Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бившевої Л.І. (головуючого), Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року

у справі № 816/2136/13-а

за позовом Приватного підприємства Полтава-Проект-Монтаж

до Державної податкової інспекції у місті Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

Приватне підприємство Полтава-Проект-Монтаж (далі - ПП Полтава-Проект-Монтаж, позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ, відповідач,) про визнання неправомірними дій щодо складання акту від 10 квітня 2013 року № 437/22.5-10/35295110 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП Полтава-Проект-Монтаж з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період з лютого 2010 року по лютий 2013 року; визнання неправомірними дій щодо формування в акті від 10 квітня 2013 року № 437/22.5-10/35295110 висновків: Проведеною звіркою ПП Полтава-Проект-Монтаж неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із платниками податків за лютий 2010 року - лютий 2013 року. Проведеною звіркою ПП Полтава-Проект-Монтаж документально не підтверджено господарські відносини із покупцями та постачальниками за лютий 2010 року - лютий 2013 року; визнання протиправними дій щодо коригування показників податкової звітності ПП Полтава-Проект-Монтаж з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період лютий 2010 року - лютий 2013 року в електронній базі даних Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України Податковий блок на підставі акту від 10 квітня 2013 року № 437/22.5-10/35295110; зобов'язання відновити в електронній базі даних Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України Податковий блок показники податкової звітності ПП Полтава-Проект-Монтаж, що зазначені останнім в податкових деклараціях з ПДВ за травень, червень 2012 року.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 30 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року, позов задовольнив частково: визнав неправомірними дії ДПІ щодо формування в акті від 10 квітня 2013 року № 437/22.5-10/35295110 Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Полтава-Проект-Монтаж з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: за лютий 2010 року - лютий 2013 року висновків: Проведеною звіркою ПП Полтава-Проект-Монтаж неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із платниками податків за лютий 2010 року - лютий 2013 року. Проведеною звіркою ПП Полтава-Проект-Монтаж документально не підтверджено господарські відносини із покупцями та постачальниками за лютий 2010 року - лютий 2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовив.

У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у місті Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині задоволення позову, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 10 квітня 2013 року відповідачем складено акт № 437/22.5-10/35295110 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Полтава-Проект-Монтаж з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за лютий 2010 року - лютий 2013 року.

За висновками цього акту було встановлено, що: Проведеною звіркою ПП Полтава-Проект-Монтаж неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із платниками податків за лютий 2010 року - лютий 2013 року. Проведеною звіркою ПП Полтава-Проект-Монтаж документально не підтверджено господарські відносини із покупцями та постачальниками за лютий 2010 року - лютий 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій податкового органу щодо формування в акті від 10 квітня 2013 року № 437/22.5-10/35295110 висновків: Проведеною звіркою ПП Полтава-Проект-Монтаж неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із платниками податків за лютий 2010 року - лютий 2013 року. Проведеною звіркою ПП Полтава-Проект-Монтаж документально не підтверджено господарські відносини із покупцями та постачальниками за лютий 2010 року - лютий 2013 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вказані висновки зроблені відповідачем без вивчення та аналізу документів первинного бухгалтерського обліку, без співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, а лише на підставі даних інформаційних систем податкового органу та податкової звітності ПП Полтава-Проект-Монтаж. Отже, податковий орган не мав визначених законом підстав для формування в акті від 10 квітня 2013 року № 437/22.5-10/35295110 вищезазначених висновків, але мав підстави на складання даного акту та засвідчення у ньому факту неможливості проведення зустрічної звірки.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (2755-17) (далі - ПК України (2755-17) ).

У п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилом п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо застосування статей 71, 72, 74 ПК України (справа № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 09 грудня 2014 року, справа № 21-514а15, постанова в якій ухвалена 17 листопада 2015 року, справа № 21-99а15, постанова в якій ухвалена 03 листопада 2015 року) висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту від 10 квітня 2013 року № 437/22.5-10/35295110 коригування показників податкової звітності позивача податковим органом не проводилось.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу податкового органу слід задовольнити - судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині задоволення позовних вимог із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 210, 220, 221, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі № 816/2136/13-а скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій податкового органу щодо формування в акті від 10 квітня 2013 року № 437/22.5-10/35295110 висновків: Проведеною звіркою ПП Полтава-Проект-Монтаж неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із платниками податків за лютий 2010 року - лютий 2013 року. Проведеною звіркою ПП Полтава-Проект-Монтаж документально не підтверджено господарські відносини із покупцями та постачальниками за лютий 2010 року - лютий 2013 року.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі № 816/2136/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, визначених статтями 237-- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.