551/1136/17 Про визнання приватизації земельної ділянки незаконною, скасування рішення селищної ради - 22.01.2020 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідачі: ОСОБА_3, Шишацька селищна рада Шишацького району Полтавської області,

представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 травня 2019 року у складі судді

Хорольця В. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Карпушина Г. Л.,

Пікуля В. П.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_3, Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області (далі - Шишацька селищна рада), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,

в якому, уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати незаконним

та скасувати рішення органу місцевого самоврядування, скасувати державну реєстрацію права власності, усунути перешкоди у користуванні проїздом та зобов`язати вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Шишацької селищної ради від 23 травня 2017 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 " порушено його право користування проїздом до гаража, який знаходиться на території власного домоволодіння, так як ОСОБА_3 встановив вздовж свого будинку паркан, чим зменшив площу проїзду та захопив земельну ділянку

із земель загального користування, яким є проїзд з АДРЕСА_2, де розташований його гараж, до провулку

Івана Титаренка, що в селищі Шишаки Шишацького району Полтавської області . Крім того, перешкодою для нормального доступу до гаражу став фундамент (відмостка), роботи по встановленню якого також здійснювалися у зоні проїзду до гаража.

Вказував, що звертався до Шишацької селищної ради щодо необхідності створення комісії для узгодження меж спірної земельної ділянки

з суміжними землевласниками та для фіксування порушення таких меж, однак отримав відмову.

Зазначав, що він не може безперешкодно заїхати в гараж, оскільки внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 зменшилися розміри проїзду,

а тому необхідно привести його розміри в попередній стан.

Також посилався на преюдиційний характер рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 25 червня 2014 року у справі

№ 551/990/13-ц, що набрало законної сили, яким його позов

до ОСОБА_3, Шишацької селищної ради, державного підприємства "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", третя особа - відділ Держземагенства в Шишацькому районі Полтавської області, про визнання приватизації земельної ділянки незаконною, скасування рішення тридцять дев`ятої сесії п`ятого скликання Шишацької селищної ради від 15 вересня 2009 року з внесеними змінами, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, усунення перешкод у користуванні проїздом легковим автомобілем, зобов`язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні проїздом задоволено частково, яке залишено без змін після перегляду в судах апеляційної

та касаційної інстанцій.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним

та скасувати рішення двадцять третьої сесії першого скликання Шишацької селищної ради "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі

(на місцевості) гр. ОСОБА_3 "; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 від 01 червня 2017 року на земельну ділянку,

що знаходиться по АДРЕСА_4, площею 0,07 га, кадастровий номер 5325755100:30:003:0328, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1264606953257; зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди

у користуванні проїздом до гаражу, позначеного літерою "Г", який знаходиться на території домоволодіння останнього по

АДРЕСА_2, зобов`язавши ОСОБА_3 привести за власний рахунок проїзд у його попередній стан шляхом демонтажу паркану по АДРЕСА_4 та забезпечення ширини проїзду 3,0 м,

а також вирішити питання понесених судових витрат.

Ухвалою судді Шишацького районного суду Полтавської області

від 22 грудня 2017 року відкрито провадження в указаній справі.

У зв`язку з неможливістю утворити новий склад суду для розгляду справи Розпорядженням Голови Шишацького районного суду Полтавської області від 23 липня 2018 року у справі № 551/1136/17 справу передано для подальшого розгляду до Великобагачанського районого суду Полтавської області (пункт 2 частини першої статті 31 ЦПК України).

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області

від 29 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення двадцять третьої сесії першого скликання Шишацької селищної ради від 23 травня 2017 року

"Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 ".

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3

від 01 червня 2017 року на земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_4, площею 0,07 га, кадастровий номер 5325755100:30:003:0328, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1264606953257.

Зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні проїздом автомобілем з гаражу, позначеного літерою "Г", який знаходиться на території домоволодіння останнього по АДРЕСА_2, зобов`язано ОСОБА_3 привести за власний рахунок проїзд у його попередній стан шляхом демонтажу паркану по АДРЕСА_4 .

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 та за рахунок бюджетних асигнувань Шишацької селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі

16 420,00 грн, у рівних частинах по 8 210,00 грн із кожного з відповідачів: витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 920,00 грн; витрати

за проведення судової земельно-технічної експертизи у розмірі 3 000,00 грн; витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги у розмірі 3 500,00 грн

та у розмірі 8 000,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при виготовленні

та погодженні технічної документації на ім`я ОСОБА_3 щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,07 га, із цільовим призначенням для будівництва

та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,

яка розташована по АДРЕСА_4, не було здійснено відповідного погодження із суміжним користувачем земельної ділянки - ОСОБА_1, гараж якого знаходиться на території домоволодіння останнього по АДРЕСА_2, і в`їзд до якого історично склався з провулку Івана Титаренка.

Крім того, встановленням відповідачем спірного паркану, із врахуванням фактичного розміру проїзду до гаража, який зменшився, порушується право позивача на користування гаражем.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року апеляційну скаргу Шишацької селищної ради залишено без задоволення.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області

від 29 травня 2019 року залишено без змін.

Стягнуто з Шишацької селищної ради за рахунок бюджетниї асигнувань

на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у апеляційній інстанції у розмірі 1 000,00 грн.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи

та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Апеляційний суд зазначив, що спір в указаній справі виник внаслідок порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування, так як непогодження меж спірної земельної ділянки

з позивачем призвело до повторного порушення його прав.

Також суд зазначив, що земельні ділянки є суміжними, гараж, що належить позивачу, знаходиться на виділеній відповідачу земельній ділянці.

При цьому ОСОБА_3 при виконанні судових рішень знову встановив паркан.

Суд послався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 263/11779/16-ц, провадження

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Шишацька селищна рада Шишацького району Полтавської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29 травня 2019 року у частині задоволених позовних вимог та постанову Полтавського апеляційного суду

від 29 серпня 2019 року, ухвалити у відповідній частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, а також вирішити питання понесених судових витрат.

Інші учасники справи судові рішення не оскаржили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 14 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 551/1136/17 із Великобагачанського районного суду Полтавської області, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок про наявність підстав для визнання незаконним

та скасування рішення Шишацької селищної ради від 23 травня 2017 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 ".

Посилаючись на положення статті 186 ЗК України вказує, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню із суміжними власниками (користувачами) не підлягає і затверджується органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених

статтею 122 цього Кодексу, а тому Шишацька селищна рада прийняла вказане рішення відповідно до вимог законодавства та у межах своїх повноважень, не порушуючи права позивача.

Крім того, суди попередніх інстанцій здійснили розподіл судових витрат між сторонами з порушенням вимог статті 141 ЦПК України, тобто не пропорційно розміру задоволених вимог.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Крім того, у відзиві просить стягнути з Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області судові витрати, понесені ним

у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Шишацької селищної ради задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати

або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право

в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У частині першій статті 15 ЦК України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом пункту 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 (z0391-10) , закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем

у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) є необхідним при виділенні земельної ділянки у власність

і забезпечує уникнення технічних помилок та порушення прав землекористувачів.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування.

Відповідно до частин першої, другої статті 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки

з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому ЗК України (2768-14) (частина друга статті 50 Закону України "Про землеустрій").

Верховний Суд не погоджується з висновками судів про те, що погодження меж земельної ділянки із суміжним власником (користувачем)

є обов`язковим при виділенні земельної ділянки у власність, оскільки Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц, провадження

№ 61-19526сво18, забезпечуючи єдність судової практики, зазначив,

що непогодження і непідписання суміжним власником (користувачем) меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для відмови місцевої ради

у затвердженні технічної документації за умови правомірних дій ради

та кожного із суміжних землекористувачів, оскільки погодження меж

є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки.

Проте це не вплинуло на правильне вирішення спору.

Разом з тим, у даному випадку непогодження меж земельної ділянки призвело до порушення прав і законних інтересів позивача.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З урахуванням вищевказаних норм права, встановивши, що при виділенні земельної ділянки у власність ОСОБА_3 із позивачем не було погоджено межі земельної ділянки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову

При цьому в матеріалах справи є заява ОСОБА_1 до Шишацької селищної ради з проханням викликати його на сесію при розгляді питання про затвердження (погодження) технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_3 (а. с. 56, т. 2).

Суди попередніх інстанцій правомірно врахували преюдиційні обставини, встановлені рішенням Шишацького районного суду Полтавської області

від 25 червня 2014 року у справі № 551/990/13-ц, яке набрало законної сили,

яким визнано незаконним та скасовано рішення тридцять дев`ятої сесії п`ятого скликання Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області від 15 вересня 2009 року з внесеними змінами рішенням чергової сорок другої сесії п`ятого скликання від 23 листопада 2009 року про передачу безоплатно у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,0716 га, за адресою

АДРЕСА_4 ; визнано незаконною приватизацію земельної ділянки, площею 0,0716 га, за адресою АДРЕСА_4 та визнано недійсним державний акт серії ЯИ

№ 647101, який посвідчує право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель

і споруд, загальною площею 0,0716 га, що розташована за адресою АДРЕСА_4 ; зобов`язано ОСОБА_3 усунути перешкоди

у користуванні ОСОБА_1 проїздом легковим автомобілем з гаражу, позначеного літерою "Г", який знаходиться на території домоволодіння останнього, що по АДРЕСА_2, шляхом демонтажу встановленого на території проїзду паркану; визнано незаконним

та скасовано рішення чергової сорок четвертої сесії п`ятого скликання Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області

від 29 грудня 2009 року про передачу безоплатно у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,065 га, що розташована по

АДРЕСА_2 ; визнано недійсним державний акт серія ЯК № 695668 від 07 травня 2010 року, який посвідчує право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель

і споруд, площею 0,0606 га, що розташована за адресою

АДРЕСА_2, так як

ОСОБА_3, після виконання вказаного судового рішення, знову встановив вздовж свого будинку паркан, чим зменшив площу проїзду та захопив земельну ділянку із земель загального користування, яким є АДРЕСА_2, де розташований гараж позивача, до провулку Івана Титаренка, внаслідок чого ОСОБА_1 не має вільного в`їзду та виїзду

із власного гаража, тобто не може користуватися своєї власністю за цільовим призначенням.

Крім вищенаведеного, порушення прав позивача підтверджено і висновком судової будівельно-технічної експертизи від 19 лютого 2018 року № 9

(а. с. 194-206, т. 1).

Твердження заявника про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Шишацька селищна рада виконувала свої повноваження і не допустила порушень земельного законодавства, є помилковими, оскільки наявність спору щодо меж земельної ділянки між суміжними землекористувачами унеможливлювало затвердження технічної документації із землеустрою,

де порушені права одного із суміжних землевласників.

Розподіл судових витрат було здійснено з урахуванням положень частини першої статті 141 ЦПК України та частини четвертої статті 137 ЦПК України, а тому посилання касаційної скарги про їх неправильний розподіл Верховним Судом відхиляються у силу їх безпідставності.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судами доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують,

на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Щодо судових витрат

З огляду на висновки Верховного Суду про залишення касаційної скарги

без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку із сплатою судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на заявника касаційної скарги.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат

на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн в суді касаційної інстанції адвокатом Сенкевичем В. І., то Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 134 ЦПК України разом

з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй

у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції

ОСОБА_1 разом із першою заявою по суті спору не надав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, Верховний Суд відмовляє