Постанова

Іменем України

27 січня 2020року

м. Київ

справа № 243/10513/17-ц

провадження № 61-49115св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім",

треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Будулуци М. С., Космачевської Т. В., Санікової О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (далі - ПрАТ "Київський страховий дім"), треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05 березня 2016 року, приблизно о 15 год 00 хв, ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем марки "ВАЗ-217130", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю близько 50 км на годину по проїжджій частині автодороги на вул. Добровольського зі сторони вул. Барвінковської у м. Слов`янську Донецької області. Проїжджаючи ділянку вказаної автодороги, у районі будинку № 7 на вул . Добровольського, водій ОСОБА_2, діючи у порушення вимог пунктів 10.1, 11.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з передньою частиною автомобіля марки "Москвич-2140", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) водій автомобіля "Москвич-2140" ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а пасажир цього автомобіля ОСОБА_6 від отриманих травм загинув на місті ДТП. Протиправними діями ОСОБА_2, наслідком яких стала смерть її батька ОСОБА_6, їй заподіяні глибокі моральні страждання. Унаслідок отриманого стресу в неї погіршився стан здоров`я, з`явилося безсоння, дратівливість і запальність частини головної долі, яких раніше не було. Посилаючись на тісний емоціональний зв`язок із батьком, позивач вказала, що його смерть стала непоправною втратою. Вона стала розгубленою і до теперішнього часу знаходиться у депресивному стані, що негативно позначається у спілкуванні з іншими людьми. Вона не може, як раніше, займатися веденням домашнього господарства, трудовою діяльністю, що порушує звичайний спосіб життя і завдає додаткових моральних страждань.

Заподіяну смертю батька моральну шкоду позивач оцінила у розмірі 450 000,00 грн, із яких 8 268,00 грн просила стягнути зі страхової компанії - ПрАТ "Київський страховий дім", що застрахувала цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу ОСОБА_2, та 441 732,00 грн - стягнути з ОСОБА_2, який є винним у заподіянні смерті ОСОБА_6 .

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 24 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 168 399,00 грн та судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 1 871,00 грн. Стягнуто із ПрАТ "Київський страховий дім" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 8 268,00 грн та судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 92,00 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що протиправними діями ОСОБА_2, із вини якого настала смерть ОСОБА_6, ОСОБА_1 заподіяні душевні страждання. Заподіяна моральна шкода підлягає відшкодуванню позивачу страховою компанією, у вигляді страхової виплати, та винною особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, що складає різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд виходив із того, що позивач відчула гострі емоційні переживання, пов`язані із загибеллю близької людини, що спричинили для неї емоційний стрес та негативні спогади пережитої трагедії. Разом з тим позивачем не надано суду достатніх доказів, які б свідчили про те, що смерть батька спричинила для неї глибокий емоційний стрес, постійну актуалізацію негативних емоційно гостро фарбованих спогадів пережитої трагедії, радикальну зміну змісту сімейних відносин, чи установленого способу життя, які й досі негативно позначаються на ставленні до життя та оточуючих, на що посилається позивач у позовній заяві, тому суд визначив розмір, заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн. До страховика із заявами про виплату страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_6, звернулись його дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_1 . Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зобов`язаний відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у рівній частині з іншою особою ОСОБА_6 у розмірі 1/2 частини від 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку. ОСОБА_2 у добровільному порядку в рахунок відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 двома платежами сплатив грошову суму у розмірі 70 000,00 грн. Враховуючи, що в розписках не зазначено інше, суд виходив із рівності отриманих потерпілими часток та відшкодування ОСОБА_2 заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 23 333,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного суду від 22 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції змінено у частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 70 000,00 грн.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд неповністю врахував встановлені обставини справи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 у добровільному порядку відшкодував сім`ї позивача моральну шкоду в сумі 70 000,00 грн. Крім того, за рішенням суду першої інстанції зі страхової компанії на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду в розмірі 8 268,00 грн, що складає 1/2 частини від 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку. Розмір стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь дочки загиблого - ОСОБА_1 є завищеною та підлягає зменшенню до 70 000,00 грн, оскільки ОСОБА_2 у добровільному порядку передав кошти сім`ї загиблого на загальну суму 70 000 грн як компенсацію за моральну шкоду, обумовлену смертю постраждалого ОСОБА_6, на момент смерті ОСОБА_6 . ОСОБА_1 зареєстрована за іншою адресою та проживала окремо від матері та її батька, який загинув у результаті ДТП, при цьому потерпілий ОСОБА_6 загинув унаслідок кримінального правопорушення, яке скоєно засудженим із необережності.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У грудні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного суду від 22 листопада 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що наявність моральної шкоди, заподіяної їй ОСОБА_2, чітко зазначено судом першої інстанції при дослідженні матеріалів кримінального провадження ІКП/243/213/2017. Суд першої інстанції прискіпливо дослідив розписки, складені ОСОБА_4 в інтересах усіх членів родини. Вона з батьком були дуже близькими людьми не тільки у силу родинних зв`язків, але і в силу духовних. Смерть батька стала непоправною втратою для неї.

У квітні 2019 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що під час апеляційного розгляду колегія суддів обґрунтовано дійшла висновку, що розмір моральної шкоди, стягнутий судом першої інстанції, завищений, виходячи з того, що він добровільно відшкодував родині загиблого 70 000,00 грн ще під час досудового розслідування.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України (1618-15) щодо законності та обґрунтованості.

Встановлені судами обставини

Вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2017 року суд визнав ОСОБА_2 винним у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило смерть ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2017 року вирок суду першої інстанції скасовано в частині вирішення цивільних позовів. У решті вирок залишено без змін.

У цій частині призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

28 грудня 2015 року ОСОБА_2 та ПрАТ "Київський страховий дім" (страховик) уклали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким страховик застрахував майнові інтереси третіх осіб, пов`язані з експлуатацією автомобіля марки "ВАЗ-217130-124-01ЗНГ", реєстраційний номер НОМЕР_1 ; про що свідчить поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6813755.

ОСОБА_1, яка є дочкою ОСОБА_6, 14 лютого 2017 року звернулась до страхової компанії "Київський страховий дім" із заявою про виплату страхового відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю ОСОБА_6, загиблого внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_2 .

Заявою від 10 березня 2017 року ОСОБА_8 - батько ОСОБА_2 повідомив СК "Київський страховий дім" про ДТП, що може бути визнана страховою.

Згідно з копією розписки від 01 лютого 2017 року, ОСОБА_4, який є онуком загиблого ОСОБА_6, діючи в інтересах сім`ї, у тому числі ОСОБА_1 і ОСОБА_3, отримав у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_6, від ОСОБА_2 гроші в сумі 50 000,00 грн. Факт отримання грошей підтверджений розпискою за підписами ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до копії розписки від 05 вересня 2017 року, ОСОБА_4, діючи в інтересах сім`ї, у тому числі ОСОБА_1 і ОСОБА_3, отримав у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_6, від ОСОБА_2 гроші в сумі 20 000,00 грн. Факт отримання грошей підтверджений розпискою за підписами ОСОБА_4, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .

Нормативно-правове обґрунтування

Положеннями частин першої-третьої статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_1 завдано моральну шкоду у зв`язку зі смертю її батька.

Установивши, що ОСОБА_2 у добровільному порядку передав 70 000,00 грн сім`ї загиблого як компенсацію за моральну шкоду, обумовлену смертю батька позивача, а потерпілий ОСОБА_6 загинув внаслідок кримінального правопорушення, яке скоєно засудженим з необережності, суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди, з дотриманням вимог ЦПК України (1618-15) повно та всебічно з`ясував обставини справи, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши, що порушення законних інтересів ОСОБА_1 призвели до моральних страждань та переживань, втрати нормальних життєвих зв`язків, дійшов обґрунтованих висновків про те, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди є необґрунтованим, таким що підлягає зменшенню з 168 399,00 грн до 70 000,00 грн.

Доводи касаційної скарги про те, що розмір стягнутої моральної шкоди є заниженим та не відповідає ступеню моральних страждань, які зазнала та зазнає позивач внаслідок смерті ОСОБА_6 не є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, в якому наведені мотиви визначення розміру шкоди, а суд касаційної інстанції не має процесуальних повноважень переоцінювати докази.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд апеляційної інстанції, врахував конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач, цілком обґрунтовано визначив розмір моральної шкоди.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 (v015p710-04) ).

Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції у частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, оскільки цей розмір відповідає верховенству права, вимогам розумності і справедливості.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками суду апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи, проте повноваження суду касаційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03).

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 395, 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного суду від 22 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик