667/3028/15-ц Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 29.01.2020 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Апеляційного суду Херсонської області від 01 серпня 2018 року, у складі колегії суддів: Приходько Л. А., Бездрабко В. О., Вейтас І. В., та додаткову постанову Апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2018 року

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 14 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № HEHLGK00002050, за умовами якого, відповідач отримала кредит у розмірі 36 180,00 доларів США із зобов`язанням повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Кінцевим терміном повернення кредиту до 14 грудня 2027 року.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за умовами договору станом на 09 квітня 2015 року виникла заборгованість, яка становить 122 952,32 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 29 366,37 доларів США; 24 086,12 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 605,58 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 5 9029,25 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 10,63 доларів США - штраф (фіксована частина); 5854,37 доларів США - штраф (процентна складова). Зважаючи на викладене позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором від 14 грудня 2007 року № HEHLGK00002050 у розмірі 122 952,32 доларів США, що за курсом НБУ становить 2 890 609,04 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 24 лютого 2016 року у складі судді Скорик С. А. позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 14 грудня 2007 року № HEHLGK00002050 у розмірі 122 952, 32 доларів США, що за курсом НБУ від 09 квітня 2015 року складає 2 890 609, 04 грн, а також сплачений судовий збір в розмірі 3 654, 00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, унаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої визначено згідно з умовами договору та вимогами закону.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 01 серпня 2018 року рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 24 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у відповідача не виникло зобов`язань перед позивачем щодо повернення грошових коштів на підставі кредитного договору від 14 грудня 2007 року №HEHLGK00002050, оскільки вона кредитний договір не підписувала, грошові кошти не отримувала.

Додатковою постановою Апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2018 року задоволено заяву про ухвалення додаткового рішення.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000, 00 грн.

Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачем частково доведені витрати на правничу допомогу .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У жовтні 2018 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), яке є правонаступником ПАТ КБ "ПриватБанк", засобом поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Херсонської області від 01 серпня 2018 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що за результатами експертизи було надано категоричний та мотивований висновок про те, що відповідач не підписувала ні кредитний договір, ні додаткову угоду до кредитного договору, ні анкету-заяву на видачу кредиту, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором.

При цьому заявник зазначає, що декілька наданих відповідачем вільних зразків підпису не відповідають часу укладення кредитного договору, тому підлягають виключенню з доказів.

Крім того, заявник у касаційній скарзі посилається на те, що апеляційний суд, залишив поза увагою факт сплати протягом строку дії договору щомісячних платежів на виконання зобов`язань за кредитним договором.

Апеляційний суд, вважаючи, що відповідач кредитний договір не підписував, в порушення статті 204, 215 ЦК України не врахував, що відсутність волевиявлення на укладення правочину є підставою для визнання його недійсним на підставі статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, проте позов про визнання кредитного договору недійсним із зазначених підстав у встановленому порядку відповідачем не заявлявся і предметом судового розгляду у цій справі не був.

У жовтні 2018 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), яке є правонаступником ПАТ КБ "ПриватБанк", засобом поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2018 року, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову апеляційного суду та відмовити у стягненні судових витрат у розмірі 8 000,00 грн на правничу допомогу.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем на підтвердження понесення витрат не надано доказів сплати послуг правової допомоги, які підтверджують надання правничої допомоги у цій справі, які містять відомості про платника та отримувача, підставу сплати, печатку адвоката, у взаємозв`язку з договором про надання правничої допомоги. Документів щодо судових витрат і розрахунків за надання правової допомоги, стосовно відшкодування яких ставилось питання, у справі немає. Разом з цим заявник наголошує, що обсяг матеріалів справи не є значним і справа не відноситься до справ значної складності, розмір заявлених витрат є неспівмірним, є завищеним (заявлено 53 556,09 грн).

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК Українивизначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 14 грудня 2007 року між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № HEHLGK00002050, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 14 грудня 2007 року по 14 грудня 2027 року включно, у вигляді непоновлювальної лінії у розмірі - 36 180,00 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00% від суми виданого кредиту на момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця. (пункт 7.1 договору)

Погашення заборгованості, відповідно до кредитного договору, повинно здійснюватися шляхом внесення позичальником в період з 25 по 30 число кожного місяця грошових коштів (щомісячний платіж) у сумі 558,67доларів США, яка складається із заборгованості за кредит, відсотки, винагороду, комісію.

Згідно з пунктом 7.1.2 кредитного договору у разі порушення термінів оплати, передбачених пунктом 7.1.1 на 120 календарних днів, сторони дійшли згоди вважати строком повернення кредиту в повному обсязі в останній день місяця в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за умовами договору виникла заборгованість, яка станом на 09 квітня 2015 року становить 122 952,32 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 29 366,37 доларів США; 24 086,12 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 4 605,58 доларів США - заборгованість з комісії за користування кредитом; 59 029,25 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 10,63 доларів США - штраф (фіксована частина); 5 854,37 доларів США - штраф (процентна складова).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення Херсонським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судово-почеркознавчої експертизи від 01 червня 2018 року за № 202-ПТ: підписи в кредитному договорі від 14 грудня 2007 року № HEHLGK00002050, укладеному між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" та ОСОБА_3, розташовані в нижніх частинах сторінок 1, 2, 3, 4, 5, 6 знизу від друкованого тексту, а також підпис у пункті 8.2 договору в графі "Позичальник" та підпис у графі "Один з оригіналів Договору мною отримано особисто (підпис)" в нижній частині сторінки 7 цього договору, виконані не ОСОБА_4 а іншою особо; підпис у графі "Позичальник" додатку № 1 до кредитного договору від 14 грудня 2007 року № HEHLGK00002050, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" та ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою; підпис у графі "підпис заявника" на другій сторінці анкети-заяви на видачу кредиту від імені ОСОБА_3 від 12 грудня 2007 року виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою (а.с.258-268, том перший).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з пунктом 1 частини другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд, в порушення вимог статей 367, 374 ЦПК України, не визначився в повному обсязі з характером спірних правовідносин, належним чином не встановив у повному обсязі фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих сторонами доказам у їх сукупності та дійшов помилкового висновку про відмову у позові з підстав, викладених у судовому рішенні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у позові, апеляційний суд виходив з того, що у відповідача не виникло зобов`язань перед позивачем щодо повернення грошових коштів на підставі кредитного договору від 14 грудня 2007 року № HEHLGK00002050, оскільки вона кредитний договір не підписувала, грошові кошти не отримувала. Таких висновків апеляційний суд дійшов з урахуванням висновку експерта за результатами проведення Херсонським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судово-почеркознавчої експертизи від 01 червня 2018 року за № 202-ПТ.

Апеляційний суд, беручи до уваги заперечення відповідача щодо укладення кредитного договору та висновок експерта, залишив поза увагою положення статті 204 ЦК України, за якими правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, відомостей щодо звернення відповідача з вимогами про визнання кредитного договору недійсним матеріали справи не містять. Законом України "Про доступ до судових рішень" (3262-15) встановлений порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону, зокрема до відомостей, які дають можливість ідентифікувати фізичну особу.

Варто зазначити, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднене рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 липня 2009 року (реєстраційний номер рішення 4366252) у справі № 2-2913/2009 за позовом ЗАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про звернення стягнення. Зі змісту цього рішення вбачається, що предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки за неналежне виконання позичальником ОСОБА_3 умов кредитного договору № HEHLGK00002050, укладеного 14 грудня 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 . За наслідками розгляду цієї справи позов ЗАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Рішення набрало законної сили.

Апеляційний суд зазначене не врахував, не перевірив належним чином розрахунку розміру кредитної заборгованості, не з`ясував чи виконане загадане рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 липня 2009 року. Ці обставини мають суттєве значення для цієї справи.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За правилами статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, в рішенні не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і передчасно задовільнив позов.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, який повинен урахувати викладене й залежно від установленого вирішити спір.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, належним чином дослідити всі зібрані у справі докази, дати їм відповідну правову оцінку та вирішити спір на підставі вимог закону і повно та всебічно з`ясованих обставин справи.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скаргиАкціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Херсонської області від 01 серпня 2018 року та додаткову постанову Апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2018 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Головуючий	В. О. Кузнєцов
Судді:	В. С. Жданова
	В. М. Ігнатенко
	С. О. Карпенко
	В. А. Стрільчук