225/4038/17 Про стягнення суми боргу за кредитним договором - 23.01.2020 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області в складі судді Мигалевича В. В. від 05 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Донецької області в складі колегії суддів: Гапонова А. В., Халаджи О. В., Никифоряка Л. П. від 27 червня 2018 року,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - ПАТ КБ "Правекс-Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Правекс-Банк" 22 липня 2005 року був укладений договір № 2256-018/05Р, за умовами якого банк надав останній кредит у розмірі 21 000,00 дол. США строком до 22 липня 2025 року зі сплатою 12,00% річних. Згідно умов зазначеного вище договору позичальник повинен здійснювати своєчасне погашення заборгованості, сплачувати відсотки за користування кредитом та повернути кредитні кошти у повному обсязі у порядку та на умовах передбачених кредитним договором.

В якості забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 2256-018/05Р від 22 липня 2005 року, відповідно до умов якого останній зобов`язався нести солідарну відповідальність перед позивачем за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної заборгованості за кредитом.

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, відповідно до цього банк нарахував заборгованість за кредитом на загальну суму 15 784,78 дол. США, яка складається з наступного: кредит - 12 494,89 дол. США; проценти - 3 349,89 дол. США.

З урахуванням викладеного банк просив суд стягнути вищевказану заборгованість з відповідачів в солідарному порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2017 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Правекс Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 15 784,78 дол. США, з яких: 12 434,89 дол. США - сума заборгованості за кредитом; 3 349,89 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Вирішено питання про судовий збір.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 несвоєчасно сплачувала суму кредиту, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість за кредитом, яку на користь банку необхідно стягнути солідарно з боржника та поручителя, який несе відповідальність перед банком як солідарний боржник.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду про задоволення позову, зазначив про те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, немає.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2018 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що розмістивши повідомлення про розгляд справи на офіційному порталі "Судова влада", судом першої інстанції не було належним чином повідомлено ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи 05 жовтня 2017 року. Судами попередніх інстанцій також не враховано, що банк звернувся до суду з вимогами до поручителя з пропуском шестимісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України, оскільки заборгованість відповідача виникла у травні 2014 року, а банк звернувся до суду з позовом лише у серпні 2017 року.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

До Верховного Суду від ПАТ КБ "Правекс-Банк" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що судові рішення ухвалені з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, немає.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 225/4038/17 з Дзержинського міського суду Донецької області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 22 липня 2005 року між ПАТ КБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2256-018/05Р, відповідно до умов якого остання отримала грошові кошти в розмірі 21 000 дол. США на споживчі цілі.

Згідно пункту 1.2 кредитного договору кредит надавався позичальнику строком з 22 липня 2005 року по 22 липня 2025 року зі сплатою 12% річних.

Підпунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в сумі 88 дол. США щомісячно, до 10 числа наступного місяця.

За пунктом 4.2 кредитного договору відсотки за користування кредитом підлягають сплаті щомісячно (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) в строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також в момент повернення кредиту, указаний в пункті 12 даного договору.

У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 несвоєчасно сплачувала суми кредиту, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка станом на 16 серпня 2016 року становить 15 784,78 дол. США, з яких кредит - 12 494,89 дол. США; проценти - 3 349,89 дол. США.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 22 липня 2005 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 2256-018/05Р, згідно умов якого поручитель зобов`язався нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов`язань за кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми заборгованості за кредитом.

Згідно пункту 4.1 договору поруки, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 22 липня 2028 року.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Як що ж сторони у договорі визначили інший строк дії поруки, відповідно застосовується строк, визначений за домовленістю сторін що відповідає засадам цивільного законодавства щодо свободи договору.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, правильними є висновки судів про те, що сторони у договорі поруки встановили строк дії поруки - три роки від дня настання терміну повернення кредиту до 22 липня 2028 року, враховуючи, що термін кредитування сторони узгодили до 22 липня 2025 року, а банк в судовому порядку вимоги про стягнення заборгованості пред`явив в серпні 2017 року, тобто в межах строку дії поруки, отже, відсутні підстави для визнання поруки припиненою.

Доводи касаційної скарги про неповідомлення відповідача про розгляд справи в суді першої інстанції не заслуговують а увагу з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 224 ЦПК України (в редакції чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_2 згідно копії паспорта в матеріалах справи зареєстрований в м. Єнікієве.

Згідно листа департаменту соціального захисту населення Торецької міської ради, ОСОБА_2 в базі даних про взяття на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України не значиться.

Оскільки відправлення поштової кореспонденції у населені пункти, розташовані на тимчасово окупованій території України, не здійснюється, тому суд здійснив повідомлення відповідача про місце, дату та час розгляду справи через розміщення повідомлення на сторінці Дзержинського міського суду Донецької області на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, оскільки іншого способу повідомити відповідача на окупованій території у суду не було.

Таким чином, повідомлення учасників процесу про судовий розгляд у наведений вище спосіб слід вважати належним в контексті статті 74 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судового рішення судом першої інстанції).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги на судові рішення судів попередніх інстанцій

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями 400 ЦПК України (1618-15) не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визначає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Частиною третьою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанцій у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ураховуючи, що ухвалою Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 19 серпня 2019 року зупинено виконання заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2017 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання вказаного судового рішення підлягає поновленню.

Оскільки оскаржувані судові рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 17, 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 05 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 27 червня 2018 року залишити без змін.