанови у справі та зобов'язати відповідача протягом десяти днів з дати винесення постанови суду подати звіт про її виконання.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, зокрема, що активи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб значно перевищують розмір боргу перед непідприємницьким товариством Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ, тому висновок відповідача про наявність підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є передчасним.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 30 червня 2015 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 43111901 з примусового виконання виконавчого листа Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року у справі № 826/6309/13-а. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції залишити в силі.
Представник позивача в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.
Відповідно до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року в справі № 826/6309/13-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2014 року, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2013 року та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 2 310 351 грн 45 коп., розміщених у Публічному акціонерному товаристві Банк Таврика згідно договору банківського вкладу від 29 липня 2010 року № 698; зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ пенсійні активи у розмірі 2 310 351 грн 45 коп., розміщені у Публічному акціонерному товаристві Банк Таврика згідно договору банківського вкладу від 29 липня 2010 року № 698. Провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Таврика Соловйової Н.А. закрито.
25 жовтня 2013 року Київським апеляційним адміністративним судом видано виконавчий лист № 826/6309/13-а.
23 квітня 2014 року позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві від 28 квітня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 43111901 з примусового виконання виконавчого листа № 826/6309/13-а від 25 жовтня 2013 року про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ пенсійні активи у розмірі 2 310 351 грн 45 коп., розміщені у Публічному акціонерному товаристві Банк Таврика згідно договору банківського вкладу від 29 липня 2010 року № 698.
Зазначеною постановою боржнику надано семиденний строк для самостійного виконання рішення суду.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві листом від 06 травня 2014 року № 09-2272/14, в якому на підставі статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV (606-14)
) просив винести постанову про відкладення виконавчих дій на десятиденний строк, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 28 квітня 2014 року надійшла до нього 05 травня 2014 року, внаслідок чого він позбавлений можливості її виконати протягом семи днів.
У зв'язку із зазначеними обставинами, 07 травня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відповідно до положень статті 35 Закону № 606-XIV було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 12 травня 2014 року.
13 травня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві направлено до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимогу № 1330/4 щодо зобов'язання останнього в п'ятиденний термін з дня отримання даної вимоги вчинити дії стосовно повернення Непідприємницькому товариству Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ пенсійних активів у розмірі 2 310 351 грн 45 коп., розміщених у Публічному акціонерному товаристві Банк Таврика згідно договору банківського вкладу від 29 липня 2010 року № 698.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві з листом від 19 травня 2014 року № 09-2684/14, в якому просив винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з вчиненням дій щодо повернення Непідприємницькому товариству Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ пенсійних активів, а саме: прийнято розпорядження від 13 травня 2014 року № 1-Р, яким зобов'язано уповноважену особу Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Таврика Лемеша М.В. повернути Непідприємницькому товариству Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ пенсійні активи у розмірі 2 310 351 грн 45 коп.
Листом від 23 травня 2014 року відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відмовив у закінченні виконавчого провадження ВП № 43111901, оскільки станом на 23 травня 2015 року пенсійні активи у розмірі 2 310 351 грн 45 коп., розміщені у Публічному акціонерному товаристві Банк Таврика згідно договору банківського вкладу від 29 липня 2010 року № 698, не повернуті Непідприємницькому товариству Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ, у зв'язку з чим рішення суду боржником не виконано.
23 травня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 680 грн у зв'язку з невиконанням рішення суду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі № 826/6309/13-а роз'яснено, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ пенсійні активи у розмірі 2 310 351 грн 45 коп., розміщені у Публічному акціонерному товаристві Банк Таврика згідно договору банківського вкладу від 29 липня 2010 року № 698, має виконуватись Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів, джерела яких визначаються статтею 52 Закону № 606-XIV та у відповідності до вимог статей 57, 65, 66 цього Закону.
20 червня 2014 року відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві була направлена вимога державного виконавця, якою Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано в п'ятиденний термін з дня отримання даної вимоги повідомити відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві за рахунок яких коштів та з яких рахунків підлягає списання 2 310 351 грн 45 коп. Одночасно було зазначено, що у разі не надання Фондом рахунків, з яких підлягає списання коштів у зазначеній сумі, державним виконавцем відповідно до вимог статті 1071 Цивільного кодексу України, статей 52, 57, 65, 66 Закону № 606-XIV та глави 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (z0377-04)
( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 (z0377-04)
) буде направлено платіжні вимоги на всі рахунки, які відкриті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, для списання вказаної суми.
Враховуючи, що станом на 08 липня 2014 року до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві не надійшло жодного повідомлення від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідачем було підготовлено та направлено платіжні вимоги до банківських установ для списання коштів.
23 липня 2014 року Фонд гарантування вкладів фізичних звернувся до відповідача з листом № 09/5007/14, в якому просив зупинити виконавче провадження № 433111901 та звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Відповідач листом від 29 липня 2014 року повідомив боржника про незрозумілість підстав для звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду або із заявою про встановлення чи заміну способу і порядку виконання.
29 липня 2014 року відповідачем було направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в п'ятиденний термін з дня отримання даної вимоги повідомити відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві за рахунок яких коштів та з яких рахунків підлягає списання вищезазначеної суми.
13 серпня 2014 року державним виконавцем повторно були направлені платіжні вимоги до банківських установ для списання коштів.
До відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві повернулася вимога без виконання у зв'язку з неможливістю списання коштів з рахунку платника з причини наявності заборони відчуження коштів, які обслуговуються на рахунках платника та які мають надійти на його користь у майбутньому, зареєстрованої у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 22 серпня 2014 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі № 826/7685/14 апеляційну скаргу третьої особи Непідприємницького товариства Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2014 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи - Непідприємницьке товариство Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ, Публічне акціонерне товариство Банк Таврика про скасування постанови від 23 травня 2014 року ВП № 43111901 відмовлено.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року у справі № 826/15132/14 визнано протиправними дії Національного банку України щодо повернення без виконання реєстру платіжних вимог № 1330/4 від 13 серпня 2014 року, винесених у межах ВП № 43111901 з посиланням на статтю 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Листом відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 29 січня 2015 року № 7706 повідомлено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про сплату штрафу в сумі 680 грн у зв'язку з тим, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі № 826/7685/14 в задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи треті особи - Непідприємницьке товариство Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ, Публічне акціонерне товариство Банк Таврика про скасування постанови від 23 травня 2014 року ВП № 43111901 відмовлено.
29 січня 2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві винесено постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Враховуючи постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року в справі № 826/15132/14 щодо визнання протиправними дій Національного банку України щодо повернення без виконання реєстру платіжних вимог № 1330/4 від 13 серпня 2014 року, винесених у межах ВП № 43111901 з посиланням на статтю 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", 30 січня 2015 року відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві направлено платіжні вимоги до банківських установ для списання коштів.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 грудня 2014 року у касаційному провадженні № К/800/34316/14 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року скасовано та відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року.
12 лютого 2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про зняття арешту з грошових коштів боржника та постанову про звільнення майна боржника з-під арешту.
10 червня 2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві складено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в п'ятиденний термін з дня отримання даної вимоги повернути Непідприємницькому товариству Відкритий недержавний пенсійний фонд ВСІ пенсійні активи у розмірі 2 310 351 грн 45 коп., розміщені у Публічному акціонерному товаристві Банк Таврика згідно договору банківського вкладу від 29 липня 2010 року № 698.
Враховуючи, що вимога державного виконавця не виконана, 30 червня 2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 1360 грн, а також складено подання до Шевченківського РУ ГУ МВС України у м.Києві про вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за невиконання судових рішень.
Одночасно, 30 червня 2015 року, державним виконавцем відповідно до вимог пункту 11 частини першої статті 49, статті 50 Закону №606-XIV було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 43111901.
Не погодившись з постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 30 червня 2015 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 43111901 з примусового виконання виконавчого листа Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року у справі № 826/6309/13-а, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вчинено всі необхідні дії для примусового виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі № 826/6309/13-а у відповідно до Закону № 606-XIV (606-14)
, тому у нього були наявні правові підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30 червня 2015 року ВП № 43111901 на підставі пункту 11 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, виходив з того, що державний виконавець під час виконання виконавчого листа від 25 жовтня 2013 року № 826/6309/13-а не виконав цілий ряд виконавчих дій, що є обов'язковими для виконання рішення, а саме: не звертався до органів, установ та організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження за отриманням необхідних для проведення виконавчих дій пояснень, довідок та іншої інформації щодо належного боржнику майна (нерухоме майно, транспорті засоби, земельні ділянки тощо), тому останнім при винесені постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 43111901 від 30 червня 2015 року було порушено вимоги частини третьої статті 49 Закону № 606-XIV, оскільки не зазначено, які дії були ним проведенні у відповідності до статті 75 Закону № 606-XIV, які дії вчинив боржник щодо виконання рішення суду та на підставі чого державний виконавець дійшов висновку про можливість закінчення виконавчого провадження. При цьому, апеляційний суд прийшов до висновку, що винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 43111901 від 30 червня 2015 року жодним чином не сприяє захисту порушених прав позивача, а також не сприяє виконанню постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі № 826/6309/13-а, залишеної без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2014 року, а також державним виконавцем не наведено жодних обставин, при настанні яких виконавче провадження буде поновлено, а порушені права позивача будуть захищені та відновлені; не наведено дій, які повинен вчинити стягувач або боржник для виконання судового рішення, тому винесення оскаржуваної постанови вказує фактично на залишення судового рішення та виконавчого листа без виконання.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 49 Закону № 606-XIV (чинного на час виникнення спірних відносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 49 Закону № 606-XIV про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Частиною третьою статті 75 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Згідно з частиною першою статті 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, для застосування положень пункту 11 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV державний виконавець повинен вчинити дії, передбачені частиною третьою статті 75 та статтею 89 Закону № 606-XIV, та винести відповідну постанову згідно з вимогами частини третьої статті 49 Закону № 606-XIV.
Відповідно до положень статті 52 Закону № 606-XIV (чинного на час виникнення спірних відносин) стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Згідно частиною четвертою статті 65 Закону № 606-XIV державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Як встановлено апеляційним судом, за інформацією Національного банку України, наданою листом 16 жовтня 2015 року № 55-00010/76938/5т, станом на дату закінчення ВП № 43111901 на рахунку боржника обраховувалось1877991305 грн 14 коп.
Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що у період з 28 квітня 2014 року по 30 червня 2015 року загальна вартість належних боржнику грошових коштів та майна була достатньою аби відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві без будь-яких зволікань та перешкод міг в примусовому порядку стягнути із боржника суму боргу у розмірі 2 310 351 грн 45 коп.
Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За правилами статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело або могло призвести до прийняття неправильного рішення, а тому підстав для скасування ухваленого судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України (2747-15)
.
Судді:
|
Пасічник С.С.
Загородній А.Ф.
Стародуб О.П.
|