192/1663/17 Про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - 24.01.2020 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області в складі судді Щербини Н. О. від 04 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду в складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О. від 05 березня 2019 року,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив, до Письмечівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3, після смерті якого залишилося спадкове майно, яке останній успадкував після смерті своєї матері - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: земельна ділянка, що належала померлій на підставі державного акта на право власності на землю ІІ-ДП № 041899, та житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За життя його батько заповіту не складав, він є спадкоємцем першої черги, інших спадкоємців немає.. Строк для подання заяви про прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки не знав про смерть батька, не був сповіщений про його смерть, у зв`язку з роботою та проживанням за межами Дніпропетровської області. В подальшому неподання заяви про прийняття спадщини було обумовлене тривалим захворюванням, що триває по теперішній час. Всі ці обставини в сукупності позбавили його можливості вчасно подати заяву про прийняття спадщини. Посилаючись на вказані обставини, просив суд надати йому додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю в три місяці.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2018 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Письмечівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, треті особи: Солонянська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відмовляючи в задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що сам по собі факт правової необізнаності позивача про відкриття спадщини не є підставою вважати, що позивачем пропущено шестимісячний строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини з поважної причини.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, дослідивши докази у справі й надавши їм належну правову оцінку, встановивши характер відносин між сторонами, та врахувавши, що позивачем пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини без поважних причин, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв заяву відповідача про визнання позову, а апеляційний суд безпідставно не виправив цю помилку. Суди попередніх інстанцій однобічно розглянули справу, а прийняті судові рішення суперечать обставинам справи і позиціям її учасників. Позивач був об`єктивно позбавлений можливості звернутись із заявою про відкриття спадщини в межах 6-місячного строку з дня смерті батька, оскільки мешкав далеко від родичів, мав важку роботу та тимчасові місця проживання, не міг підтримувати зв`язок із родиною, внаслідок чого не дізнався своєчасно про смерть батька і не міг прибути до місця відкриття спадщини, після повернення додому невдовзі захворів та змушений був лікуватись, тож не мав можливості одразу реалізувати право на спадкування.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

На адресу Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на вищезазначену касаційну скаргу, у якому заявник просить касаційну скаргу задовольнити. Зазначає, що ОСОБА_1 дійсно з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, і має право на його відновлення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 192/1663/17 з Солонянського районного суду Дніпропетровської області.

Зазначена справа передана до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Новопокровка Солонянського району Дніпропетровської області помер ОСОБА_3, який на день своєї смерті був зареєстрований та мешкав в АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне померлому майно, яке він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: земельна ділянка площею 8,088 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Письмечівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, та житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_1 є сином померлого спадкодавця ОСОБА_3 .

Солонянська державна нотаріальна контора відкрита спадкову справу № 398/2016, на майно померлого ОСОБА_3

24 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3, а постановою державного нотаріуса Солонянської районної державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого у зв`язку з пропуском строку подачі заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ніхто, крім позивача ОСОБА_1, не звертався.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №351/2403/17, постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суди попередніх інстанцій на підставі встановлених обставин справи та належним чином оцінених доказів, керуючись положеннями статей 1222, 1220, 1269, 1270, 1272 ЦК України про порядок прийняття спадщини, зробили правильний висновок про те, що обставини, на які посилався ОСОБА_1 як на підставу для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини (необізнаність про смерть спадкодавця, хвороба позивача поза межами 6-місячного строку для прийняття спадщини), не є поважними причинами пропуску вказаного строку, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили йому вчасно здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини та не є об`єктивними перешкодами для здійснення такої дії.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи наведені у касаційній скарзі зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.