750/9170/13-ц Про заміну сторони виконавчого провадження - 29.01.2020 Прийняття

заявник - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ленько Андрій Миколайович,

заінтересована особа- ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_3, на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2018 року в складі судді Карапути Л. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 травня 2019 року в складі колегії суддів: Вінгаль В. М., Губар В. С., Кузюри Л. В.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ленько А. М. звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 жовтня 2013 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму боргу за розпискою в розмірі 137 827,50 грн.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебуває зведене виконавче провадження з виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості з ОСОБА_4, до складу якого входить виконавче провадження № 41353240 з виконання виконавчого листа № 750/9170/13-н, виданого 17 грудня 2013 року Деснянським районним судом м. Чернігова, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 137 827,50 грн.

Під час виконання зведеного виконавчого провадження встановлено, що боржник ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 47843688, виданої 24 травня 2017 року Першою Чернігівською державною нотаріальною конторою, спадкова справа до майна ОСОБА_4 за номером 4/2016 (номер у Спадковому реєстрі 58797425) заведена 01 квітня 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко О. В.

Відповідно до повідомлень приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко О. В. спадкоємцем, який прийняв спадщину, є син померлого - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи наведене, заявник просив замінити сторону у виконавчому провадженні № 41353240 з виконання виконавчого листа № 750/9170/13-ц, виданого 17 грудня 2013 року Деснянським районним судом м. Чернігова, а саме боржника ОСОБА_4 на його правонаступника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2018 року заяву задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні ВП № 41353240 з виконання виконавчого листа № 750/9170/13-ц, виданого 17 грудня 2013 року Деснянським районним судом м. Чернігова, а саме боржника ОСОБА_4 на його правонаступника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 відповідно до порядку, визначеному нормами ЦК України (435-15) , прийняв спадщину після смерті свого батька, який є боржником за вказаним виконавчим провадженням.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 23 травня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що аналіз норм ЦК України (435-15) та Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) дає підстави для висновку, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців у виконавчому провадженні відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 травня 2019 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження подана державним виконавцем із пропуском шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 1281 ЦК України, а отже вимагати від ОСОБА_2 виконання зобов`язання за ОСОБА_4 неможливо у зв`язку з пропуском зазначеного строку.

Крім того, ОСОБА_2 не може вважатися належним спадкоємцем ОСОБА_4, оскільки він не отримав свідоцтво про право на спадщину.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

На підставі ухвали Верховного Суду від 05 грудня 2019 року справу призначено до розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не подано

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 жовтня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованість за розпискою від 01 жовтня 2013 року в розмірі 137 827,50 грн та судові витрати у розмірі 1 378,28 грн.

24 грудня 2013 року відкрито виконавче провадження № 41353240 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 17 грудня 2013 року Деснянським районним судом м. Чернігова, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики в сумі 137 827,50 грн.

20 квітня 2015 року постановою виконуючого обов`язки начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ленька О. М. матеріали виконавчого провадження передані на виконання до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 47843688, виданою 24 травня 2017 року Першою Чернігівською державною нотаріальною конторою, спадкова справа до майна ОСОБА_4 за номером 4/2016 заведена 01 квітня 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко О. В.

Відповідно до повідомлень приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко О. В., спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 є його син ОСОБА_2 . Свідоцтва про право на спадщину не видавались.

У серпні 2018 року на підставі заяви стягувача державний виконавець звернувся до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частиною п`ятою статті 15 Закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника, до якого у кредитора існує грошове зобов`язання, за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина перша статті 1282 ЦК України).

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

Встановивши, що ОСОБА_2 відповідно до порядку, визначеного нормами ЦК України (435-15) , прийняв спадщину, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_4 на його правонаступника - ОСОБА_2 .

Посилання заявника на порушення судами вимог статей 1281 та 1282 ЦК України, якими визначено спеціальний порядок та строки пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора, на правильність висновків суду не впливають. Приписи зазначених норм закону на стадії примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для відмови у заміні боржника його спадкоємцем у виконавчому провадженні, а є підставою для визначення державним виконавцем меж відповідальності спадкоємця, який залучений як правонаступник за боргами спадкодавця.

Виходячи з наведеного, слід зазначити, що сама по собі відсутність в ухвалі суду посилання на межі відповідальності нового боржника перед кредитором не змінює порядок виконання судового рішення з урахуванням статті 1282 ЦК України. При вирішенні процесуального питання про заміну сторони виконавчого провадження суд з`ясовує наявність матеріальних і процесуальних підстав правонаступництва, а межі відповідальності спадкоємця визначаються державним виконавцем при виконанні судового рішення згідно з вимогами ЦК України (435-15) та Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11 (провадження № 61-28147сво18).

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 не може вважатися належним спадкоємцем ОСОБА_4, оскільки він не отримав свідоцтво про право на спадщину не заслуговують на увагу. Отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину у відповідності із статтею 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, а тому відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора та заміни сторони виконавчого провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 жовтня 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 травня 2019 року залишити без змін.